Новини
Колонка автора

:

Леонід Кравчук: Я буду стріляти до останнього, поки мене не знищать. І так буде робити кожен українець Леонід Кравчук: Я буду стріляти до останнього, поки мене не знищать. І так буде робити кожен українецьПро це в інтерв'ю Радіо Свобода заявив перший президент України, яка 26 років тому стала незалежною державою.

:

Не зрікаються в любові Не зрікаються в любовіНайтемніше перед світанком. А я знаю, що він почнеться ще в цьому десятилітті.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

У селі Лашківка Кіцманського району відбуваються бойові дії з використанням вибухових предметів У селі Лашківка Кіцманського району відбуваються бойові дії з використанням вибухових предметівВійна між головою сільради Борисом Нечаєм, депутатами та підприємцями триває у Лашківці та Витилівці не один день і уже не перший рік. Бойові дії то загострюються, то стихають, але не зникають.
У ніч на 8 серпня Лашківському сільському голові спалили автомобіль «Мерседес-Віто».
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
у фойє театру 2-го поверху відбудеться прес-конференція з нагоди ВІДКРИТТЯ 87-го ТЕАТРАЛЬНОГО СЕЗОНУ.
Йтиметься про наступні прем’єри, участь театру у фестивалях в Україні та Румунії та підготовку до XII фестивалю комедії «ЗОЛОТІ ОПЛЕСКИ БУКОВИНИ».
в сесійній залі міської ради скликається 36 сесія Чернівецької міської ради VІІ скликання.
На розгляд засідання виноситься 68 питань. Серед них, зокрема, такі:
у 207 кабінеті міської ради відбудеться засідання архітектурно-містобудівної ради.


Календар
«    Серпень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031 
Партнери

На Буковині регіональною стає не тільки румунська, а й польська мова

21-11-2012, 17:18 / Коментарів: 5
На Буковині регіональною стає не тільки румунська, а й польська моваПерший населений пункт, який скористався „мовним” законом було румуномовне село Тарасівці Новоселицького району. Згодом, румунська мова стала регіональною у Нижніх Петрівцях. Однак, днями два села Сторожинецького району надали відповідний статус польській мові.

Українська земля - віддавна ласий шматок для сусідів зі сходу. А нині вона стає все ближче до них і віддаленіше від самих українців, - чи не в один голос запевняють історики та політологи, адже під прицілом опинилося найсокровенніше - єдність громадян України. Недолугий "мовний" закон, який писали шестеро народних депутатів, зокрема і буковинка, Ауріка Божеску, Президент України дав на доопрацювання через недосконалість. Попри це, областей, які скористалися цим законом і вже затвердили другу регіональну мову, а в більшості випадків - це російська - нині вже 8. Чернівецька починає з малого - із затвердження регіональної на рівні районів.


Нижні Петрівці, що на Сторожинеччині, вже друге село в області, яке скористалося "мовним" законом і надало румунській мові статус регіональної. Першим стало одне з найбільших сіл Новоселицького району - Тарасівці. Телефоном сільський голова Нижніх Петрівців сказав, що тамтешні районні депутати, окрім румунської, статус регіональної надали ще й польській мові.


- У нас 2 села, живуть поляки (більше 10%), і щоб їх не ображати, і це так має бути - по закону є у нас 2 рішення по Нижніх Петрівцях і по селу Аршиця. Тобто, у нас уже 2 регіональні мови, румунська і польська, - повідомив Костянтин Тарица, голова сільської ради Нижніх Петрівців(Сторожинецький район).


Нагадаємо, закон "Про засади державної мовної політики", який позаочі охрестили "мовним" законом Колісніченка-Ківалова, ВРУ прийняла 5-го червня цього року. Він встановлює, що державною мовою є українська, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв не менше 10% від населення певного регіону.


У Нижніх Петрівцях, зі слів сільського голови, 95% від загальної кількості селян розмовляють румунською, в Аршиці польською розмовляють рівно стільки, скільки прописано в законі.


