Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна» Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна»Депутат Чернівецької обласної ради Ольга Кобевко виступила на сесії з різкою критикою буковинської влади. Однаково дісталося як Фищуку, голові ОДА, так і Мунтянові, голові облради.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Сміття політичне у Чернівцях Сміття політичне у ЧернівцяхПолітика в Україні – це велике і смердюче сміття. Воно одних виносить на вершини, інших кидає у політичну безодню. Ще недавно мер Львова Андрій Садовий вважався єдиним конкурентом Порошенкові на виборах президента України. І тут з’явилося сміття. Воно не тільки у Львові, а й по всій Україні похоронило рейтинги Садового і викинуло його на маргінал політики.

Ігор БУРКУТ, політолог:

МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮ МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮВпродовж багатьох років Польща виступала в Європі адвокатом України. Нині ситуація різко змінилася: низка польських політиків почала вимагати від нашої держави змінити політику національної пам'яті й прийняти той варіант історії українсько-польських відносин, який сучасна Варшава вважає "єдино вірним". А цей варіант дивним чином майже збігається з історичними стереотипами, що проповідує путінська Москва...
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
у сесійній залі міської ради скликається 43 позачергова сесія Чернівецької міської ради.
На розгляд позачергової сесії вноситься одне питання: Про обрання секретаря Чернівецької міської ради УІІ скликання.
24 листопада о 10:00 у приміщенні обласної державної адміністрації (каб. 301) відбудеться круглий стіл на тему: «Регіональний етап Всеукраїнської акції „16 днів проти насильства”.
на території Чернівецької дирекції Укрпошти відбудеться погашення поштової марки, присвяченої 100-літтю М. Івасюка;
впродовж цього дня в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї діятиме пересувна виставка «Михайло Івасюк - громадянин, письменник, вчений, наставник»;
о 14.00 в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.Івасюка заплановане проведення презентації бібліографічного покажчика «Михайло Івасюк. 100 років від дня народження».
на території кладовища на вул. Зеленій відбудеться покладання квітів та панахида на могилі Михайла Івасюка;
о 13.00 в Чернівецькому обласному меморіальному музеї В.Івасюка буде проведено виставку робіт учнів Кіцманської художньої школи «Світлішає листопад».
в приміщенні відділу освіти Кіцманської РДА (вул. Шевченка, 7) з нагоди 100-річчя з дня народження видатного буковинського письменника, літературознавця, педагога Михайла Івасюка за сприяння голови Чернівецької територіальної організації Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», народного депутата України Івана Рибака у м.Кіцмань відбудеться відкриття меморіальної дошки Михайлові Івасюку на будівлі колишньої школи, де він викладав з 1946 по 1964 р.р.
у Чернівецькому обласному художньому музеї ( вул. Центральна площа, 10) відбудеться фотовиставка «Жнива розпачу».
25 листопада о 15:00
в сесійній залі міської ради скликається 44 сесія Чернівецької міської ради VІІ скликання.
На розгляд засідання виноситься 66 питань. Серед них, зокрема, такі:


Календар
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 
Партнери

"Млини" опозиційного повстання

20-03-2013, 14:27 / Коментарів: 0
"Млини" опозиційного повстанняПочаток оголошеного опозицією повстання, насправді, навіть трохи перевершив очікування. Особливо, зважаючи на те, що в спроможність опозиційних партій вивести людей на вулиці останнім часом мало хто вірив.Звичайно, участь в акціях такої кількості прихильників – за даними опозиції, у Львові та Вінниці близько 10 тисяч, – назвати "повстанням" важко. Але це, як не крути, наймасовіші виступи проти влади за досить довгий час. Врешті, не треба забувати й про несприятливі погодні умови. В якості фінального акорду акції "Вставай, Україно!" опозиція обіцяє мітинг у столиці 18 травня на День Європи, де планує зібрати до 50 тисяч осіб.

Як висловився сам лідер "Батьківщини" Арсеній Яценюк, на своїй сторінці в Facebook, очевидно, не впоравшись із перекладом російської приказки на українську мову: "Перший млин не був комом". Що виглядало як справжня "обмовка по Фрейду", тому що повстання в запропонованому опозицією форматі поки що дійсно виглядає боротьбою з вітряками. У першу чергу, тому що про кінцеву мету повстання так і не було сказано ані півслова.

Власне, тому головне питання залишається відкритим: а що опозиція робитиме далі?

І, чи стане "Вставай, Україно" початком реального вуличного спротиву, моральної та організаційної підготовки до скинення режиму? Чи так і залишиться тактичними маневрами, викликаними політичною нудьгою на час "безробіття" в Раді? Адже повставати "на два місяці" – це як заздалегідь планувати недоношену дитину.

Сама ідея акції, як зізнався в своєму інтерв'ю Арсеній Яценюк, виникла спонтанно, але була політично вмотивованою. Втім, політична мотивація опозиційних партій і без того зрозуміла. Оскільки Верховна Рада як політичний майданчик – не працює, потрібно вести роботу іншими засобами. Але основне завдання має полягати в тому, щоб знайти мотивацію для протестно налаштованих громадян, які мають підтримати акції, інспіровані політиками. Бо без цієї підтримки старання опозиціонерів – ламаного шеляга не варті.

Згідно з даними останніх соцдосліджень Центру Разумкова, майже 33% українських громадян готові вийти на мітинги протесту. Разом із тим, політичні партії, майже на рівні із судами, користуються найменшою довірою в суспільстві – близько 20,5%. І такі низькі показники довіри мали б суттєво турбувати опозицію.

Власне, спонтанність масових виступів мала б стати провісником бунту.

