Новини
Колонка автора

:

Не зрікаються в любові Не зрікаються в любовіНайтемніше перед світанком. А я знаю, що він почнеться ще в цьому десятилітті.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

У селі Лашківка Кіцманського району відбуваються бойові дії з використанням вибухових предметів У селі Лашківка Кіцманського району відбуваються бойові дії з використанням вибухових предметівВійна між головою сільради Борисом Нечаєм, депутатами та підприємцями триває у Лашківці та Витилівці не один день і уже не перший рік. Бойові дії то загострюються, то стихають, але не зникають.
У ніч на 8 серпня Лашківському сільському голові спалили автомобіль «Мерседес-Віто».

Ігор БУРКУТ, політолог:

НАПЕРЕДОДНІ ВАЖЛИВИХ ЗМІН НАПЕРЕДОДНІ ВАЖЛИВИХ ЗМІНПутінські вибрики Заходу остаточно набридли, і він вдався до рішучих кроків. США запровадили нові санкції проти самого Путіна та всього його оточення. Їхнє майно і фінанси, що переховуються на Заході, можуть бути заарештовані, якщо власники не доведуть їхньої легальності. Велика Британія також запроваджує нову практику, яка дозволить конфісковувати нажите кримінальним шляхом майно іноземців. Час замислитися й українським олігархам.
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
22 серпня о 8.00
у Сокирянах вул. Шевченка, 2 (ресторанний комплекс "Зодіак") відбудеться засідання круглого столу присвяченого старту проекту «Створення вільного екологічно-спортивного громадського простору для розвитку людського потенціалу», який фінансується за кошти Канадського фонду місцевих ініціатив (CFLI) та впроваджується Сокирянською міською радою.
вул. Героїв Майдану, 176, (конференц-зала колишньої Шевченківської районної ради (ІІ поверх) відбудеться безкоштовний семінар.
На семінарі розглядатимуться новації податкового законодавства (податок на прибуток, ПДВ, ПДФО, ЄСВ, єдиний податок, рентна плата, тощо).
в приміщенні обласної державної адміністрації (301 каб., мала зала засідань) за участю керівництва обласної державної адміністрації відбудеться урочисте нагородження переможців учнівських олімпіад з базових дисциплін, конкурсів учнівської та студентської молоді, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт всеукраїнського та міжнародного рівнів у 2016/2017 н.р.
в обласному центрі відбудеться низка заходів з нагоди 26-ї річниці незалежності України.
о 09.00 за участі керівництва облдержадміністрації, представників громадсько-політичних організацій, національно-культурних товариств, громадськості краю на Центральній площі відбудеться покладання квітів до пам’ятника Т. Шевченку та урочиста церемонія підняття Державного Прапора України.
Об 11.00 учасники заходів вшанують пам’ять загиблих Героїв Небесної Сотні та буковинських воїнів-учасників АТО, покладуть квіти до їх могил на Центральному кладовищі міста Чернівців.
О 13.00 в Літньому театрі Центрального парку культури та відпочинку ім. Т. Шевченка відбудуться урочисте зібрання та святковий концерт.
у фойє театру 2-го поверху відбудеться прес-конференція з нагоди ВІДКРИТТЯ 87-го ТЕАТРАЛЬНОГО СЕЗОНУ.
Йтиметься про наступні прем’єри, участь театру у фестивалях в Україні та Румунії та підготовку до XII фестивалю комедії «ЗОЛОТІ ОПЛЕСКИ БУКОВИНИ».


Календар
«    Серпень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031 
Партнери

На Буковині видали кнугу поляка, який шанував гуцулів

30-11-2012, 17:23 / Коментарів: 2
На Буковині видали кнугу поляка, який шанував гуцулів30 листопада, в день народження видатного польського письменника, мислителя і гуманіста, співця Гуцульщини Станіслава Вінценза (1888–1971), в чернівецькому видавництві «Книги – ХХІ» побачила світ найповніша його біографія:

Мирослава Олдаковська-Куфель
Станіслав Вінценз: письменник, гуманіст, речник зближення народів. Біографія. – 512 с.


