Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Гнів людський. Починаються протести Гнів людський. Починаються протестиНаші владники дуже розгнівали український народ. В Україні починаються протестні акції.
І хто би що не говорив про те, що Міхо Саакашвілі не зможе вивести на вулиці тисячі людей, не вірте. Він уже виводить десятки тисяч. Через місяць-два виходитимуть сотні тисяч українців. Владі нічого не залишиться для власного порятунку, як оголосити дострокові вибори народних депутатів України.

Ігор БУРКУТ, політолог:

НАЗАД, У МИНУЛЕ? НАЗАД, У МИНУЛЕ?Ситуація на Сході України залишається дуже складною. Гинуть люди, руйнується довкілля. А світ продовжує розмови про "необхідність покарати порушника міжнародного права", проте переважно обмежується словами. Така ситуація була напередодні Другої світової війни, коли провідні держави Заходу з високих трибун засуджували нахабне порушення нацистською Німеччиною і фашистською Італією міжнародних домовленостей. Порушників навіть виключали з міжнародних організацій, як нині позбавляють Росію права голосу в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Хіба це зупинило агресора? Ні! Чому ж світ знову повертається у минуле? А тому, що корупція роз'їдає не лише Україну.

Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників:

Чи потрібні Україні «Національні дружини»? Чи потрібні Україні «Національні дружини»?«Це гірше, ніж злочин: це помилка». Ці слова визначного діяча часів Великої Французької революції і правління Наполеона І Талейрана, якнайкраще, на мій погляд, характеризують той спосіб, в який оповістили 28 січня весь світ про своє існування та наміри «Національні дружини». Вони заявили про себе як про самостійну силу, начебто здатну забезпечити «український порядок» і влаштували марш центром Києва під об’єктивами телекамер; російське ТБ, ясна річ, використало «картинку» на повну силу: мовляв, нацисти крокують українською столицею і погрожують навести «новий порядок».
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
в Буковинському Медіа-Центрі Belle Vue (вул. Ольги Кобилянської 2, другий поверх) відбудеться презентація мобільного додатку «Кліматичні краплі».
16 лютого о 18.30
м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, Червона зала Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбудеться семінар «Україна-НАТО: формула безпеки».
у приміщенні Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка відбудеться презентація книги Миколи Лазаровича «Російсько-українська війна (2014-2017 роки): короткий нарис».
У пам’ять 4-ої річниці подій Революції Гідності у місті Чернівці на Центральній площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку обласна організація ВО «Свобода», активісти профспілки «Студентська Свобода» та бійці ГО «Легіон Свободи» проводитимуть історичну реконструкцію Майдану.
Запрошуються «майданівці», бійці московсько-української війни та всі небайдужі до вшанування пам'яті "Небесної сотні" та загиблих Героїв, які віддали життя за Україну.
у Блакитній залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбудеться прес-конференція щодо організації та проведення ІХ-го Міжнародного вокально-хорового конкурсу-фестивалю «Хай пісня скликає друзів».
в приміщенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Гулака-Артемовського Семена, 19) відбудеться розширена нарада за участю представників органів влади, роботодавців, профспілок, страхових експертів з охорони праці та засобів масової інформації по підведенню підсумків роботи управління з питань профілактики виробничого травматизму за 2017 рік.
в приміщенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Гулака-Артемовського Семена, 19) відбудеться розширена нарада за участю представників органів влади, роботодавців, профспілок, страхових експертів з охорони праці та засобів масової інформації по підведенню підсумків роботи управління з питань профілактики виробничого травматизму за 2017 рік.

Календар
«    Лютий 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728 
Партнери

Василь Бабух – «варґулес» з Вікна

15-01-2018, 11:11 / Коментарів: 0
Василь Бабух – «варґулес» з Вікна
- Коли людина стає легендою?
- Тоді, коли про неї новини передають з уст в уста.
З буковинського фольклору


Про Василя Бабуха, поета, журналіста, натураліста і фотографа-варґулеса легенди ходять від Дністра до Карпат. Десь щось про він сам про себе серед людей запускав. А у більшості таки люди про нього говорять. Бо є про кого і про що говорити.

За довгу журналістську діяльність Василь Бабух вписав своє ім’я твердо і рішуче в історію новинкарства Буковини та Бессарабії.

