Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна» Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна»Депутат Чернівецької обласної ради Ольга Кобевко виступила на сесії з різкою критикою буковинської влади. Однаково дісталося як Фищуку, голові ОДА, так і Мунтянові, голові облради.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Сміття політичне у Чернівцях Сміття політичне у ЧернівцяхПолітика в Україні – це велике і смердюче сміття. Воно одних виносить на вершини, інших кидає у політичну безодню. Ще недавно мер Львова Андрій Садовий вважався єдиним конкурентом Порошенкові на виборах президента України. І тут з’явилося сміття. Воно не тільки у Львові, а й по всій Україні похоронило рейтинги Садового і викинуло його на маргінал політики.

Ігор БУРКУТ, політолог:

МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮ МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮВпродовж багатьох років Польща виступала в Європі адвокатом України. Нині ситуація різко змінилася: низка польських політиків почала вимагати від нашої держави змінити політику національної пам'яті й прийняти той варіант історії українсько-польських відносин, який сучасна Варшава вважає "єдино вірним". А цей варіант дивним чином майже збігається з історичними стереотипами, що проповідує путінська Москва...
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
у сесійній залі міської ради скликається 43 позачергова сесія Чернівецької міської ради.
На розгляд позачергової сесії вноситься одне питання: Про обрання секретаря Чернівецької міської ради УІІ скликання.
на території Чернівецької дирекції Укрпошти відбудеться погашення поштової марки, присвяченої 100-літтю М. Івасюка;
впродовж цього дня в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї діятиме пересувна виставка «Михайло Івасюк - громадянин, письменник, вчений, наставник»;
о 14.00 в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.Івасюка заплановане проведення презентації бібліографічного покажчика «Михайло Івасюк. 100 років від дня народження».
на території кладовища на вул. Зеленій відбудеться покладання квітів та панахида на могилі Михайла Івасюка;
о 13.00 в Чернівецькому обласному меморіальному музеї В.Івасюка буде проведено виставку робіт учнів Кіцманської художньої школи «Світлішає листопад».
в приміщенні відділу освіти Кіцманської РДА (вул. Шевченка, 7) з нагоди 100-річчя з дня народження видатного буковинського письменника, літературознавця, педагога Михайла Івасюка за сприяння голови Чернівецької територіальної організації Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», народного депутата України Івана Рибака у м.Кіцмань відбудеться відкриття меморіальної дошки Михайлові Івасюку на будівлі колишньої школи, де він викладав з 1946 по 1964 р.р.
у Чернівецькому обласному художньому музеї ( вул. Центральна площа, 10) відбудеться фотовиставка «Жнива розпачу».
25 листопада о 15:00
в сесійній залі міської ради скликається 44 сесія Чернівецької міської ради VІІ скликання.
На розгляд засідання виноситься 66 питань. Серед них, зокрема, такі:


Календар
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 
Партнери

Дверцята машини судді були прострелені з мисливського карабіна, а кермо розпиляний на частини

5-07-2012, 10:56 / Коментарів: 0
Дверцята машини судді були прострелені з мисливського карабіна, а кермо розпиляний на частиниУ Чернівецькій області за загадкових обставин загинув суддя. Незважаючи на безліч доказів, у міліції не порушують кримінальну справу за фактом вбивства.

26-літній суддя Андрій Гринчак розбився на автомобілі, на повній швидкості врізавшись в дерево. Аварія сталася близько першої ночі, і свідків на місці трагедії не було. На перший погляд здавалося, що сталося банальна ДТП. Однак багатьох бентежило, що абсолютно твереза людина на справному автомобілі несподівано вилетіла з рівноі дороги. До того ж на дверцятах автомобіля виявили кульовий отвір, а деякі травми, як показала експертиза, суддя отримав... ще до аварії.

«У той день однокурсники, з якими Андрій не спілкувався, призначили йому зустріч у кафе»

Списати на негоду не можна - у ніч, коли сталася аварія, було тепло і сухо. Таким же видався і день. За словами рідних загиблого Андрія Гринчака, напередодні ніщо не віщувало біди.

- Син зі своєю нареченою збиралися їхати до друзів на весілля, - розповідає мати загиблого Людмила. - Була субота, на роботу йти не потрібно було. Закінчивши приготування до весілля, вони вирішили піти в кіно. Але близько одинадцятої години ранку синові подзвонив однокурсник Віктор Тришин (ім'я та прізвище змінено. - Авт.).