Праця проф. Мирослави Олдаковської-Куфель показує незвичайну особистість, якій бурхлива історія XX ст. не шкодувала випробувань і труднощів, однак, не змогла зламати, попри ув’язнення, еміґрацію, нестатки і брак визнання за життя. Перша засвоєна Вінцензом в дитинстві мова – гуцульський діалект української – стала для нього ключем до багатої цивілізаційної спадщини карпатських горян, відтак він переказав цей культурний код усьому світові. Ця книжка – про пошуки Вінцензом ідеалів, про його блискучі художні та есеїстичні твори, мозольну працю на користь діалогу між народами, релігіями, соціумами, традиціями, а передусім – між Сходом і Заходом.
Переклад здійснив Олесь Герасим, науковий редактор перекладу – Андрій Павлишин.
СХОЖІ НОВИНИ:
1 грудня 2012 20:32 - Marbur, EU,Belgium з написав(ла): в матеріалі
Aharon Appelfeld (1932) – pisarz izraelski, urodzony w Czerniowcach
Rose Ausländer (1901-1988) – niemieckojęzyczna poetka żydowska, tłumaczka z angielskiego i jidysz; urodzona w Czerniowcach
Emil Biedrzycki (1890-1975) – polski romanista, znawca literatury rumuńskiej; uczęszczał do szkoły średniej w Czerniowcach, autor książki o historii Polaków na Bukowinie (1973)
Paul Celan (1920-1970) – niemieckojęzyczny poeta żydowski; urodzony w Czerniowcach
Erwin Chargaff (1905-2002) – chemik austriacki; urodzony w Czerniowcach
Erwin Czerwenka (1887-1970) – polski malarz; urodzony w Czerniowcach
Odo Dobrowolski (1883-1917) – polski malarz; urodzony w Czerniowcach
Kazimierz Feleszko (1939-2001) – polski slawista, profesor Uniwersytetu Warszawskiego; urodzony w Czerniowcach
Michał Gazda (1927-1969) – polski aktor, zginął w wypadku samochodowym, urodzony w Czerniowcach
Stefan de Castenedolo Kasprzycki - polski dowódca wojskowy, generał dywizji Wojska Polskiego II RP; urodzony w Czerniowcach
Feliks Konopasek (1860-1930) - polski kompozytor, dyrygent i pedagog muzyczny; urodzony w Czerniowcach
Mikołaj Kostyniuk – polski botanik i geolog, specjalista w zakresie paleobotaniki; urodzony w Czerniowcach
Józef Kruźlewski (1856-1939?) – generał brygady Wojska Polskiego; urodzony w Czerniowcach
Mila Kunis - amerykańska aktorka żydowskiego pochodzenia; urodzona w Czerniowcach
Jan Piotr Łuczyński (1816-1855) – polski malarz; urodzony w Czerniowcach
Icyk Manger (1901-1969) – poeta i dramaturg żydowski; urodzony w Czerniowcach
Józef Machowski (1890-1980) – polski prawnik, filatelista; urodzony w Czerniowcach
Euzebiusz Mandyczewski (1857-1929) – muzykolog austriacki; urodzony w Czerniowcach
Selma Meerbaum-Eisinger (1924-1942) – pisarka żydowska; urodzona w Czerniowcach
Karol Mikuli (1819-1897) – polsko-ormiański pianista i kompozytor; urodzony w Czerniowcach
Jan Mikulicz-Radecki (1850-1905) – polski chirurg; urodzony w Czerniowcach
Zofia Moraczewska – polska działaczka społeczna, posłanka na Sejm Ustawodawczy i Sejm III kadencji, żona Jędrzeja Moraczewskiego; urodzona w Czerniowcach
Walerian Orłowski (1893-1940) – polski dowódca wojskowy, podpułkownik Wojska Polskiego, zamordowany przez Rosjan w Katyniu, uczęszczał do miejscowej szkoły realnej, a następnie studiował na tutejszym Uniwersytecie
Wilhelm Reich (1897-1957) – austriacki psychiatra i psychoanalityk, uczęszczał do gimnazjum w Czerniowcach
Gregor von Rezzori (1914-1998) – pisarz, autor książki "Gronostaj z Czernopola" (powieści opisującej czerniowieckie dzieciństwo); urodzony w Czerniowcach
Wojciech Rubinowicz (1889-1974) – polski fizyk-teoretyk; urodzony w Sadagórze k. Czerniowiec; studiował 1908-1916 na uniwersytecie w Czerniowcach
Władysław Strutyński – polski naukowiec i działacz polonijny zaangażowany na rzecz odrodzenia polskości na północnej Bukowinie, wykładowca Uniwersytetu Czerniowieckiego, przewodniczący Obwodowego Towarzystwa Kultury Polskiej im. Adama Mickiewicza w Czerniowcach oraz dyrektor Domu Polskiego
Grzegorz Szymonowicz – rumuński działacz polonijny w Rumunii, prawnik, wiceburmistrz Czerniowiec (od 1931)
Salomon Wininger (1877–1968) – żydowski biografista, autor Wielkiego Żydowskiego Leksykonu Biograficznego
Teresa Wiszniowska (1942-2006) – polski biolog; urodzona w Czerniowcach
Eugeniusz Waszkiewicz (1890-1972) – polski oficer WP, olimpijczyk (Paryż 1924), drukarz; urodzony w Czerniowcach
Tadeusz Zwisłocki (1889-1929) – polski inżynier chemik, legionista, doktor chemii na Politechnice Lwowskiej, żonaty z Heleną z Mościckich, córką późniejszego prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej Ignacego Mościckiego


Józef Jerzy Hordyński-Fed'kowicz, (ukr. Осип-Юрій Федькович, ur. 8 sierpnia 1834, w Putyle, zm. 11 stycznia 1888, w Czerniowcach), bukowiński pisarz ruski. Opisany w książce Kajetana Abgarowicza



Wechseln zu: Navigation, Suche
Olha Kobylanska (1899)
Kobylanska-Denkmal vor dem Stadttheater Czernowitz (li.)Olha Kobylanska (* 27. November 1863 in Gura-Humora, Bukowina, Kaisertum Österreich; † 21. März 1942 in Czernowitz, Bukowina, Großrumänien) war eine ukrainische Schriftstellerin.

