Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна» Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна»Депутат Чернівецької обласної ради Ольга Кобевко виступила на сесії з різкою критикою буковинської влади. Однаково дісталося як Фищуку, голові ОДА, так і Мунтянові, голові облради.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Сміття політичне у Чернівцях Сміття політичне у ЧернівцяхПолітика в Україні – це велике і смердюче сміття. Воно одних виносить на вершини, інших кидає у політичну безодню. Ще недавно мер Львова Андрій Садовий вважався єдиним конкурентом Порошенкові на виборах президента України. І тут з’явилося сміття. Воно не тільки у Львові, а й по всій Україні похоронило рейтинги Садового і викинуло його на маргінал політики.

Ігор БУРКУТ, політолог:

МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮ МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮВпродовж багатьох років Польща виступала в Європі адвокатом України. Нині ситуація різко змінилася: низка польських політиків почала вимагати від нашої держави змінити політику національної пам'яті й прийняти той варіант історії українсько-польських відносин, який сучасна Варшава вважає "єдино вірним". А цей варіант дивним чином майже збігається з історичними стереотипами, що проповідує путінська Москва...
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
13 грудня о 12.00
в залі засідань облдержадміністрації (м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, каб.301) відбудеться громадське обговорення основних показників проекту обласного бюджету на 2018 рік.
в приміщенні Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського відбудеться завершальний етап міського конкурсу серед учнівської та студентської молоді міста Чернівців на тему: «Голод на Буковині у 1946-1947 роках: спогади очевидців», організованого Чернівецькими міськими управліннями освіти та культури і Муніципальною бібліотекою ім. А. Добрянського.
у Літературному целанівському центрі (м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 51) відбудеться захід дитячого арт-видавництва «Чорні вівці», приурочений Дню святого Миколая та другій річниці «овечок».
У програмі:
21 грудня 0 18:30 в органному залі відбудеться святковий концерт В очікуванні Різдва.


Календар
«    Грудень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Партнери

«Хворіти необхідно, аби виробився імунітет…»

12-04-2012, 10:24 / Коментарів: 10
«У дитячому проти-туберкульозному санаторії «Садгора» б’ють і погано годують пацієнтів», — стверджує родина чернівчанина Юрія Прокоп’єва, чиї діти не змогли витерпіти умов тамтешнього «лікування».

«Хворіти необхідно, аби виробився імунітет…»

— Уже наступного дня перебування там донька Софія зателефонувала та попросила привезти їй щось попоїсти, — розповідав у редакції обурений батько Юрій Миколайович. – Я почав їздити через день та возити до санаторію харчі…
Чоловік намагався з’ясувати чи, бува, дитина не перебільшує, та вирішив поспостерігати за харчуванням малих у санаторії.

— …У їдальні побачив свою доньку, котра намагалася бодай щось виловити ложкою у тарілці з водою, що нагадувала гречаний відвар. Я заледве втримався, аби не влаштувати скандал, проте опанував себе та вийшов.

Батько ще не раз спостерігав за організацією харчування. Йому невтямки, як співробітники можуть так байдуже ставитися до ослаблених дітей. Чоловікові прикро було бачити, як за столом з однієї миски їли картопляне пюре і його Софійка, і інші діти, і лікар, і нянечки. Коли поскаржився лікарю, що дитина не дістає до миски, та відповіла, що у великій родині «вухами не хлопають».

До всього, діти Юрія почали хворіти. Важко зрозуміти батькові, що у садгірському санаторії це – звичне явище. І медики тутешні стверджують, що «хворіти необхідно, аби виробився імунітет…»

Коли діти зрозуміли, що з дому, куди попросилися на кілька днів, назад до санаторію не повернуться, навперебій почали розповідати про свої санаторні будні.
З-поміж всього, пацієнтів у закладі, з’ясовується, б’ють – лінійками, указками, книгами. А ще – ставлять на коліна. Софійка каже, що на колінах доводиться стояти у їдальні, у класі, навіть у спальні, іноді й проти ночі.

— Я рада, що мене з братиком забрали додому, але там ще є багато дітей, над якими знущаються…

Такі слова десятилітньої дитини не могли залишатися непочутими, і я відправилася до санаторію…

Головний лікар закладу Василь Ковалюк «шокований» почутим. Чоловік стверджує, що дуже довіряє співро-бітникам, і всього, на що скаржився наш читач, бути не могло. Він працює у санаторії з 2008 року і доклав багато зусиль, аби про заклад не було поганих, як раніше, чуток. Тут лікуються діти з хронічними неспецифічними легеневими захворюваннями та ті, у кого медики виявляють позитивну реакцію Манту.