- Андрій дуже здивувався цьому дзвінку - з цими однокурсниками він не спілкувався, - говорить Марина, наречена загиблого. - А тут Тришин і ще один однокурсник Юрій Дорунь (ім'я та прізвище змінено. - Авт.) почали наполегливо кликати його в кафе. Андрій зустрівся з ними, але незабаром повернувся. Що від нього хотіли колишні однокурсники, розповідати не став. Пояснив, що нічого серйозного. У мене не було звички лізти в його справи, тому не стала розпитувати. Ми, як і збиралися, поїхали в кіно. «Знаєш, Тришин з Дорунем просили мене увечері ще раз до них під'їхати, - сказав Андрій вже по дорозі додому. - Але я не поїду». Ми почали прикрашати машину Андрія до весілля. А через кілька годин (в той момент вже було близько шостої годин вечора) йому знову подзвонили. Наскільки я зрозуміла, це знову був Тришин. «Марина, я таки повинен поїхати, - після розмови з ним заявив Андрій. - Це терміново». І, знявши надувні кульки з машини, виїхав.

Андрій поїхав до однокурсникам в село Костичани Новоселицького району.

- Я подзвонила синові близько половини дев'ятої вечора, коли він вже був в тому селі, - згадує Людмила Гринчак. - «Мама, я не вдома, - спокійним голосом відповів Андрій. - Ми тут в районі зустрілися з однокурсниками. Давай я пізніше передзвоню». На початку дванадцятої ночі йому подзвонила Марина. Андрій сказав їй, що вже виїжджає. Марина не лягала спати - чекала. У 00.15 Андрій подзвонив їй, але відразу скинув дзвінок. А вже через кілька хвилин його телефон був відключений.

Тієї ночі Марина так і не змогла заснути. Андрія все не було, його телефон, як і раніше, був «поза зоною досяжності». Вранці їй подзвонив колега Андрія, який працював помічником судді. «Марина, де Андрій? - тривожно запитав він. - Він вдома?» «Ні, - відповіла Марина. - Він виїхав у Новоселицький район і досі не повернувся». «У Новоселицький? - хриплим голосом перепитав хлопець. - Там вчора вночі розбився білий «Mitsubishi». Водій загинув. Кажуть, у нього знайшли посвідчення судді».

Те, що врізався в дерево білий «Міцубісі» виявила мешканка села Костичани. Почувши шум, жінка вибігла надвір.

«Близько першої ночі я почула звук удару, - давала свідчення співробітникам міліції жінка. - Вийшовши у двір, побачила неподалік від церкви розбиту білу іномарку. Машина врізалася в дерево, від неї залишилася купа металобрухту. Я ще подумала, що якщо в ній були пасажири, вони напевно не вижили. Потім з'явилася інша іномарка червоного кольору. А буквально через хвилину під'їхала ще одна машина - чи то синя, чи зелена. Водії обох автомобілів вийшли і почали голосно розмовляти. Пам'ятаю, один з них сказав: «Так, може, ми ще витягнемо людину?!» Я побігла в будинок і викликав «швидку»...»

Ось тільки медики водієві «Міцубісі» вже не змогли допомогти. Експерти незабаром встановили, що це був суддя Чернівецького господарського суду Андрій Гринчак. Фотографії з місця ДТП дивитися неможливо - понівечене тіло, одяг порвана. Коли рідним Андрія Гринчака повідомили про те, що трапилося, тіло вже відвезли на експертизу, а розбиту машину забрав евакуатор.

«Судмедексперти пояснили, що ще до аварії сина, швидше за все, побили»

- Нам сказали, що син не впорався з керуванням і врізався в дерево, - каже батько загиблого Василь Гринчак. - Природно, нас це насторожило: їхати по рівній дорозі і ні з того ні з сього різко звернути на узбіччя? З чого б це? Незважаючи на те що вони з однокурсниками сиділи в кафе, експертиза показала, що Андрій був абсолютно тверезий. Під'їхавши до бюро судмедекспертизи, ми з дружиною побачили, як звідти виходить однокурсник Андрія Віктор Тришин. Що він там робив, залишалося тільки здогадуватися. Сам Тришин, який останнім бачив Андрія живим, розмовляти з нами не став.

- Про те, що Тришин говорив міліції, ми дізналися вже потім, - додає Людмила Гринчак. - До цього відкрилися інші дуже дивні обставини. В першу чергу те, що на дверцятах розбитої машини сина виявили... слід від кулі, - мої співрозмовники показують фотографії автомобіля. На вцілілих білих дверцятах видно кульовий отвір. - Проте ні в салоні, ні неподалік від місця ДТП куль не знайшли. Експертиза показала, що в машину стріляли з мисливського карабіна.

Ще одна дивна обставина, що незабаром підтвердила відповідна експертиза: кермо автомобіля було відірване і... розпиляне на частини. Експерти припустили, що, найімовірніше, його розпиляли якимось гострим предметом . У салоні автомобіля предметів, які могли б розпиляти кермо, експерти не виявили.

