Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

На Буковині засуджено АТОвців, яких звинувачують у пограбуванні голови суду На Буковині засуджено АТОвців, яких звинувачують у пограбуванні голови судуМинулого року хтось пограбував голову Чернівецького обласного господарського суду Бориса Євграфовича Желіка.
Взяли 10850 євро. Майже таку суму готівки задекларував потерпілий. Щоправда там ще проходила невеличка сума у доларах США (200 доларів) та 3000 гривень.
Ще не встигли отямитися пограбовані, дружина та сам Борис Євграфович, як поліція «визначила», що розбійний напад вчинили АТОвці.

Олександр КОЖОЛЯНКО, етнолог, доктор історичних наук:

ЗЕЛЕНІ СВЯТА НА БУКОВИНІ ЗЕЛЕНІ СВЯТА НА БУКОВИНІ“Запрошую і беру тебе у гощі (гості) на Зилені свєта, аби видів мій двір, хату, загорду, Світ твій, Боже, красен на Зелений день!»

Ігор БУРКУТ, політолог:

НОВИЙ ЕТАП ПРОТИСТОЯННЯ НА ДОНБАСІ НОВИЙ ЕТАП ПРОТИСТОЯННЯ НА ДОНБАСІЗамість АТО на Донбас прийшла операція об'єднаних сил (ОСС), і в українських засобах масової інформації негайно з'явилися нові акценти. Якщо раніше йшла мова насамперед про власні втрати, то тепер постійно говорять і про втрати росіян та їхніх найманців. З'являються повідомлення про те, що українські війська здійснюють рейди у тил противника, проводять операції, які покращують їх становище на фронті. Йдеться вже навіть про звільнення окремих населених пунктів. Чому відбулися такі зміни?
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
у великій залі Центрального Палацу культури м. Чернівців відбудеться творчий звіт аматорських та народних колективів перед громадою міста. Народні аматорські танцювальні та хореографічні колективи «Весна», «Алегро», «Юність», циркова студія «Капітошка», клуб бального танцю "Промінь" подарують глядачам нові постановки танців. У виконанні народної аматорської оперної студії, вокального гурту "Козацька Берегиня", дитячої вокальної студії «Шарм» та вокально-інструментальний ансамблю "Карпати" прозвучать різножанрові українські пісні, а інструментальні оркестрові колективи - народний аматорський оркестр народної музики "Буковина" та народний аматорський духовий оркестр виконають відомі буковинські інструментальні твори.
Вхід вільний
в сесійній залі міської ради скликається позачергова сесія Чернівецької міської ради VІІ скликання.

Сесія скликається з метою
у Мармуровій залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбудеться концерт хорової музики «Буковинська весна», започаткований секцією хорового диригування кафедри музики у 2016 році.
27 травня
у Літературному целанівському центрі (м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 51) відбудеться лекція Михайла Крайса на тему «Антологія єврейського гумору від витоків до сучасності».
у залі засідань департаменту житлово-комунального господарства міської ради, II поверх, (вул. Героїв Майдану, 176) відбудуться громадські слухання з питання зміни тарифів на проїзд у громадському електричному транспорті.
до 15 червня

Календар
«    Травень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031 
Партнери

17 травня – Свято української вишиванки

17-05-2018, 10:43 / Коментарів: 0
17 травня – Свято української вишиванкиВ українців вишивка – це релігія, міфологія, давнє мистецтво предків, душа народу. Відповідно у вишивці зашифровано генетичний код українців. Для українців.

Вишивки на території України з'явилися задовго до нашої ери. Стародавнє поширення одягу з вишивкою на території України засвідчують зображення на творах декоративно-ужиткового мистецтва скіфської доби (золота пектораль з кургану Товста могила (ІV ст. до н. е.), срібна ваза з кургану Чортомлик (ІV ст. до н. е.), чаша з кургану Гайманова могила (ІV ст. до н. е.) та ін.).

Вишитим було «вбрання» численних «кам'яних баб», які «сторожать» південно-українські території від часів половецьких наскоків. На одязі "кам'яних баб" чітко проглядається вишивка на уставках, подолах, манжетах. З поховань Х-ХІ ст. (з фрагментів шовкових тканин з вишивкою золотими нитками можна бачити стрічки, стоячі комірці, нарукавники, пояси, кайми) Археологічні розкопки підтверджують, що знайдені на терені України фігурки чоловіків, створені ще у середині І тисячоіття, у своєму оздобленні мають структурні особливості українського одягу, орнаменту вишивки, який ми знаємо від 18-19 століть. Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха, там дівчата вчилися гаптувати одяг золотом і сріблом.

В Україні вишивати вміли у всіх регіонах. Кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання. Дівчаток із наймолодшого віку привчали до вишивання. У деяких регіонах це ремесло любили навіть чоловіки (Галичина, буковинська Гуцульщана та ін.).

Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Одягали їх у свята та на щодень. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Найдавнішими матеріалами, з яких українці виготовляли вишиванки, були тканини з овечої вовни, льону та конопель. В давні часи вишивали червоним та чорним кольори. Вони вважалися магічними. Червоний свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість. Чорний українці наділяли магією життєвої сили рідної землі, він уособлював безліч таємних знаків і закликів до родючого ґрунту, що забезпечував урожай і достаток. Білий колір символізує світло і високодуховність, синій – холод і воду (є дуже часто антиподом червоному), жовтий відображає свободу і щастя. Зелений колір – найулюбленіший серед українців після чорного і червоного. Він символізує ріст і розвиток, прагнення життя і молоду силу. Коричневий у вишивці ототожнюється із засіяною ріллею, а сірий – з рівновагою та здійсненням бажань. Дівчина, вишивши нареченому сорочку, одягала її на нього в день весілля поверх материної. Тобто мамине шиття не могло бути витіснене шиттям коханої, хоча нею вишита сорочка символізувала перехід хлопця у іншу сім'ю.

