Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Шатун-2. Папієв і його гоп-команда Шатун-2. Папієв і його гоп-командаНапередодні річниці закінчення Другої світової війни в Європі Папієв і його команда з кількох підстаркуватих псевдоветеранів та членів «Опозиційного блоку» з викликом для міста і області розмалювали танк Нікітіна, котрий своїм дулом лякає всіх, хто приїжджає на залізничний вокзал Чернівців.

Ігор БУРКУТ, політолог:

РОЗЛУЧЕННЯ З РОСІЄЮ? РОЗЛУЧЕННЯ З РОСІЄЮ?За лічені тижні українці матимуть змогу їхати до країн ЄС без віз. Надання громадянам України цього довгоочікуваного права президент Порошенко назвав "розлученням з Росією". Гарна фраза, але що за нею стоїть? Адже безвіз вже мають наші сусіди з Республіки Молдова, а президента собі обрали проросійського. І він навіть з'їздив до Путіна на парад 9 травня - єдиний лідер іноземної держави, що взяв участь у нинішньому московському "побєдобєсії". Розлучитися з Росією дуже непросто, і це ми відчуваємо на собі з новою силою...

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Чернівці облуплені (фото) Чернівці облуплені (фото)Мудрі буковинці казали: «Хай сніг зійде, і буде видно хто й де накакав».

Зійшов сніг, вже весна йде до літа, прилетіли птахи до рідних гнізд… А до Чернівців злітаються туристи. Місто стає активним туристичним центром навіть тоді, коли влада його робить повністю депресивним.
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
в Чернівцях відбудеться Міжнародний симпозіум «Теорія і практика репродукції людини». У рамках форуму запланована прес-конференція буковинських фахівців та провідних репродуктологів України і світу, а також урочисте відкриття, низка пресимпозіумів та симпозіумів.
25 травня о 16.00 у приміщенні Чернівецької ОДА (каб. 418) відбудеться прес-конференція організаторів симпозіуму: ректора БДМУ Бойчука Т. М., головного акушер-гінеколога України Камінського В. В., директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Андрієць О. А., президента УАРМ Юзька О. М. та іноземних спікерів.
25 травня о 18.00 в Палаці «Академічний» вул. Шиллера, 11 відбудеться урочисте відкриття заходу.
26 травня о 08.30основний день симпозіуму, коли зі своїми доповідями виступатимуть світила репродуктології. Місце проведення: мармурова зала Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.
26 травня в Чернівцях очікується виступ американського вченого доктора медицини, директора Центру «Нова надія» Джона Джанга (John Zhang), який спільно зі своїми колегами-українцями застосував нову репродуктивну технології «пронуклеарного перенесення», або народження «дитини від трьох батьків».
у каб.202 Ратуші відбудеться зустріч журналістів з різних регіонів України: Одеси, Луганська, Полтави, Києва, Харкова, Кишинева з Чернівецьким міським головою Олексієм Каспруком в рамках Міжнародного журналістського проекту загальноосвітнього конкурсу "Українська мова - мова єднання".
в каб.202 міської ради відбудеться брифінг заступника міського голови Володимира Середюка на тему: "Про нові умови визначення перевізників пасажирів на окремих міських автобусних маршрутах".
26 травня о 19.00
у фойє 2-го поверху відбудеться прес-конференція з нагоди участі театру у Всеукраїнському театральному фестивалі «ART-UKRAINE».
в смт Путила на стадіоні «Карпати» ім. А.Гусіна за участі керівництва обласної державної адміністрації відбудеться традиційне свято виходу на полонину «Полонинська ватра».
В програмі заходів:
У приміщенні обласного військкомату відбудеться брифінг Чернівецького обласного військового комісара.
3 червня о 15.30
4 червня о 12.00


Календар
«    Травень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 
Партнери

ФЕДЕРАЦІЯ? АВТОНОМІЯ? СЕПАРАТИЗМ?