- Та ж ситуація з травмами сина, - говорить Василь Гринчак. - На тілі патологоанатоми нарахували 76 зовнішніх ран, саден і синців. Руку повністю відрізало, з голови практично знятий скальп. І хоча нам відразу сказали, що, якщо в машині спрацювали подушки безпеки (а це так і було), такі травми малоймовірні, ми вирішили: всяке може бути. Адже машина, вважайте, вщент розбилася. Насторожувало ще те, що одяг сина був розірваний строго по швах. А светр чомусь на ньому був надітий навиворіт. Ось це вже, погодьтеся, дивно. Ми наполягли на проведенні додаткової експертизи. Домагатися цього довелося довго, але головне, який нам прийшов результат, - батько судді показує документ. - Вивчивши травми сина, експерти прийшли до висновку, що деякі з них не вписуються в ДТП».

«Особливості розміщення травм наводять на думку про те, що вони виникли ще до дорожньо-транспортної пригоди», - йдеться у висновку експертів. При зустрічі судмедексперти пояснили нам, що, швидше за все, сина побили. Якщо була бійка, то все сходиться - це пояснює і «нехарактерні для ДТП травми», і порваний по швах одяг. Що стосується розпиляного керма, то на ньому експерти виявили дивні вм'ятини, які, за їх словами, нагадують сліди від наручників.

- Невже у справі зовсім немає свідків? - питаю у батьків судді. - І ніхто з сусідів не чув постріли?

- Відразу після аварії ми з чоловіком приїхали на місце трагедії і переконалися, що поблизу немає житлових будинків. Ближче всіх живе сусідка, яка побачила два автомобіля і викликала «швидку». У справі є лише один свідок - однокурсник Андрія Віктор Тришин. Як я вже говорила, він і ще один однокурсник Юрій Дорунь і покликали сина на зустріч. Відвідувачі бару, де вони сиділи, бачили, що вони пішли близько півночі. А в годину ночі буквально в трьох кілометрах від бару трапилася аварія.

«Ці відвідувачі сиділи тихо розмовляли, - розповідала співробітникам міліції офіціантка, яка в ту ніч була на зміні. - Один з них взагалі не пив (загиблий суддя. - Авт.), інші - тільки пиво. Ніякого конфлікту між ними я не помітила. Близько дванадцятої вони пішли».

Що було далі, працівники бару не бачили. Усі лише підтвердили, що о дванадцятій годині ночі суддя і його однокурсники покинули заклад. Далі, як пишуть у своїх свідченнях Юрій Дорунь і Віктор Тришин, вони роз'їхалися в різні боки.

«Вийшовши з бару, ми з Дорунем і Андрієм Гринчаком обговорили наші подальші зустрічі і попрощалися, - пише у своїх свідченнях Віктор Тришин. - Після цього кожен сів у свій автомобіль, та ми з Гринчаком поїхали у бік Чернівців. Я поїхав слідом за ним з інтервалом, напевно, в дві хвилини. Проїхавши близько 200 метрів, я побачив, що автомобіль Гринчака зупинився на узбіччі і Андрій вийшов, сказавши, що йому потрібно справити потребу. Я вийшов зробити те ж саме. Так простояли кілька хвилин. Потім ми сіли в машину та поїхали точно так само він, а слідом я, з інтервалом у дві хвилини. Гринчак від'їжджав швидко, він різко почав набирати швидкість. Після цього я побачив, як його автомобіль врізався в дерево і зупинився...»

Віктор Тришин стверджує, що залишався на місці аварії аж до приїзду «швидкої» і міліції. Дивно тільки, що його сріблястий «Фольксваген» сусідка з прилеглого будинку не бачила. Як говорила жінка, вона помітила лише розбиту машину, біля якої потім зупинилися червона і темна іномарки, що проїжджали повз. Тим часом Віктор Тришин запевняє, що він першим зупинився біля розбитої машини і особисто зупиняв автомобілі (показань водіїв тих самих зупинилися іномарок у справі, на жаль, немає).

«Недалеко від бару ми знайшли скривавлений носовичок Андрія. Не розумію, як його могли не помітити співробітники міліції»

- Але це не головне, - говорить батько загиблого Василь Гринчак. - Судячи зі свідчень Віктора Тришина, які він давав неодноразово, вони виїхали з бару о дванадцятій годині ночі, що підтвердили і бармени. ДТП сталося в трьох кілометрах від бару. Припустимо, вони з Тришиним зупинялися, щоб справити потребу. Але ж сам Тришин сказав, що на це у них пішло кілька хвилин, тобто вже в чверть першої вони поїхали далі. А ДТП, за свідченнями сусідки і висновками численних експертиз, сталося близько першої ночі. Виникає питання: що ж відбувалося ці 45 хвилин? Коли на очній ставці я поставив це питання Тришину, він спробував уникнути відповіді, сказавши, що «заплутався і нічого не пам'ятає».