Старші жінки досі пам’ятають багато секретів давнього ремесла. Наприклад, фарбували нитки для вишивання колись лише природними барвниками. Брали те, що було під рукою: кору, коріння, листя і квіти. Цікаво, що для закріплення кольору нитки запікали у житньому тісті – так вони не втрачали забарвлення протягом десятиліть. Українським майстриням відомо близько 250 видів вишивальних швів, які базуються на 20 техніках.

Багато можна писати про символи на українських сорочках (зірки, пави, берегиню, хрест, ружі, червоні маки, калину, дубове листя й ін). Через вишивку і її геніальну систему знаків – квадратиків, хрестиків, гілочок, квітів – розкривається ставлення українця до таких філософських категорій, як Всесвіт, життя на Землі, народження, смерть, осмислення свого місця та покликання. Символіка Води, Сонця, Землі переважає у вишивках гуцулів-буковинців, слобожан, волинян, бойків, подолян.

Українська вишивка позначена благословенними знаками Води і Сонця. Сонце часто зображується восьмипелюстковою розеткою чи квіткою, а знак Води нагадує згорнутого вужа. З глибини віків дійшли в орнаментах українських вишивок ці символи – Земля і Сонце, що в поєднанні з Водою складають життєдайну трійцю. Це знаки тих сил, без яких неможливе саме життя. Ромбічні знаки – це символ родючості Землі-матері, щедро засіяної, зігрітої Сонцем, щоб буяло життя наше. Але і сама Земля – складова Всесвіту з безліччю зоряних систем і Сонцем, що уособлювало для пращурів священний космічний Вогонь.
Шлюбну пару на вишивках символізують соколи, голуби, півні. Характерною ознакою весільного рушника є розташування птахів один до одного голівками. Вони або тримають у дзьобику ягідку калини, або сидять в основі дерева-символу нової сім’ї. З великою любов’ю українці ставилися до ластівки – вірної супутниці людської оселі. Ця пташечка завжди несе добру звістку. Саме вона турбується, щоб людина не пропустила благословенної пори для створення сім’ї та зміцнення господарства. Птахи – то символи людських душ. На родинних рушниках, де вишите розлоге дерево життя з трисутнім філософським розумінням минулого, сучасного і майбутнього, птахів вишивали фантастичними. Розташовували їх при корені, всередині стовбура і віття з обох боків дерева. Це свідчило про міцність та незнищенність роду. Часто на українських вишивках зображується калина – дерево українського роду. Колись у давнину вона пов’язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зорі. Тому, можливо, і назву свою має від давньої назви Сонця – Коло. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Ось через це на весільнихі рушниках, дівочих і навіть парубочих сорочках вишивають грона калини.

Буковинську українську вишиванку здавна називали “ляпанкою”, бо на ній вишивали багато квітів. Вишивали конопляними і лляними нитками. Використовували барвники з квітів, кори, листя. Сорочки досить різнобарвні та різноманітні за орнаментами і фасонами. Часто використовують рослинні та геометричні мотиви (останні на терені буковинської Гуцульщини). Є вишиті гладдю, штаповкою, дрібним хрестиком, закрученим швом. Використовували бісер, шовк, срібні, золоті нитки.

Українці на вишивці зображували різні квіти або їх симовли. З квітами були пов’язані обряди саме для дівчат, вони їх збирали, плели вінки, в’язали в пучечки. Ця традиція відома на українських землях ще з язичницьких часів. Молоді жінки у такий спосіб віддавали шану богині праматері всього земного. Саме квіти зображувались на весільних сорочках, одружені жінки носили одяг з символікою плодів: винограду, калини, ягід. І чим старшою ставала жінка, тим менше було квіткових мотивів в її одязі. А ось чоловіки вважалися уособленням духовного початку, носієм зоряного насіння. Тому на їхньому одязі переважав геометричний орнамент: восьмикутні зірки, хрести, солярні знаки, решітки, ромби. Сорочка, яку виготовляли до весільного обряду або на смерть, не відрізнялась від святкової. Однак до шлюбу і на смерть повинна була бути сорочка не вживана, ні разу не прана, а лише з голки. Якщо жінка не мала для себе, чоловіка та дітей по одній сорочці на випадок смерті, то її за ґаздиню не рахували.

В Україні і світі свято вишиванки відзначають у третій четвер травня (початок святкування – з травня 2007 р.). До нього долучається українська діаспора по всьому світові, а також прихильники України у інших містах.

Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Зокрема, у Львові у 2017 р. започаткували фестиваль «Вишивана Україна». Цікавим моментом святкування стало вишивання найбільшої в світі карти-оберегу "Україна", а у Торонто цього року (уже втретє) 23 травня організаця "Toronto Vyshyvanka Day" і корпорація "Міст" проведуть громадське святкування "День вишиванки".

Вишиті сорочки виконують ідеологічну місію. Вони єднають різні покоління українців, єднають їх у часі та просторі у різних регіонах світу. Вишиванка була і є абсолютно органічною частиною життя українців усього світу.
Всеукраїнське товариство "Просвіта" , Буковинське етнографічне товариство, редакція газети "ЧАС" закликають одягнути вишиванку та прийти у ній на роботу, університет, школу чи садочок у четвер, 17 травня.
Кожолянко Олександр, етнолог, доктор історичних наук

СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"