— Наш заклад фінансується з обласного бюджету, у нас і лікування (окрім противірусних препаратів), і обстеження, і харчування – безкоштовні, — каже Василь Дмитрович. — Залучаємо, звісно, кошти спонсорів – нещодавно, наприклад, канадський «Ротарі-клуб» допоміг із закупівлею сучасного медичного обладнання. Потребує оновлення і навчально-матеріальна база для школи І-ІІ ступенів, котра тут функціонує, і ми наразі працюємо над цим питанням.
Керівник закладу стурбований тим, що батько, котрий звернувся за допомогою до редакції, не підійшов до нього особисто. Це й справді викликає, щонайменше, подив. Однак візитаційної книги у санаторію чомусь немає. Є «скринька довіри», та чи знають батьки і діти, де вона й для чого існує – невідомо, бо ніде нема про це жодної інформації…

…У їдальні на I поверсі адміністративного корпусу вирує передобідня підготовка. Затишна світла зала, акуратні столики з не зовсім свіжими скатертинами та клейонками. Оскільки Юрій Прокоп’єв нарікав на відсутність меню, звертаю на це увагу і я. Кидається у вічі напис на дверях: «Сторонім вхід суворо заборонено». Меню ж для батьків розміщене на інформаційному стенді у залі… Культурна людина не буде ломитися у двері, аби з’ясувати, що їдять її діти. Та й самим пацієнтам цікаво б знати, які страви для них готують кухарі. Отож чи не варто подбати про те, аби ця інформація була у доступному для всіх місці? Меню розписано на четвер, суботу, неділю, понеділок. На день мого відвідання санаторію (п’ятниця, 6 квітня) воно чомусь відсутнє.
— Забула, це у мене вперше, — пояснює при керівникові дієтсестра, – хоча на стан-дартному аркуші місце лише для 4 днів…
Прошу сказати, що діти снідали та що обідатимуть.

Жінка плутає чай з лимоном, котрий нібито подавали на сніданок, та какао з молоком — його подавали згідно з меню-розкладкою…
Вражає набір на другий сніданок – тут, з’ясовується, діти їдять яблука та запивають… березовим соком. Дієтсестра стверджує, що сік березовий та свіже яблуко «дружать» між собою – що ж, їй видніше…

Обурення викликає від-сутність бодай якогось шматочка мила в умивальнику – дітвора, йдучи на обід, без нагляду дорослих сяк-так змочує руки водою, хтось сушить електричним пристроєм-рушничком, а хтось просто витирає мокрі руки об джинси… І це – протитуберкульозний санаторій!
Діти кажуть, що овочевий суп смачний, та зовні про це не скажеш. Видно, й справді зголодніли… До того ж, у «Садгорі» пацієнти харчуються з металевого посуду, що нагадує «неіржавійку». Зрозуміло, що це – підробка, справжня неіржавійка ж надто дорога…

У багатьох горняток відсутні «вушка», тому, скоріш за все, коли у них наливають гарячі напої, дітям непереливки їх втримати… Моє запитання з приводу посуду майже риторичне – малеча, мовляв, б’є фаянсові тарілки й горнятка, та і спе-ціальна шафа для прожарювання мусить використовуватися – специфіка закладу…

Дивуюся, адже діти лише їдять з цього посуду, а справи з ним мають все-таки дорослі…
Контрольна порція (до речі, лише 2-ї страви), зважена похапцем, залишається біля ваги поодаль від роздаткового вікна – працівниці, що отримують їжу та розносять по інших корпусах, навряд чи її бачать...

— Вони всі вже давно тут працюють і знають, яка має бути порція, — захищає усталений «порядок» дієтсестра. — А санстанція нам дозволяє так робити…
Тоді невідомо, для чого взагалі потрібен такий «контроль»?

Співробітники, з’ясовується, у санаторії не харчуються – дорого. Керівництво теж. Як можна повірити в це – запитання далебі не з легких. До того ж, Юрій Прокоп’єв стверджує, що сам бачив, як лікар та нянечки їли разом з дітьми.

На моє запитання керівник санаторію ображається, мовляв, «ні-ні-ні»! Наказу, правда, на (не)харчування працівників, котрі впродовж 12-24 годин доглядають тут дітей, готують їм їжу, відповідають за її безпеку для дитячого здоров’я та й, власне, годують, у керівника нема. Тому хто повірить, що співробітники й справді не харчуються? Але ж є цивілізований вихід із ситуації… І полягає він не у наріканні, що затверджені норми, розраховані на одного пацієнта, надто малі (тому діти, ймовірно, й не наїдаються), а для співробітників, мовляв, треба готувати окремо.
Перевіряти правдивість нарікань дітей Прокоп’євих з приводу рукоприкладства не виходить: все одно при дорослих правди не почую, та й вірити в таке, по правді кажучи, зовсім не хочеться.

