На українському банківському ринку новий гравець – антиколектори. У листопаді в Івано-Франківську відбувся перший «круглий стіл» для засобів масової інформації та громадськості краю на тему «Зупинимо свавілля». Наскрізна проблема розмови була про банки та фінустанови, які ще недавно роздавали всім охочим кредити, часто не зважаючи на плато-спроможність позичальників. Нині ситуація просто катастрофічна: інфляція під 25% річних була ще навесні, а політики при владі намагаються пояснити всі проблеми у країні фінансовою кризою. Та ще до світової жовтневої кризи у нас в країні температура була 39°, додаткова інфекція довела цей показник до 42°. Попереду ж ще багато проблем. Одна із них – безробіття. З нею вже зіштовхнулися українці. Друга проблема – невиплата зарплати. І, нарешті, третя, котра торкнулася кожного жителя України, — це девальвація гривні і, як наслідок, зниження платоспроможності населення.

“У “Кобзарі” хочуть торгувати чобітьми. Поки я і моя команда у мерії, ми цього не дозволимо. Але, ви знаєте, нас будуть подавати до судів. А там прийнято засівати”, —
так говорив Микола Федорук, Чернівецький міський голова, на прес-конференції 13 січня 2009 року. Цей захід, як на сміх, проходив напередодні Старого Нового року, коли на Буковині засівають.
А увечері того дня водили Маланку. Після свят у магазині “Кобзар” почали торгувати чобітьми. Плювати вони хотіли на слова мера. Щоправда, ці люди, які торгують, вже давно плюнули на нашу владу і на її слова. Не так давно газета “Час” писала про те, що у “Кобзарі” засіли валютні міняйли та сексуальні збоченці. Там не було української книжки, Шевченкового “Кобзара”, Франкового “Каменяра”... Там були всілякі фіґурки з амурчиками та пункт обміну валют. Поряд з “Кобзарем” взагалі був “Мішель”. Саме так назвали магазин модного одягу на Центральній площі Чернівців.

Петро Кобевко

Катерина Славко

Минулого тижня Україна відзначила День Соборності: 90 років тому об’єдналися дві молоді республіки – УНР та ЗУНР. Цим було засвідчено бажання східних і західних українців жити в єдиній державі, разом ділити і спільні радощі, і спільні біди. Далеко не кожна нація у своєму розвитку дозріває до створення власної держави. Та й створити її – ще не все, бо зберегти незалежність також непросто. Українська історія неодноразово давала приклади того, як через внутрішні чвари та елементарний безлад наші предки втрачали все, що з великим трудом і великими жертвами щойно вдалося досягти. На жаль, і в сучасному українському суспільстві вистачає чвар та безладу. Багато в нас і людей, котрі ще не дозріли до розуміння величезного значення, яке має власна держава для успішного розвитку нації.

Ігор БУРКУТ,
політолог, кандидат історичних наук

"— Ми втрачаємо привабливість двору, спокій та безпеку — свою, наших дітей та онуків, — крик душі мешканців будинку № 127, що на проспекті Незалежності у Чернівцях (5 підписів). Віднедавна, місяців зо три тому, навпроти шостого під’їзду в палісаднику, який доглядаємо, прибираємо, в якому самі насаджуємо квіти, влаштував поміж деревами стоянку власник авта марки “Мазда-3” з номерними знаками СЕ 71-07 АІ. Звідки він узявся — невідомо, подейкують, що зі Сторожинецького району, та що він співмешкає з дівчиною, котра винаймає у будинку квартиру. Звісно, сам не посадив жодної квіточки чи кущика, його діти не гуляють тут — от і нищить вирощене, випестуване людьми, котрі тут мешкають десятиліттями. Ми нещодавно символічно перегородили заїзд стрічкою — то він по-хамськи її зірвав і продовжує нахабно заїжджати поміж дерев на “відстій”. Зверталися до ЖРЕПу №4 — відповіді ніякої. Допоможіть ліквідувати стоянку у палісаднику навпроти шостого під’їзду! А ще у нашому дворі утворились цілі кучугури з торішнього листя та іншого мотлоху. Ми ж платимо за вивіз сміття, а його ніхто й не думає вивозити!"

Коли ви недоотримали 100 гривень пенсії чи зарплатні, або прийшовши в магазин, не можете дозволити собі придбати смачної шиночки чи сальця, пам’ятайте, що десь там, у високому замку, крокодилячими сльозами плачуть мільярдерчики (в тому числі й українські), які 2008 року внаслідок світової кризи втратили близько 150 млрд. доларів. Можливо, од знання сего напхана соєю дешева ковбаска стане для вас смачнішою.
Як прийшло, так і пішло, — кажуть розумні люди. Більшість українців нічого не мали, а тому й втрачати їм особливо нічого. Їм просто стало гірше жити. Вони просто понадіялись на дармові гроші й кинулись масово скуповувати дорогу побутову техніку (упродовж одного місяця українці купили більше 250 тисяч одиниць побутової техніки, на що витратили 476 млн. гривень), автівки в борг. І тепер мають страшенні головні та кишенькові болі – як же розраховуватися за кредити (переважно долярові).

Надія Вірна

Дивна у нас, прости Господи, «опозиція». Це у всьому
світі вона робить усе, щоб було краще народу, а конкурентам при владі – гірше. У нас же стратегія політичних сил, які опинилися поза коаліцією, дещо інша – робити все, щоб зле було народові, а з ним – і урядові. Вочевидь, саме цією логікою керувалися 16 січня цього року представники фракцій Партії реґіонів та пропрезидентської частини НУ-НС (остання діє за приказкою «Коня кують, і жаба лапку тиче»), коли провалили прийняття надзвичайно потрібного для простих людей соціального законопроекту №3556 «Про внесення змін до деяких законів щодо пенсійного забезпечення».
 

Георгій ПУШКАШ

Покажіть мені хоча б одного керуючого банком, який їздить на «Таврії» чи на «Жигулях». Це був період збагачення окремих людей за рахунок отримання іншими людьми кредитів.
Я маю товариша, котрий в Еспанії працює в експертній групі з міжнародних інвестицій. Ця група вивчала ринок в Україні. Він каже: «Коли ми побачили, що в Україні почали інтенсивно видавати іпотеку, то вся логіка европейського мислення була задіяна на пошук відповіді, а яким чином це можна робити». Адже у людей такі низькі доходи, мало хто офіційно працює.

Федір ОЛЕКСЮК

Розмова з головним тренером національної збірної України з футзалу, президентом Асоціації футзалу України Геннадієм Лісенчуком відбулася після матчу ФК “Меркурій” (Чернівці) – “Каменяр” (Дрогобич).
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Василь Коржевський