Політолог Ігор Буркут, попри те, що радить не панікувати, певен, що головна небезпека у цих мовних питаннях існує саме для тих, хто це приймає.


- Може статися таке, що люди добровільно заганяють себе в гетто. Вони не будуть як слід розмовляти державною мовою, а це означає, що продовжити освіту, працювати в нашій державі їм буде важко, - вважає І.Буркут.


Натомість, сільського голову Нижніх Петрівців нині хвилює інше - як, а головне, де знайти вчителів румунської та польської мови, які вже незабаром повинні вчити дітей у тамтешніх школах. Визначився держслужбовець із першочерговими завданнями, які повинен втілити в життя задля громади села - впорядкувати таблички з назвами вулиць кількома мовами. І байдуже, що на цю справу необхідно витратити не один десяток тисяч гривень.


Якщо на Буковині румунській мові статус регіональної надали у двох селах - Нижніх Петрівцях і Тарасівцях, то в Україні лідером регіональної мови є російська. Вісім областей уже прийняли її у цьому статусі. Політолог Ігор Буркут капелюха знімає перед росіянами, котрі, з його слів, за свою мову готові битися до останнього. Чого не скажеш про українців. Тим часом Ігор Григорович нагадує, що в Чернівецькій області нараховується приблизно 20% румуномовного населення. Вочевидь "мовний" закон може добратися і до рівня області, а це означатиме, що держслужбовці змушені будуть достатньо знати регіональну мову, аби приймати відвідувачів і оформлювати документи. Найцікавіше, що в держбюджеті не виділено на підготовку таких спеціалістів жодної гривні.


- Нині Україна дуже слабка: і економічно, із розваленою армією, і лишилося тільки роз'єднати українців, стравити їх між собою, то можна приходити і шматувати цю державу. Ми повинні боротися за єдність нашої держави, тим менше шансів нам перетворитися на Югославію 90-х років. Не дай Боже піти таким шляхом, - підкреслив політолог.


"Мовний" закон, який зачіпає практично кожну область України, на думку професора кафедри історії та культури української мови, Надії Бабич, небезпечний через самих українців, котрі перетворюються на рабів зі стертою історичною пам'яттю. Їх називають манкуртами і їх більшає:


- Якщо дуже відверто, то він є загрозою тільки тому, що серед українців дуже багато манкуртів. Тобто, тих, які за будь-яке кар'єрне просування, за будь-яку послугу в ім'я свого благополуччя, дуже легко перейдуть на "общепонятний".

Джерело citi.cv.ua
СХОЖІ НОВИНИ:
21 листопада 2012 17:51 - mysliwy з написав(ла): в матеріалі
Понеслось-поїхало!
21 листопада 2012 19:37 - EU,commission etique,Berlaymont з написав(ла): в матеріалі
Структура населения

Черновцы — молодой город: большая часть населения Черновцов имеет возраст до 44 лет (в 2005 году — 63,85 %). Тем не менее, прослеживается тенденция нарастающего «старения» населения. С 1989 года по 2005 год доля населения возрастом 0-14 лет сократилась с 21,70 % до 13,85 %.В австрийский период по данным народной переписи от 19.12.1890 года:[8] в Черновцах был такой национальный состав:

немцы и евреи — 55 162 (60,7 %);
румыны (валахи) — 19 918 (21,9 %);
русины (украинцы) — 12 984 (14,3 %);
поляки, мадьяры и прочие — 2781 (3,1 %)


structure de la population: 1930 год соответственно:

евреи — 29 %
румыны — 26 %
немцы — 23 %
украинцы — 11 %
поляки — 7 %
22 листопада 2012 10:14 - Юзьо з написав(ла): в матеріалі
Якщо псові альбо котові нема що робити, то він яйка си лиже, отак і з тов реґіональнов мовов виходит... wink
24 листопада 2012 18:13 - EU,commission etique,Berlaymont,Bruxelle з написав(ла): в матеріалі
Voir aussi : Catégorie:Naissance à Tchernivtsi.