29-11-2012, 11:19 / Коментарів: 2
ФЕДЕРАЦІЯ? АВТОНОМІЯ? СЕПАРАТИЗМ?  Останнім часом в Україні все частіше чути розмови про необхідність федералізації. Ситуація у нас непроста, невдоволення існуючим станом зростає, і люди шукають прийнятного виходу. Багатьом зрозуміло, що нинішня супер-централізована модель управ-ління намертво загальмувала розвиток країни і їй терміново треба шукати заміну. Питання лише – яку? Думок є чимало. Одні пропонують унітарну державу негайно або трохи згодом перетворити на федеративну. Інші згадали про автономізацію. Є навіть бажаючі повністю відділити свій регіон від України, тобто сепаратисти. З усіма ними запекло дискутують прибічники збереження унітарної держави. Хоча й вони виступають за серйозні зміни.

Адже наш унітаризм трохи дивний: в складі України є Автономна Республіка Крим, а унітарні держави за визначенням не повинні містити автономних утворень. До того ж, фахівці сумно жартують, що держава у нас давно вже фактично перетворилася на федеративну і складається з двох суб’єктів федерації – власне України і Києва. Столиця за законом має особливий статус, який дозволяє їй доїти всю країну, а потім розподіляти отримані кошти по регіонах. Таке становище створює умови для величезної корупції, найпотворнішого явища у державі, першопричини її бід. Отже, зміни конче необхідні, і то негайні.

Проте суспільство у масі своїй не вимагає федералізації: більшість українців боїться, що під таким соусом країну намагаються підготувати до майбутнього розчленування. Саме слово «федерація» означає союз, що складається з частин, кожна з яких має певні ознаки держави. Суб’єкти федерації самостійно вирішують свої справи у сфері економіки, культури та інших царинах життя, а у підпрядкування федеративних органів передають лише оборону, фінанси і зовнішню політику. Взагалі така модель виглядає привабливо, бо забезпечує саморозвиток всіх регіонів країни. Кожен з них насамперед відповідає за себе і може планувати власне майбутнє, не потребуючи столичного дозволу на кожну дрібницю. Але дієвою модель є лише у тому випадку, коли відсутні зазіхання сусідів на всю територію федерації або на її складові частини.

Історичний досвід показав, що є успішні федерації, а є мертвонароджені й нежиттєздатні. Прикладом успішних є США, ФРН, Швейцарія. Нежиттєздатних – Об’єднана Арабська Республіка, створена 1958 р. внаслідок об’єднання Єгипту і Сирії. Вже 1961 року Сирія вийшла з цього союзу, й він розпався. Розпалися і всі так звані «со-ціалістичні федерації» – Совєтський Союз, Югославія, Чехословаччина. Вони й виникали особливим чином. Якщо успішні федерації створювалися внаслідок добровільного об’єднання держав і процес цей був тривалим, то «соціалістичні федерації» з’являлися, як правило, на місці унітарних держав, і досить швидко.
Царська імперія почала розвалюватися 1917 року, на її руїнах виникли незалежні держави. Більшовики з Росії за допомогою своїх місцевих однодумців зуміли заморочити голови визволеним народам облудними казками про «спільне щасливе майбутнє» і створити псевдо-федерацію під назвою СССР. З часом вона розпалася. А Чехословаччина виникла на руїнах Австро-Угорщини як унітарна держава, і лише в 1938 р. під тиском Гітлера проголосила про свою федералізацію. За лічені місяці німці окупували чеські землі, угорці – частину Словаччини і все Закарпаття. Відроджена після Другої світової війни як «соціалістична федерація», Чехословаччина проіснувала декілька десятиріч і розпалася на Чехію і Словаччину. По-дібною, але набагато складнішою виявилася і доля Югославії. Унітарна королівська Югославія капітулювала перед Гітлером 1941 року, а відроджена після війни «соціалістична федеративна» держава розвалилася на початку 90-х рр. з великою кров’ю.

