Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Гнів людський. Починаються протести Гнів людський. Починаються протестиНаші владники дуже розгнівали український народ. В Україні починаються протестні акції.
І хто би що не говорив про те, що Міхо Саакашвілі не зможе вивести на вулиці тисячі людей, не вірте. Він уже виводить десятки тисяч. Через місяць-два виходитимуть сотні тисяч українців. Владі нічого не залишиться для власного порятунку, як оголосити дострокові вибори народних депутатів України.

Ігор БУРКУТ, політолог:

НАЗАД, У МИНУЛЕ? НАЗАД, У МИНУЛЕ?Ситуація на Сході України залишається дуже складною. Гинуть люди, руйнується довкілля. А світ продовжує розмови про "необхідність покарати порушника міжнародного права", проте переважно обмежується словами. Така ситуація була напередодні Другої світової війни, коли провідні держави Заходу з високих трибун засуджували нахабне порушення нацистською Німеччиною і фашистською Італією міжнародних домовленостей. Порушників навіть виключали з міжнародних організацій, як нині позбавляють Росію права голосу в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Хіба це зупинило агресора? Ні! Чому ж світ знову повертається у минуле? А тому, що корупція роз'їдає не лише Україну.

Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників:

Чи потрібні Україні «Національні дружини»? Чи потрібні Україні «Національні дружини»?«Це гірше, ніж злочин: це помилка». Ці слова визначного діяча часів Великої Французької революції і правління Наполеона І Талейрана, якнайкраще, на мій погляд, характеризують той спосіб, в який оповістили 28 січня весь світ про своє існування та наміри «Національні дружини». Вони заявили про себе як про самостійну силу, начебто здатну забезпечити «український порядок» і влаштували марш центром Києва під об’єктивами телекамер; російське ТБ, ясна річ, використало «картинку» на повну силу: мовляв, нацисти крокують українською столицею і погрожують навести «новий порядок».
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
в Буковинському Медіа-Центрі Belle Vue (вул. Ольги Кобилянської 2, другий поверх) відбудеться презентація мобільного додатку «Кліматичні краплі».
16 лютого о 18.30
м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, Червона зала Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбудеться семінар «Україна-НАТО: формула безпеки».
у приміщенні Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка відбудеться презентація книги Миколи Лазаровича «Російсько-українська війна (2014-2017 роки): короткий нарис».
У пам’ять 4-ої річниці подій Революції Гідності у місті Чернівці на Центральній площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку обласна організація ВО «Свобода», активісти профспілки «Студентська Свобода» та бійці ГО «Легіон Свободи» проводитимуть історичну реконструкцію Майдану.
Запрошуються «майданівці», бійці московсько-української війни та всі небайдужі до вшанування пам'яті "Небесної сотні" та загиблих Героїв, які віддали життя за Україну.
у Блакитній залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбудеться прес-конференція щодо організації та проведення ІХ-го Міжнародного вокально-хорового конкурсу-фестивалю «Хай пісня скликає друзів».
в приміщенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Гулака-Артемовського Семена, 19) відбудеться розширена нарада за участю представників органів влади, роботодавців, профспілок, страхових експертів з охорони праці та засобів масової інформації по підведенню підсумків роботи управління з питань профілактики виробничого травматизму за 2017 рік.
в приміщенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Гулака-Артемовського Семена, 19) відбудеться розширена нарада за участю представників органів влади, роботодавців, профспілок, страхових експертів з охорони праці та засобів масової інформації по підведенню підсумків роботи управління з питань профілактики виробничого травматизму за 2017 рік.

Календар
«    Лютий 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728 
Партнери

Депутат від ПР - журналістові: "Ти що, дурник, бл*дь?! Долбо**б!"

29-11-2012, 08:39 / Коментарів: 4
Депутат від ПР - журналістові: "Ти що, дурник, бл*дь?! Долбо**б!"Журналіст у депутата виявився не тільки "долбо**бом", але і "дивом в пір'ї", і "чувирлом".

Депутат Верховної ради Криму від Партії Регіонів Олександр Мельник грубо вилаяв журналіста. Регіонала обурило те, що під час запису телевізійного сюжету біля Ради його попросили не шуміти.


Про подію повідомив журналіст Осман Пашаєв у своєму блозі. Там же він розмістив відео інциденту.

На відео кримські телевізійники готуються записувати черговий сюжет. Журналіст просить когось за кадром вести себе тихіше. Через деякий час в кадрі з'являється Мельник.

