Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

У селі Лашківка Кіцманського району відбуваються бойові дії з використанням вибухових предметів У селі Лашківка Кіцманського району відбуваються бойові дії з використанням вибухових предметівВійна між головою сільради Борисом Нечаєм, депутатами та підприємцями триває у Лашківці та Витилівці не один день і уже не перший рік. Бойові дії то загострюються, то стихають, але не зникають.
У ніч на 8 серпня Лашківському сільському голові спалили автомобіль «Мерседес-Віто».

Ігор БУРКУТ, політолог:

НАПЕРЕДОДНІ ВАЖЛИВИХ ЗМІН НАПЕРЕДОДНІ ВАЖЛИВИХ ЗМІНПутінські вибрики Заходу остаточно набридли, і він вдався до рішучих кроків. США запровадили нові санкції проти самого Путіна та всього його оточення. Їхнє майно і фінанси, що переховуються на Заході, можуть бути заарештовані, якщо власники не доведуть їхньої легальності. Велика Британія також запроваджує нову практику, яка дозволить конфісковувати нажите кримінальним шляхом майно іноземців. Час замислитися й українським олігархам.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Чернівецький міський голова Олексій Каспрук розкрив мафію у місті Чернівецький міський голова Олексій Каспрук розкрив мафію у містіНа прес-конференції для журналістів він так і сказав:
- У Чернівцях є мафія!
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
в каб.202 міської ради відбудеться брифінг для журналістів, в якому візьмуть участь італійські експерти, які перебувають в Чернівцях за ініціативи адміністрації Чернівецької ЗОШ №24 ім. О. Кобилянської в рамках міжнародного співробітництва і розвитку спільної роботи над пілотним проектом децентралізованого співробітництва «Добробут, виховання дітей і шкільна інклюзія: заходи для дітей з особливими потребами в Україні» з метою сприяння включенню інклюзивної системи в школу, підтримки сімей та покращення умов для дітей з обмеженими можливостями.
Засідання круглого столу на тему «Забезпечення інтересів людей з інвалідністю при паркуванні автотранспорту в м. Чернівці».
за адресою вул. С. Бандери 11
в каб.202 Ратуші відбудеться прес-конференція заступника міського голови Володимира Середюка, представників "Ощадбанку" та "Украгазбанку", голови ОСББ Тарас Кузика щодо реалізації урядової ініціативи "Теплі кредити", співпрацю з об"єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, ідшкодування з міського бюджету та державного бюджету за кредити, взяті на заходи з підвищення енергоефективності.
22 серпня о 8.00
вул. Героїв Майдану, 176, (конференц-зала колишньої Шевченківської районної ради (ІІ поверх) відбудеться безкоштовний семінар.
На семінарі розглядатимуться новації податкового законодавства (податок на прибуток, ПДВ, ПДФО, ЄСВ, єдиний податок, рентна плата, тощо).


Календар
«    Серпень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031 
Партнери

Доля українських інтелектуалів

3-10-2012, 13:16 / Коментарів: 0
Доля українських інтелектуалівХтось із небуденних особистостей підмітив: «якщо армія понесе великі втрати, то це – біда, якщо загине правитель – трагедія, а якщо загинуть інтелектуали, то це – катастрофа для нації».
Хто ж ці інтелектуали. І кого можна так назвати, яка роль їх у прямуванні суспільства?

Трохи раніше за гарячу пору відпусток в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського в Чернівцях відбулась зустріч-інтерв’ю з істориком, політологом, публіцистом Ігорем Буркутом. «Доля українських інтелектуалів: історія і сучасність», так, задумана тема розмови, розгорталась у форматі прес-конференції.
Наш шановний гість, Ігор Григорович Буркут, розпочав розмову з розмежування термінів «інтелектуал» та «інтеліґент». Під впливом радянського світогляду друге поняття прибрало негативного відтінку саме тим, що пов’язане з соціальним становищем, а значить – привілеями, преміями, відзнаками та політичним тяжінням, певним впливом на визначену кількість людей. Слово ж «інтелектуал» означує якість самої людини, характеристику її культурного та духовного розвитку, вкупі з соціально-політичною позицією.

Зрештою, думки з цього питання почасти далекі від здорового глузду. Причому, тим далі вони від умовиводів, чим ближче до політичної гавканини. Приклад такої : «Украинский интелектуал – это оксюморон».