Aharon Appelfeld (°1932), écrivain israélien
Rose Ausländer (1901-1988), poétesse
Joseph G. Burg, essayiste.
Paul Celan (1920-1970), poète germanophone
Arseni Iatseniouk (°1974), homme politique ukrainien
Mila Kunis (°1983), actrice américano-ukrainienne
Itzik Manger
Selma Meerbaum-Eisinger, poétesse
Gregor von Rezzori (1914-1998), écrivain autrichien
Maximilien Rubel (1905-1996), marxologue
Joseph Schumpeter (1883-1950), économiste autrichien, fut professeur à l'université de Czernowitz
Friedrich Zelnik (1895-1950), metteur en scène


Selon le recensement de 1930, la ville comptait 112 427 habitants, répartis ainsi :

42 592 Juifs
30 367 Roumains
16 359 Allemands
11 130 Ukrainiens
8 986 Polonais
1 521 Russes
568 Hongrois


Німецькомовна поетеса Розе Ауслендер (1901–1988), австрійський та румунський історик Даніель Веренко (1847–1940), німецькомовний поет, прозаїк, драматург, перекладач, журналіст, актор Георг Дроздовський (1899 — 1987), німецькомовний поет Пауль Целан (1920–1970), біохімік Ервін Харгафф (Чаргафф) (1905–2002), єврейський (їдиш) письменник Іцик Мангер (1901–1969), румунський піаніст Кароль Мікулі (1821–1892), німецькомовний письменник та журналіст Грегор фон Реццорі (1914–1998), єврейський письменник Елізер Штайнбарг (1889–1932), класики української літератури Юрій Федькович (1834–1888) та Ольга Кобилянська (1863–1942).

В Чернівцях творили також румунський поет Міхай Емінеску (1850–1889), письменник та публіцист Карл Еміль Францоз (1848–1904) поет та перекладач Альфред Маргуль-Шпербер (1898–1967), поет Мозес Розенкранц (1904–2003), тенор Йозеф Шмідт (1904–1942) та економіст (згодом міністр фінансів) Йозеф Шумпетер (1883–1950).
Видатні вихідці і жителі міста (післявоєнний (1941) період)

Володимир Михайлович Івасюк — 1949–1979 — український композитор і поет. Герой України;
Іван Васильович Миколайчук — 1941–1987 — український актор, режисер, сценарист;
Дмитро Михайлович Гнатюк — український оперний співак (баритон);
Софія Михайлівна