Inhaltsverzeichnis [Verbergen]
1 Leben
2 Werk
3 Ehrungen
4 Quelle
5 Weblinks


Leben [Bearbeiten]Olha stammte väterlicherseits aus einer ukrainischen, mütterlicherseits aus einer polnisch-deutschen Familie (Werner). Der Vater war ein kleiner k. k. Beamter, der für sieben Kinder sorgen musste. Deshalb zog die Familie oft um, wohnte in den südbukowinischen Städten Suczawa und Kimpolung, später im nordbukowinischen Dorf Dymka, und kam 1891 nach Czernowitz.

Nach der vierjährigen Volksschule in ihrem Heimatdorf bildete sich Olha als Autodidakt weiter. Eine große Rolle in ihrer geistigen Entwicklung spielte die deutsche Literatur, vor allem Goethe, Heine, Keller, Spielhagen, Hauptmann und Marlitt. Wichtig waren ihr auch skandinavische Autoren wie Jakobsen, Ibsen und Strindbergund russische Dichter wie Tolstoi und Turgenew.

Einen spürbaren Einfluss auf Olhas Werk hatte die Philosophie von Friedrich Nietzsche. Unter anderem waren das die Dychotomie oben – unten, das Motiv der Einsamkeit, die Idee vom Übermenschen und das Konzept der ewigen Wiederkehr.

Ihren ersten schriftstellerischen Versuchen in polnischer Sprache war kein Erfolg beschieden. Ende der 1880er Jahre begann sie in deutscher Sprachezu schreiben. Ihre frühen Erzählungen und Skizzen wurden in der Gartenlaube, in Westermanns Monatsheftenund in der Wiener Zeitschrift Ruthenische Revue veröffentlicht. Bei Bruns in Minden erschien 1901 der deutsche Erzählband Kleinrussische Novellen.

Das nationale Erwachen der Ukraine und ihre Schriftsteller Ukrainka, Fedkowytsch, Franko und Schewtschenkobestärkten sie in ihrem Wunsch, eine ukrainischeSchriftstellerin zu werden. Mit Lessja Ukrainka, Wassyl Stefanyk und Ossyp Makowej war sie befreundet. So schrieb sie ab Mitte der 1890er Jahre vor allem in ukrainischer Sprache.

Werk [Bearbeiten]
3 грудня 2012 20:51 - Marmor EU,Belgium з написав(ла): в матеріалі
Німецькомовна поетеса Розе Ауслендер (1901–1988), австрійський та румунський історик Даніель Веренко (1847–1940), німецькомовний поет, прозаїк, драматург, перекладач, журналіст, актор Георг Дроздовський (1899 — 1987), німецькомовний поет Пауль Целан (1920–1970), біохімік Ервін Харгафф (Чаргафф) (1905–2002), єврейський (їдиш) письменник Іцик Мангер (1901–1969), румунський піаніст Кароль Мікулі (1821–1892), німецькомовний письменник та журналіст Грегор фон Реццорі (1914–1998), єврейський письменник Елізер Штайнбарг (1889–1932), класики української літератури Юрій Федькович (1834–1888) та Ольга Кобилянська (1863–1942).

В Чернівцях творили також румунський поет Міхай Емінеску (1850–1889), письменник та публіцист Карл Еміль Францоз (1848–1904) поет та перекладач Альфред Маргуль-Шпербер (1898–1967), поет Мозес Розенкранц (1904–2003), тенор Йозеф Шмідт (1904–1942) та економіст (згодом міністр фінансів) Йозеф Шумпетер (1883–1950).

Notable people

Many well-known historical figures were born in the city, including poet and writer Paul Celan, actress Mila Kunis, musician and essayist Roman Vlad and Selma Meerbaum-Eisinger, the former Speaker of the Parliament Arseniy Yatsenyuk, and the Vienna Secession artist Oskar Laske. Many other famous people lived and worked in the city, such as Ukrainian national poet Ivan Franko, the first President of Ukraine Leonid Kravchuk, Romanian national poet Mihai Eminescu, Yiddish actress Sidi Tal, novelist Aharon Appelfeld, Eudoxiu Hurmuzachi, Aron Pumnul, Ciprian Porumbescu, Ion Nistor, Gala Galaction, economist and political theorist Joseph Schumpeter, jurist and sociologist of law Eugen Ehrlich, Nikolai Vavilov, Abraham Goldfaden, Ruth Wisse, and Avigdor Arikha.
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"