Претендуючи на протилежну точку зору, продовжуємо інтерактивно-коментовану розмову про долю нинішніх та вже залишених в історії українських інтелектуалів. Другою цікавою заувагою пана Буркута стала пропозиція розширити коло наших інтелектуалів ще й неетнічними українцями, тобто людьми високої культури та мислення, які за етнічним походженням не були українцями, проте відчували себе ними. Це і Андрей Шептицький, і Михайло Коцюбинський, і Агатангел Кримський, і Дмитро Донцов, і Сергій Параджанов... словом, кожна історико-культурна доба має цілу низку людей, які відіграли в українській дійсності важливу роль, не народившись на території України чи в українських родинах.

Тепер здалось би означити ще й часові рамки. Залишаючи в спокої трипільців та Київську Русь, Ігор Буркут пропонує розпочати історію українських інтелектуалів з Григорія Сковороди й не закінчувати якомога довше.

Найпомітнішою та найстійкішою, на жаль та на подивування всьому «цивілізованому світові» (як то прийнято казати, вказуючи перстом на захід від рідної держави), рисою українських інтелектуалів є матеріальна скрута. Власне, ця риса перейшла всі можливі межі та прямує до традиції, більше того – до моди. Навіть ті, хто сплутує не лише поняття «інтелектуал» та «інтеліґент», а ще й каламутить тут валентний значеннєвий простір поняттям «еліта», якось, на підсвідомому рівні, намагається подати свою персону під вигідним «соусом» страдництва й матеріальної чи/та моральної скрути. Переважно це стосується політично-театралізованого дійства.

Але серед справжніх інтелектуалів дійсно більшість або все життя прожили у злиднях, або наприкінці земного шляху опинились в біді та забутті. Григорій Сковорода пояснював цю ситуалію внутрішньою свободою інтелектуала, яка, для урівноваження, дотувалась матеріальними нестатками, як результат – поглиблюючи першу: «Ти вільний жити й вільний вмерти». Найкрасномовнішим прикладом до цього є життя й діяльність Тараса Шевченка. Приклад переслідуваного інтелектуала демонструє Іван Франко, хоч і не з меншим успіхом належить до першої категорії, адже, «крім духовної спадщини залишив дітям борги...» (І.Б.). Сюди ж належить і Анатолій Солов’яненко, який у «своїй державі», тобто за незалежної України, помирав у злиднях. Хоч не слід забувати й про Івана Котляревського, який мав нормальну долю, що не завадило йому прикластись немало до творення нової української літературної мови.

Відповідати на запитання «чому?» величезною кількістю дотичних запитань узявся в досить незлій, зате обширній статті Олександр Бойченко (Бойченко О. Між молотом і ковадлом // Критика. – листопад-грудень 2011. - № 11-12). Треба зауважити, що саме на цю статтю посилався Ігор Буркут ще на початку розмови й наводячи приклад Чехословаччини у національно-визвольній діяльності та участі в ній інтелектуалів.
І попри те, що, скидається, невигідно бути серед їх когорти, все ж саме «інтелектуали будують візію майбутнього» (І.Б.). І хай в нашому суспільстві немає видимої необхідності в інтелектуалах, тобто не бачимо затребуваності в них, тим більшою й гострішою є потреба насправді. «Весь світ стоїть на порозі нової якості. Шлях можуть показати лише інтелектуали...» (І.Б.), які є деміургами суспільства. А це означає, що вони не мають права на песимізм, скепсис та декаданс. «... Шлях можуть показати ті, які люблять людей і мислять позитивно...» (І.Б.).

Логічним продовженням і закінченням розмови стали, звичайно, нинішні українські інтелектуали. Серед них, впевнений І. Буркут, немало таких, які шукають вихід із непростої ситуації в державі, а не просто граються словесами. Це фізик за освітою, мислитель Валентин Ткач. Він пропонує свій варіант виходу України з кризи – це найперше виведення з «тіні» всіх, «починаючи з бабці, яка торгує молоком на зупинці й закінчуючи середнім та великим бізнесом» (І.Б.) та виведення домогосподарства на перше місце. Тоді суспільство отримає позитивний стимул для розвитку. Цікавим є також Любомир Гузар в аспекті поєднання духовного розвитку соціуму та його соціально-економічного буття.

Підводячи підсумки, хочеться зазначити, що в кожної нації є свої ментальні недоліки. Відомо, що «українці на ярмарку марнославства хочуть бути першими» (І.Б.), але «...доки наша хата скраю, то Україна буде в тому, в чому вона є...» (І.Б.). Доконче треба дозволити собі змінитись, перш ніж кудись прямувати.
Ігор Буркут , Антоніни Аністратенко
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"