Успішним перетворення уні-тарної держави у федеративну може бути лише в одному випадку: коли цього бажає більшість народу і еліти. А для цього суспільство повинно дозріти – звичайно, коли є об’єк-тивні передумови для цього. Якщо ідею федералізму нав’язують з-за кордону для різкого послаблення самої держави з її наступним розчленуванням, то більшість громадян унітарної держави опиратиметься їй. Такий процес ми нині бачимо у сусідній Румунії. Лідери угорського населення Трансільванії проголосили невизнану офіційним Бухарестом автономію і активно пропагують перетворення унітарної Румунії на федеративну державу.

За їхніми планами, федерація має складатися з трьох частин: Валахії (або Цара Роминяске), Молдови і Секуйського краю (тобто Трансільванії). Більшість румун таку ідею не сприймає у принципі, дискусія навколо неї в країні йде запекла. Щось подібне нині починається і в Україні – противники федералізації тут переважають. Вони бояться, що під привабливими гаслами нашу країну подрібнять, і сусіди будуть поглинати її шматок за шматком.
Проте це не означає, що питання федералізації обговорювати не слід. Навпаки, в суспільстві необхідна широка дискусія, на якій будуть обговорені всі плюси та мінуси цієї ідеї. Але у жодному випадку форсувати події не можна. Успішні федерації створювалися впродовж тривалого часу, інколи навіть століть. А доки громадяни дискутуватимуть навколо цієї ідеї, в Україні необхідно приймати закони про розвиток системи місцевого самоврядування. Якщо запрацює така сучасна система, то розмови про федералізацію згаснуть самі собою. Унітарна Франція змогла створити дуже ефективну систему місцевого самоврядування, яка дозволяє успішно розвиватися регіонам, і про федерацію там навіть не згадують. Обходяться без неї.
Ігор Буркут
СХОЖІ НОВИНИ:
1 грудня 2012 20:08 - Marmor EU,Belgium з написав(ла): в матеріалі
З рабамі матеріалістами готовимі за пару грошей продати і здрадіти дуже швидко ворогі поквіталися...Всі хто хотів служіти Мамоне($) служить...Таких легко можна ділити...Хтось думає що комусь потрібна територія Украïни ? Ні. Европа хоче тільки зобачіти Украïнців у себе вдому,тобто в ЕС, бути господарями в ЕС, бо Украïнська культура,рєлігія,традиціі европєйські, алє ні в якому разі нє інні...Північно-Азійські, амєріканські..
3 грудня 2012 19:04 - Polak? Ni Bruxelles! з написав(ла): в матеріалі


Czerniowce, teatr, 2009 r.

Czerniowce, brama do uniwersytetu, 2009 r.

Czerniowce, cerkiew w uniwersytecie, 2009 r.

Czerniowce, Dom Niemiecki, 2009 r.

Czerniowce, Dom Żydowski, 2009 r.

Czerniowce, Dom Polski, 2009 r.