"Поважайте депутатів. Куди ви прийшли? Ви не у себе на кухні знаходитесь!.. Своїй дружині будете робити зауваження, коректно чи некоректно", - заявив регіонал.

Журналіст спробував пояснити, що йде запис, однак депутат продовжував обурюватися.

"Диво в пір'ї приїхало... Бовдур", - сказав Мельник.

На питання журналіста, чи не збирається депутат йому погрожувати, той відповів: "Чуєш, ти що, дурник, бл*дь?! Ти, долбо*б, бл*дь. Хто тобі буде загрожувати? Ти де знаходишся? Я тобі запишу потім".

"Я спеціально вийшов зателефонувати по справах депутатських, а тут якесь чувирло мені розповідає, тихіше чи не тихіше", - додав він.



Джерело
СХОЖІ НОВИНИ:
29 листопада 2012 13:45 - dushka з написав(ла): в матеріалі
Ну,а чого можно очікувати від таких долбо*бів і чувирл, яких ми обираємо до ВР?
30 листопада 2012 15:59 - Юзьо з написав(ла): в матеріалі
"Меля" - кримський криміналітет, Елітний Бик, хамло і які ж втоди за інтелектом його "ізбіратєлі"...?
1 грудня 2012 20:36 - Marmor EU,Belgium з написав(ла): в матеріалі
Născuți în Cernăuți
Clădirea National-Hauptschule, unde Mihai Eminescu a studiat în perioada 1858-60. În prezent clădirea adăpostește o școală auto. Strada Shkilna (Școlii) nr. 4.Aharon Appelfeld (n. 1932), evreu-israelian, scriitor de limbă ebraică
Rose Ausländer (Rosalie Beatrice Ruth Scherzer, n. 11 mai 1901, Cernăuți - d. 3 ianuarie 1988, Düsseldorf), poetă evreică în limbile germană și engleză. A trăit în Statele Unite, România și Germania.
Edward Bibring (1895–1959), medic și psihanalist austriac, colaborator al lui Freud, a emigrat în Anglia, apoi în Statele Unite
Hermann Poras (1835–1899), medic și politician evreu, fondator și director (1876-1899) al Sanatoriului și Institutului de Hidroterapie “Dr. Poras” din Solca.
Charles K. Bliss, (1897–1985), evreu-austriac-australian, inginer chimist și semiotician inventator al limbii simbolice universale Bliss
Octav Botnar (1913–1998), om de afaceri român
Paul Celan (Paul Antschel, 1920, Cernăuți – 1970, Paris), scriitor evreu de limba germană
Erwin Chargaff (1905–2002), biochimist evreu-american.
Eugen Ehrlich (Elias Ehrlich, 1862–1922), romanist, jurist și sociolog al dreptului, evreu-austriac, convertit la catolicism, profesor la Universitatea Cernăuți.
Moisei Fișbein (n. 1947), poet, prozator și traducător evreu-ucrainean. A trăit un timp în Israel, SUA și Germania.
Tudor Flondor, cavaler de Flondor (1862–1908), compozitor român, a compus intre altele si cântecul „Somnoroase păsărele”, pe textul lui Eminescu

Clădirea Ober-Gymnasium, unde Mihai Eminescu a studiat în perioada 1860-63. Tot aici a predat Aron Pumnul. În prezent, școala generală nr. 1. Se găsește pe str. M. Eminescu, colț cu str. I. Franko.Maria Forescu (Maria Füllermann)(1875–1943), cântăreață de operă și actriță de film evreică-austriacă-germană.
Alfred Gong (născut Alfred Liquornik) (1920–1981), poet evreu-austriac-american de limba germană.
Joseph Gregor (1888–1960), dramaturg, istoric al teatrului și libretist austriac, german din Cernăuți.
Radu Grigorovici (1911–2008), fizician român, membru al Academiei Române
Arseni Iațeniuk (1974), om politic ucrainean, a fost ministrul de externe și președintele Radei Supreme a Ucrainei
Ilasievici Ilie, (1918–2001), profesor de matematică.
Raimund Friedrich Kaindl (1866–1930) istoric și folclorist austriac originar din Cernăuți, a fost profesor la Universitatea locală.
Frederick (John) Kiesler (1890–1965), desenator de teatru, artist, teoretician și arhitect evreu-austriac-american.
Alfred Kittner (1906–1991), poet evreu-român de limbă germană, în ultimii ani ai vieții a emigrat în Germania.
Zvi Laron (1927), medic și cercetător evreu-israelian, specialist în endocrinologie infantilă. A descris sindromul Laron.
Eusebius Mandyczewski (1857–1929), muzicolog și pedagog austriac, român din Bucovina, compozitor, între altele, de muzică bisericească ortodoxă.
Itzik Manger (1901–1969), scriitor și poet evreu de limbă idiș, a trăit in România, Polonia, Franța și Israel.