А ми з дружиною незабаром після загибелі сина знову приїхали на місце аварії. Ходили там кілька годин, намагаючись знайти якісь докази. І в двохстах метрах від бару - якраз в тому місці, де, за словами Тришина, вони з Андрієм зупинилися справити потребу, - ми знайшли ось це, - чоловік показує загорнуту в целофан закривавлену носову хустину. - Не розумію, як її могли не помітити співробітники міліції. Експертиза показала, що на хустці кров нашого Андрія.

- Все говорить про те, що сина вбили, - хитає головою Людмила Гринчак. - І слід від кулі в дверцятах автомобіля, та експертиза з приводу «невідповідних ДТП» тілесних ушкоджень. Але прокуратура, незважаючи на наші численні заяви, не порушує кримінальну справу за фактом вбивства. Справа далі порушена за фактом ДТП. Кілька разів її закривали «через відсутність складу злочину», потім знову відкривали. Днями передали в Тернопільську обласну прокуратуру - щоб забезпечити «неупереджене розслідування». Подивимося, що буде далі.

- Не знаю, чим пояснити небажання місцевих правоохоронців займатися цією справою, - говорить Василь Гринчак. - За цей час ми з дружиною вже стали слідчими, і юристами. У матеріалах справи ми знайшли роздруківки телефонних дзвінків Віктора Тришина в той вечір. Цікаво, що на один номер, на який Тришин кілька разів дзвонив протягом дня, він подзвонив в 00:14 ночі - у той момент, коли, за словами самого Тришина, вони з Андрієм зупинилися справити нужду. Наступний дзвінок на цей номер Віктор зробив в годині ночі - коли загинув Андрій. Під час очних ставок я запитував Тришина, кому він дзвонив. Спочатку Віктор відповів, що не знає: мовляв, мабуть, подзвонив випадково. Потім сказав, що це була його знайома по імені Юля. А потім заявив, що це була не його знайома, а подруга нашого сина. Нібито Андрій сам дав йому номер. Зараз цей номер відключений. Роздруківка дзвінків з телефону сина показала, що Андрій ніколи не дзвонив на той номер. Але з'ясовувати, кому він належить, правоохоронці поки навіть не намагалися. Хоча це могло б прояснити багато.

Намагаючись відновити картину події, «ФАКТИ» подзвонили Віктору Тришину і Юрію Доруню, з якими Андрій Гринчак був у той вечір.

- Я вже дав свідчення слідству, - сказав Юрій Дорунь. - Як відбулася аварія, я не бачив. Близько дванадцятої години ночі ми вийшли з бару, і я поїхав до себе в село. Віктор і Андрій поїхали у бік Чернівців, тому те, що відбувалося далі, міг бачити тільки Віктор. У момент ДТП я, ні про що не здогадуючись, вже був удома.

- Рідні судді кажуть, що ви з Тришиним чомусь терміново викликали Андрія і він, зірвавшись, негайно до вас поїхав. З якого приводу ви збиралися?

- Ми просто зустрічалися. Звичайна зустріч, нічого надзвичайного.

З Віктором Тришиним «ФАКТИ» намагалися зв'язатися протягом місяця, але його мобільний телефон був відключений, а на роботі весь час відповідали, що він у відпустці, і коли повернеться, ніхто не знає.

Що стосується мотивів вбивства судді, то в його рідних мало припущень. Ані батьків, ані нареченій він не розповідав про справи, які розглядав.

- Вже потім ми дізналися, що син загинув напередодні важливого судового засідання, - говорить Людмила Гринчак. - Він повинен був приймати рішення по справі фірми, якою керував місцевий бізнесмен. Ця фірма «кинула» одне підприємство на 280 тисяч гривень. Рішення, судячи з усього, повинно було бути не на користь бізнесмена. Цей бізнесмен - хороший друг дядька Юрія Доруня, однокурсника Андрія. Але ми не можемо нічого стверджувати. Це завдання слідства. Очевидно одне: при таких обставинах давно пора порушити справу за фактом вбивства.

- Ми розглядаємо цей варіант, - прокоментували «ФАКТАМ» ситуацію в прес-службі Тернопільської обласної прокуратури. - В Тернопільську прокуратуру справу передали нещодавно, зараз з'ясовуються всі обставини. Триває слідство.

- Коли ми почали посилено шукати докази, невідомі всіляко намагалися залякати нас, - говорить Людмила Гринчак. - У квартиру сина, яка з моменту його загибелі пустує, двічі хтось проникав. У міліції це зафіксовано. Влаштували погром, але нічого не вкрали. Останній раз на столі залишили туфлю сестри Андрія, в яку прибили сувенірний кинджал. А бронзову Феміду на могилі сина хтось роздробив на шматки...

Катерина Копанєва, «Факти» (Чернівці – Київ)
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"