Znane osoby związane z Czerniowcami
Uniwersytet w Czerniowcach

Alojzy Alth (1819-1886) – polski geolog i paleontolog, urodzony w Czerniowcach
Aharon Appelfeld (1932) – pisarz izraelski, urodzony w Czerniowcach
Rose Ausländer (1901-1988) – niemieckojęzyczna poetka żydowska, tłumaczka z angielskiego i jidysz; urodzona w Czerniowcach
Emil Biedrzycki (1890-1975) – polski romanista, znawca literatury rumuńskiej; uczęszczał do szkoły średniej w Czerniowcach, autor książki o historii Polaków na Bukowinie (1973)
Paul Celan (1920-1970) – niemieckojęzyczny poeta żydowski; urodzony w Czerniowcach
Erwin Chargaff (1905-2002) – chemik austriacki; urodzony w Czerniowcach
Erwin Czerwenka (1887-1970) – polski malarz; urodzony w Czerniowcach
Odo Dobrowolski (1883-1917) – polski malarz; urodzony w Czerniowcach
Kazimierz Feleszko (1939-2001) – polski slawista, profesor Uniwersytetu Warszawskiego; urodzony w Czerniowcach
Michał Gazda (1927-1969) – polski aktor, zginął w wypadku samochodowym, urodzony w Czerniowcach
Stefan de Castenedolo Kasprzycki - polski dowódca wojskowy, generał dywizji Wojska Polskiego II RP; urodzony w Czerniowcach
Feliks Konopasek (1860-1930) - polski kompozytor, dyrygent i pedagog muzyczny; urodzony w Czerniowcach
Mikołaj Kostyniuk – polski botanik i geolog, specjalista w zakresie paleobotaniki; urodzony w Czerniowcach
Józef Kruźlewski (1856-1939?) – generał brygady Wojska Polskiego; urodzony w Czerniowcach
Mila Kunis - amerykańska aktorka żydowskiego pochodzenia; urodzona w Czerniowcach
Jan Piotr Łuczyński (1816-1855) – polski malarz; urodzony w Czerniowcach
Icyk Manger (1901-1969) – poeta i dramaturg żydowski; urodzony w Czerniowcach
Józef Machowski (1890-1980) – polski prawnik, filatelista; urodzony w Czerniowcach
Euzebiusz Mandyczewski (1857-1929) – muzykolog austriacki; urodzony w Czerniowcach
Selma Meerbaum-Eisinger (1924-1942) – pisarka żydowska; urodzona w Czerniowcach
Karol Mikuli (1819-1897) – polsko-ormiański pianista i kompozytor; urodzony w Czerniowcach
Jan Mikulicz-Radecki (1850-1905) – polski chirurg; urodzony w Czerniowcach
Zofia Moraczewska – polska działaczka społeczna, posłanka na Sejm Ustawodawczy i Sejm III kadencji, żona Jędrzeja Moraczewskiego; urodzona w Czerniowcach
Walerian Orłowski (1893-1940) – polski dowódca wojskowy, podpułkownik Wojska Polskiego, zamordowany przez Rosjan w Katyniu, uczęszczał do miejscowej szkoły realnej, a następnie studiował na tutejszym Uniwersytecie
Wilhelm Reich (1897-1957) – austriacki psychiatra i psychoanalityk, uczęszczał do gimnazjum w Czerniowcach
Gregor von Rezzori (1914-1998) – pisarz, autor książki "Gronostaj z Czernopola" (powieści opisującej czerniowieckie dzieciństwo); urodzony w Czerniowcach
Wojciech Rubinowicz (1889-1974) – polski fizyk-teoretyk; urodzony w Sadagórze k. Czerniowiec; studiował 1908-1916 na uniwersytecie w Czerniowcach
Władysław Strutyński – polski naukowiec i działacz polonijny zaangażowany na rzecz odrodzenia polskości na północnej Bukowinie, wykładowca Uniwersytetu Czerniowieckiego, przewodniczący Obwodowego Towarzystwa Kultury Polskiej im. Adama Mickiewicza w Czerniowcach oraz dyrektor Domu Polskiego
Grzegorz Szymonowicz – rumuński działacz polonijny w Rumunii, prawnik, wiceburmistrz Czerniowiec (od 1931)
Salomon Wininger (1877–1968) – żydowski biografista, autor Wielkiego Żydowskiego Leksykonu Biograficznego
Teresa Wiszniowska (1942-2006) – polski biolog; urodzona w Czerniowcach
Eugeniusz Waszkiewicz (1890-1972) – polski oficer WP, olimpijczyk (Paryż 1924), drukarz; urodzony w Czerniowcach
Tadeusz Zwisłocki (1889-1929) – polski inżynier chemik, legionista, doktor chemii na Politechnice Lwowskiej, żonaty z Heleną z Mościckich, córką późniejszego prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej Ignacego Mościckiego

Linki zewnętrzn
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"