Casa lui Aron Pumnul, unde a locuit o perioadă și Mihai Eminescu (strada Aron Pumnul nr. 19)Georg Marco (1863–1923), jucător de șah și autor austriac, de origine română.
Selma Meerbaum-Eisinger (1924–1942), poetă și traducătoare evreică-română de limbă germană, din Cernăuți, a pierit in lagărul Mihailovka in timpul Holocaustului.
Carol Miculi (1821, Lemberg – 1892), pianist și compozitor român, elev al lui Frédéric Chopin, având origini românești, poloneze, ucrainene și armene
Jan Mikulicz-Radecki (Johann-Anton von Mikulicz-Radecki) (1850–1905), chirurg polonez cu rădăcini germane, unul din pionierii gastroscopiei și din părinții chirurgiei moderne.
Valentin Bartholomaeus Ritter von Mikulicz-Radecki (1855–1910), militar austriac de origine polonă, feldmareșal-locotenent
Dan Pagis (1930–1986), poet evreu-israelian de limbă ebraică.
Anton Pawlowski (20 iunie, 1830 – 28 aprilie, 1901), înalt ofițer imperial și regal, membru al guvernului; Comandant al ordinului regal al coroanei românești; Maestru onorific al corpului militar de elevi Alemannia, etc.
Traian Popovici (1892–1946), avocat român, primar al orașului Cernăuți în anul 1941, decorat de Statul Israel cu titlul și medalia „Drept între popoare” (ebraică Hasid umot olam) și cu Cetățenia de Onoare a Israelului datorită actelor sale umanitare și de mare eroism – el a contribuit la salvarea a douăzeci de mii de evrei in timpul Holocaustului.
Michail Prodan (1912–2002), silvicultor german, de origine român din Cernăuți, fondatorul biometriei silvice în spațiul vorbitor de germană, profesor la Freiburg
Gregor von Rezzori (născut d'Arezzo; 1914–1998), scriitor de limbă germană de origine siciliano-austriacă.

Palatul Hurmuzachi-Logotheti, în care a locuit istoricul şi omul politic Eudoxiu Hurmuzachi (str. Zankovetskaya colț cu str. Golovna (Principală)Walther Rode (1876–1934), scriitor, avocat.
Ludwig Rottenberg (1864–1932), dirijor și compozitor evreu-german. A activat la Opera din Frankfurt am Main.
Maximilien Rubel (1905–1996), evreu-francez, sociolog și istoric al marxismului, apropiat de anarhism, veteran al războiului civil din Spania.
Joseph Schmidt (1904–1942), tenor evreu-austriac-german.
Sidi Tal, născută Sorale (Sara) Birkental (1912–1983), actriță și cântăreață evreică în limba idiș din România și Ucraina.
Stefanie von Turetzki (1868–1929), fondatoare a primului liceu de fete din Austro-Ungaria, la Cernăuți
Viorica Ursuleac (1894–1985), cântăreață de operă din Austria și Germania, de origine română.
Isidor Vorobchievici (1836–1903), compozitor, muzicolog și preot român din Bucovina.
James Immanuel Weissglas, cunoscut și ca Ion Iordan, (1920–1979), traducător și poet evreu-român de limbă germană, ziarist.
Tzvi Yavetz,(născut Hary Zucker)(1925), istoric evreu-israelian specializat în istoria antică.
Frederic Zelnik
6 грудня 2012 18:17 - Правда з написав(ла): в матеріалі
Человек находится в общественном месте, а депутат должен заниматься рабочими делами на рабочем месте, а не шататься по коридорам и ныкаться от прослушки решая свои противозаконные делишки. Хватит жаловаться на власть и на правительство, это обычные люди, решать проблемы нужно с ними, конкретно с каждым, а не ходить оббивать порохо кудато, почему вашингтона завалии? почему на сталина покушались? почему ленина убили? ответьте на эти вопросы и вы найдете ответ на свой вопрос.
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"