Бо бунт є спонтанною дією, напередодні якої має спрацювати певний потужний детонатор. Ситуація вибухає, а далі все відбувається згідно ефекту снігової лавини. Тоді соціум об'єднується проти спільного ворога, у тому числі активізується й суспільне "болото", яке позбавляється відчуття страху та стає в один ряд із політичними пасіонаріями.

Повстання ж повинне пройти певну еволюцію, і не тільки ідеологічну та мотиваційну, але й, що дуже важливо, організаційну. Його потрібно готувати. У нього повинні бути тил і ядро прихильників, яке притягуватиме до себе інших, потужні публічні лідери, які знають, що робити, і вміють достукатися до людей.

В історії сучасної України за прикладом далеко ходити не треба – Майдан 2004 року став успішним саме завдяки присутності всіх вищеназваних чинників . Організаційна підготовка велася довго й наполегливо, а можливість масових акцій протесту розглядалася, ще починаючи з 2002 року. І це якраз говорить про правильне розуміння завдань і цілей кампанії, виходячи з наявних ресурсів та умов тогочасної політичної боротьби.

Звичайно ж, без добровільної підтримки сотень тисяч українських громадян, обурених свавіллям влади, ця подія так і не стала б революцією. Але й без злагодженості організаційних дій на підготовчих етапах напередодні Майдану, а потім і під час помаранчевої революції – ефект був би зовсім іншим.

У зв'язку із цим нинішнім "повстанцям" було б дуже корисно почитати останнє інтерв'ю Романа Безсмертного, який був у ті часи керівником виборчого штабу Ющенка, та краще за інших знає, чого коштувало створити боєздатне й міцне ядро прихильників для перемоги Помаранчевої революції:

"Практична підготовка Майдану почалася з весни 2004 року, концептуально початок розкручування цих акцій – весна 2003 року, так званий етап "пробудження людей".

Я був переконаний, що перемога неможлива без вуличних акцій, і поставив перед собою за мету залучити до роботи трьох осіб: Чорновола, Філенка і Стецьківа. З останніми двома ми швидко знайшли спільну мову... Для мене, насправді, був шок на цих парламентських виборах, що їх (Філенка та Стецьківа) не взяли у списки ні "Батьківщина", ні "УДАР". Це означає, що люди в опозиції не розуміють, які перед ними стоять завдання.

Я знаю, що до них уже звертаються сьогоднішні лідери щодо організації заходів, але про це потрібно було думати, коли складали списки. Вклад цих двох політиків є неоціненним...

До моменту Майдану було проведено всього біля 300 акцій. На перших вуличних мітингах в Дніпропетровську було 2500 чоловік (старт кампанії вуличних акцій), тоді було чимало скептиків, як розумієте. Від Дніпропетровська до Майдану – великий шмат організаційної роботи... 4 тисячі людей пройшли навчання з безпеки та протидії провокаціям.

Окремо було організовано ресурсне забезпечення: намети, обігрівачі, ліки, продукти. На майдані було 120 наметів, із них 60 – двадцятичотирьохмісні. І це при тому, що в Україні 24-хмісних станом на весну 2004 року продавалося всього 4 на всю країну. Не менш важливе питання ліків та медичного забезпечення...

Найскладніший час – ніч. І тому нашим завданням, враховуючи досвід "Україна без Кучми", було тримати не менше 15 тисяч чоловік на Майдані. Чому? Це кількість "жандармів" в Україні. Зрозуміло що всіх не притягнуть, але тисяч 5 влада могла зібрати у Києві. Тому розрахунок був 1 до 3".

Невипадково один з організаторів Майдану у своєму інтерв'ю наголошує не лише на важливості організаційної роботи, але й на залученні кадрового потенціалу. Серед нинішніх головних облич опозиції немає "польових командирів", а головні публічні політики, які могли взяти на себе цю роль, – Тимошенко й Луценко – у в'язниці.

Тому й не дивно, що вже після початку опозиційного повстання, Арсеній Яценюк почав передавати прозорі натяки на співпрацю тим же Стецьківу, Філенку та Гриніву: "Якщо б хто-небудь із них сказав "ми беремо відповідальність на себе за такий-то фронт робіт", ми б були дуже вдячні. І в тому числі через це інтерв'ю я звертаюсь до всіх, хто небайдужий до нашої роботи й має досвід: "Приєднуйтесь, ми чекаємо на вас".

Втім, часи істотно змінилися, і наразі потрібно діяти зі значною поправкою на нинішній стан політичної свідомості громадян.

Немає сумнівів, що першочергово опозиція мала б налагодити максимальну співпрацю із громадськими організаціями, сприяти самоорганізації українців. Менше говорити про власну політичну роль у подіях – та більше про конкретні результати, які ставляться за мету. Адже головний об'єднуючий чинник для людей лежить насамперед у соціально-економічній площині. А лозунги "За Юлю!", "За "Батьківщину!", чи "За "Свободу!" просто не знаходять потрібного відгуку у суспільстві.

Головне, щоб опозиція робила висновки із критики та не забувала про те, що подіям постійно потрібно надавати динаміки. А самі акції протесту щоб нарешті отримали узгоджений вектор руху, – і в публічному вимірі, і серед самих опозиціонерів.

На жаль, говорити про це дуже рано. Адже навіть три лідери головних опозиційних сил, схоже, поки не знайшли згоди щодо спільного формату участі в масових акціях.

Залишається сподіватися, що всі ці починання не згинуть у жорнах політичної доцільності та кон'юнктурних інтересів, як це вже бувало неодноразово.

Денис Денисенко, Центр політичного консалтингу, спеціально для УП
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"