— Хлопчик такий дійсно завчасно покинув санаторій, — пояснює позаштатний обласний дитячий фтизіатр, зав-відділенням Валерій Гамаль. – Він тут захворів на ГРЗ, а батько якийсь дивакуватий: почав висувати претензії, що дитина, мовляв, поступила здоровою, а у нас хворіє. – Це ж не страшно: чим більше дитина хворіє, тим швидше у неї виробляється імунітет… (Значить, тут всі так думають?)

А ще Валерій Миколайович нагадує головному лікарю, що він ставив його до відома з приводу вибуття цієї дитини із закладу.
Пригадались слова ображеного батька: і сина, і донечку від застуди він лікував уже вдома. У доньки до ГРЗ з температурою додався ще й отит…
Не знаю, чому медики обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Садгора» впевнені, що захворіти тут – означає зміцнити імунітет. Особисто я так не вважаю. Бо санаторні умови перебування мусять винятково зміцнювати, покращувати здоров’я, а не навпаки.
Стосовно ж неабиякої довіри до своїх підлеглих, хочу порадити головному лікарю санаторію після чотирьох років його перебування на цій посаді все-таки хоч іноді свою довіру перевіряти.

Бо, з’ясовується, поряд з 60% пацієнтів з неблагонадійних родин тут проходять лікування діти, батькам яких вони зовсім не байдужі.
І вважати абсолютно всіх, хто помічає недоліки, а чи й відверто реагує на зловживання, неадекватними ніхто права не має…
Наталія БРЯНСЬКА
СХОЖІ НОВИНИ:
12 квітня 2012 22:08 - Анатолій з написав(ла): в матеріалі
Доброго дня редакція мене звуть Анатолій. Дуже здивований даною статею. Минулого року в мого сина виявили туберкульоз, нас направили на лікування в Садгору! Спочатку ми не хотіли залишати свою дитину і відмовились від госпіталізаціі. Але пізніше виявилось що більше ніде нам не раді, і в районі нами ніхто займатись не збирається! Тож ми повернулись в санаторій наш лікар Валерій Миколайович лікував нашого сина 6 місяців. За це й час він був дуже уважний та чуйний до нашого сина і ми до сих пір звиртаємось до нього за допомогою в тих чи інших лікарських питаннях! Він є висококваліфікованим спеціалістом та і просто хорошою людиною. І дуже прикро чути негативні відгуки про нього !
Мені здається що нерозібравшись легше всього критикувати а запропонувати реальну допомогу нема кому!
13 квітня 2012 09:42 - Тетяна з написав(ла): в матеріалі
Шановна редакція, також здивована і трохи обурена даною статтею. Домисли пані Наталії, яка на швидкоруч зліпила такий неправдивий матеріал, облаявши чудового лікаря, Валерія Гамаля - це просто непрофесіоналізм. Ті хто лікував у нього своїх дітей і просто знає його точно підтвердять що все сказане про нього в статті неправда. Інші працівники теж не заслуговують такого нахабно-неправдивого звинувачення. ДІТИ ЯКІ ТАМ ЛІКУЮТЬСЯ ХВОРІ І ДІЄТА В НИХ МАЄ БУТИ СПЕЦИФІЧНА. Не можна будувати статтю на словах дивакуватого татуся. Напевно якщо б там ображали дітей це стало би відомо бо люди там чуйні працюють. Щиро сподіваюся, що ви виправите ситуацію і розберетеся у справі написавши правду!!!!!
13 квітня 2012 14:52 - Олег з написав(ла): в матеріалі
Шановна редакціє!
Прикро читати, коли, не розібравшись в якійсь одній, окремо взятій ситуації перекреслюють хорошу професійну роботу лікаря.
Валерій Миколайович Гамаль – лікар, який безвідмовно приходить на допомогу дитині, хто б не були її батьки, і ця допомога завжди кваліфікована. Неодноразово він лікував нашого сина, за що ми йому дуже вдячні.
Звичайно, в будь-якому колективі є, напевно, люди, які не зовсім добросовісно відносяться до своєї роботи, що приводить до тих чи інших проблем. Однак із-за цього, ставити під сумнів порядність і професіоналізм інших працівників ніхто на має права. Впевнений, що всі, хто знає Валерія Миколайовича, теж обурений цією статтею.