Znane osoby związane z Czerniowcami
Uniwersytet w Czerniowcach

Alojzy Alth (1819-1886) – polski geolog i paleontolog, urodzony w Czerniowcach
Aharon Appelfeld (1932) – pisarz izraelski, urodzony w Czerniowcach
Rose Ausländer (1901-1988) – niemieckojęzyczna poetka żydowska, tłumaczka z angielskiego i jidysz; urodzona w Czerniowcach
Emil Biedrzycki (1890-1975) – polski romanista, znawca literatury rumuńskiej; uczęszczał do szkoły średniej w Czerniowcach, autor książki o historii Polaków na Bukowinie (1973)
Paul Celan (1920-1970) – niemieckojęzyczny poeta żydowski; urodzony w Czerniowcach
Erwin Chargaff (1905-2002) – chemik austriacki; urodzony w Czerniowcach
Erwin Czerwenka (1887-1970) – polski malarz; urodzony w Czerniowcach
Odo Dobrowolski (1883-1917) – polski malarz; urodzony w Czerniowcach
Kazimierz Feleszko (1939-2001) – polski slawista, profesor Uniwersytetu Warszawskiego; urodzony w Czerniowcach
Michał Gazda (1927-1969) – polski aktor, zginął w wypadku samochodowym, urodzony w Czerniowcach
Stefan de Castenedolo Kasprzycki - polski dowódca wojskowy, generał dywizji Wojska Polskiego II RP; urodzony w Czerniowcach
Feliks Konopasek (1860-1930) - polski kompozytor, dyrygent i pedagog muzyczny; urodzony w Czerniowcach
Mikołaj Kostyniuk – polski botanik i geolog, specjalista w zakresie paleobotaniki; urodzony w Czerniowcach
Józef Kruźlewski (1856-1939?) – generał brygady Wojska Polskiego; urodzony w Czerniowcach
Mila Kunis - amerykańska aktorka żydowskiego pochodzenia; urodzona w Czerniowcach
Jan Piotr Łuczyński (1816-1855) – polski malarz; urodzony w Czerniowcach
Icyk Manger (1901-1969) – poeta i dramaturg żydowski; urodzony w Czerniowcach
Józef Machowski (1890-1980) – polski prawnik, filatelista; urodzony w Czerniowcach
Euzebiusz Mandyczewski (1857-1929) – muzykolog austriacki; urodzony w Czerniowcach
Selma Meerbaum-Eisinger (1924-1942) – pisarka żydowska; urodzona w Czerniowcach
Karol Mikuli (1819-1897) – polsko-ormiański pianista i kompozytor; urodzony w Czerniowcach
Jan Mikulicz-Radecki (1850-1905) – polski chirurg; urodzony w Czerniowcach
Zofia Moraczewska – polska działaczka społeczna, posłanka na Sejm Ustawodawczy i Sejm III kadencji, żona Jędrzeja Moraczewskiego; urodzona w Czerniowcach
Walerian Orłowski (1893-1940) – polski dowódca wojskowy, podpułkownik Wojska Polskiego, zamordowany przez Rosjan w Katyniu, uczęszczał do miejscowej szkoły realnej, a następnie studiował na tutejszym Uniwersytecie
Wilhelm Reich (1897-1957) – austriacki psychiatra i psychoanalityk, uczęszczał do gimnazjum w Czerniowcach
Gregor von Rezzori (1914-1998) – pisarz, autor książki "Gronostaj z Czernopola" (powieści opisującej czerniowieckie dzieciństwo); urodzony w Czerniowcach
Wojciech Rubinowicz (1889-1974) – polski fizyk-teoretyk; urodzony w Sadagórze k. Czerniowiec; studiował 1908-1916 na uniwersytecie w Czerniowcach
Władysław Strutyński – polski naukowiec i działacz polonijny zaangażowany na rzecz odrodzenia polskości na północnej Bukowinie, wykładowca Uniwersytetu Czerniowieckiego, przewodniczący Obwodowego Towarzystwa Kultury Polskiej im. Adama Mickiewicza w Czerniowcach oraz dyrektor Domu Polskiego
Grzegorz Szymonowicz – rumuński działacz polonijny w Rumunii, prawnik, wiceburmistrz Czerniowiec (od 1931)
Salomon Wininger (1877–1968) – żydowski biografista, autor Wielkiego Żydowskiego Leksykonu Biograficznego
Teresa Wiszniowska (1942-2006) – polski biolog; urodzona w Czerniowcach
Eugeniusz Waszkiewicz (1890-1972) – polski oficer WP, olimpijczyk (Paryż 1924), drukarz; urodzony w Czerniowcach
Tadeusz Zwisłocki (1889-1929) – polski inżynier chemik, legionista, doktor chemii na Politechnice Lwowskiej, żonaty z Heleną z Mościckich, córką późniejszego prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej Ignacego Mościckiego
26 листопада 2012 19:51 - marinbur з написав(ла): в матеріалі
Так радянсько нєокомунистична профєссура не зрозумила ничого.Чернівці - частина Европи, має бути і надалі місцем багатокультуральним. Немає жодной загрози,є проблєми, є нєкомпетєнтнисть влади, алє є ще Нарід Украïни що обрав службовців. То тількі наша віна що нє обрали Петра К.чі пана Б.Ігора бо вони кєрували би нє гірше від ПР дубоватих.
Колись 3 доценти вміли разем 15 іноземних мов, анг.фр,нім.,лат.,італ.,ідіш,гуц.,пол.,рус.,укр.,слк.,угор.,русін.,араб.,тур.,гре
ц.,
рум.,чес.,ромській..А сьогодні ПРоффєсор та його свора псіввміє тільки суржик уживати?
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"