13 квітня 2012 15:40 - Антон з написав(ла): в матеріалі
Шановна пані Наталя Ви дійсно "зліпили" цю статтю нашвидкоруч. Тому що я лікувався в вище згаданому санаторію а тепер й мої діти і поганого я не помічав в цьому закладі.Хоча приїжджаю майже щодня до дітей.Те що ви написали чистісінька брехня,яку вам замовили лихі люди.А персонал досить кваліфікований, а особливо лікарі.Тому що вони є справжніми фанатами своєї роботи.Та щей за таку мізерну зарплатню, яку їм виділяє держава.А Ви панянко непрофесіонал!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
15 квітня 2012 13:39 - Ілля з написав(ла): в матеріалі
Шановна редакціє! Прочитавши вашу статтю про санаторій, я просто обурений. Моя донька неодноразово лікувалась у даній установі, і жодного разу я від неї не чув скарг. Там хороша школа, гарні педагоги, відмінне харчування та висококваліфікована медична допомога. Невже скарга однієї неадекватної людини може стати причиною такого бруду? Хочеться кілька слів сказати про В.М. Гамаля- це професіонал своєї справи. Він завжди допоможе, підтримає у будь-якій ситуації. Ця людина всебічно розвинена у медицині, а не тільки у фтизіатрії. Моя сім"я йому вдячна за підтримку, увагу та допомогу.
16 квітня 2012 21:16 - Василь Іванович з написав(ла): в матеріалі
Шановна редакціє та особисто Ви пані Наталіє! Хочу висловити своє обурення стосовно викладених Вами неправдивих матеріалів та звинувачень в бік санаторію та медперсоналу. Зокрема вважав-би за необхідне зняти Вас із займаної посади та притягути до кримінальної відповідальності за порушення вимог ст. 383 Кримінального кодексу України, про що я буду клопотати перед головним міліціонером та прокурором Чернівецької області Взагалі хочеться сказати велике дякую обласному фтизіатру В.М. Гамалю, який є досить досвідченим лікарем та медперсоналу санаторію, який працює за копійки, що виділяються державою. А Ви пані Наталіє перед публікацією статтей проводьте більш ретельний збір матеріалів та складайте свої статті на підставі інформації хоча б декількох людей, а не одної особи. Про В.М. Гамаля хочу додати, що він є доброзичливою людиною, яка завжди надасть допомогу дитині в будь якиий час, кваліфіковано проконсультує.
17 квітня 2012 18:40 - Віктор з написав(ла): в матеріалі
Доброго дня, шановна редакціє! Мене звуть Віктор. Я постійний читач Вашої газети. Не повірив своїм очам, коли прочитав статтю про санаторій Садгора. Мене дуже обурило те, як неправдиво написано про цей заклад,медперсонал.Справа в тому, що я батько 3 дітей і в різний період мої діти перебували в цьому закладі. Зі слів дітей(одного разу сам бачив) харчування чудове, різноманітне, завжди сезонні овочі, фрукти,і ніхто не їсть з однієї тарілки з дитиною, як Ви це написали.Взагалі Ви б їли з однієї тарілки з чужою хворою дитиною?Напевно, що ні!Ще зауважу, що весь медичний персонал кваліфікований і всі трудяться як бджілки, починаючи з молодшого персоналу, які завжди щось миють, прибирають, закінчуючи керівником, який як справжній господар покращує санаторій з кожним роком все більше і більше(повірте, бачили б Ви що було ще років 7-8 тому, це був дійсно ЖАХ ) Чому Ви тоді нічого не писали?Те що Ви написали про биття дітей,це взагалі в голові не вкладається і я в це не вірю! Шановна пані Наталіє, Ви б спочатку розібрались з усім, поговорили з дітьми, різними батьками.Думаю, що професійний журналіст повинен грунтуватись на думку багатьох людей і оцінювати все обєктиво, а не писати, аби була сенсація! Розчарувала мене газета, яку я раніше вважав самою чесною!!! Прикро, що в Страсний тиждень, в Чистий четвер люди, які чесно трудяться за мізерні гроші і доглядають за дітьми, хворими на туберкульоз облиті брудом!!! Хочу підтримати весь колектив і головного лікаря, побажаю не зважати на ці несінітниці,знайте, що недоброзичливці завжди десь знайдуться! Божого благословення у Вашім нелегкій праці!!!
14 травня 2012 21:44 - Ксі з написав(ла): в матеріалі
всі коменти явно писала одна і та ж людина...
17 травня 2012 00:08 - ааомлм з написав(ла): в матеріалі
Незнаю хто коменти писав но тьотка поспішила з виводами! Нормальний санаторій, нове коли відкривали... Розписались тут може хтось хоче місце загребти, курорт відкрити. Моральні уроди!
21 жовтня 2012 18:59 - Наталія з написав(ла): в матеріалі
Я в шоці від таких слів. Санаторій чудовий! Це я роблю висновки з власного досвіду. Мені не один рік довелося там лікуватися і я вдячна всім працівникам санаторію "Садгора" Я вам Наталіє скажу, що не можуть догоджати лише вашим дітям, тому що крім ваших там знаходяться і інші діти. Шукайте причину в своїй доньці! Можливо вона не пристосована до окремого проживання? Там чудові лікарі, вихователі, медсестри, санітарочки, гарні вчителя, смачна кухня... Особливо запам'яталася сирна та рисові запіканки)) Якщо мене читає хтось з колективу санаторію, то прийміть мою щиру вдячність. Наталія.
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"