А все почалося на «Василія» у 1943 році. Зродився на світ Божий у селі Вікно Заставнівського району Василь Бабух у родині Івана та Марії Бабухів. Тоді гриміла війна і у Вікні панували румуни.

Хоч сільський піп і охрестив Василя Василем, але примар записав його під іншим ім’ям і прізвищем. Не дозволяли тоді румуни українських дітей по-українськи називати. Коли мама прийшла до примаря, аби записав сина до сільського реєстру, той, почувши ім’я Василь, навідріз відмовився. Дав Марії Степанівні підручник з історії Румунії і велів, аби вона з нього ім’я вибрала на румунський лад. Дивилася мама на фотографії, а не на імена. Сподобався їй портрет полководця господаря Валахїі 15 ст. Мірчі Челбатрина.

- Якщо нема іншої ради, то нехай буде «Мірча» - прорекла селянка.
Так і назвали Василя Бабуха – Мірчею Бабухеску.

Але не довго він носив ім’я таке. Через рік і два місяці до Вікна вдерлися «треті» совіти. Румуни повтікали, прихопивши з собою метричні книги. А тато Василя швидко переписав його ім’я. І все.

Пішов Василь Бабух до місцевої школи. Вчився добре. Але поведінка його бажала бути кращою. Ріс таким собі розумним сільським шибеником. Не раз його з подібними бахурами карали вчителі і батьки. Кара ця йшла на користь. Повиростали з шибеників поважні мудрі люди. А, бувало, директор школи Ілля Григорович Губерман за якісь провини замкне у своєму кабінеті 2-3 шибайголів і тримає там аж до вечора. Отроки жорстоко помстилися своєму кривднику. Вони знайшли горнятко, з якого директор пив гербату щоранку, і… нацюнькали в нього. Рідину вилили у кватирку.

На другий день директор викликав шибеників до кабінету і, попиваючи гербату з горнятка, у яке нацюнькали Василь з хлопцями, повчав їх. А вони душилися зі сміху.

Василь Бабух – «варґулес» з Вікна


А потім вони вилетіли з Вікна, як журавлі у вирій. І стали великими. Хтось скрипалем, хтось хірургом, а хтось водовозом. А Василь став поетом-піснярем.
З великим задоволенням писав музику на слова Василя Бабуха Володимир Івасюк. Софія Ротару досі зачарована піснею Володимира Івасюка «Світ без тебе», слова якої написав отой шибеник з Вікна, який крав яблука у колгоспному саду і цюнькав у горнятко директорові школи. Софія Ротару вважає пісню Василя Бабуха найкращою у своєму репертуарі.

Хоч доля кидала поета до кабінетів, та довго там він не засидівся. Якийсь час працював комсомольським чиновником. Але то була не праця, а мука. На щастя, Василеві, цю муку не міг витерпіти тодішній його керівник Валерій Євдокименко. І одного дня ледь не копняками вигнав Бабуха з комсомольських кабінетів до редакції газети «Молодий буковинець». І після цього вже Василь не зрадив журналістиці жодного дня і жодної ночі. З нею він жив, спав, вставав рано і лягав пізно. Перейшов всі тоді редакції окрім «Зоріле Буковиней». І то, кажуть, що тільки через те, що Килару (редактор газети) також поет. А як відомо, два поети в одній хаті ніколи не живуть довго.

Василь Бабух – «варґулес» з Вікна


Тож працював Василь Бабух і у «Радянській Буковині» і у «Буковинському віче», і у «Часі» і у «Голосі України». А закінчив у «Чернівцях».
Хоча, що він там закінчив?..

Досі ходить містом і котить словами по вулиці Панській.

Василь Бабух – «варґулес» з Вікна

Василь Бабух – «варґулес» з Вікна


Підхоплюють ті слова чернівчани і читають, радіють та й вітають Василя зі славним 75-річчям.

Аби він був здоровий та його родина, і його маржина. А ворогам нехай пір'я в горлі виросте. Воно не нашкодить, але фист заважає. Аби сте знали!
Петро Кобевко

Р.S. Ледь не забув про «варґулеса». Ніколи сам не знав, що то за слово таке, поки з Василем Бабухом не побував у Карпатах. То було велике свято – вихід на полонину. Василь, обвішаний старим фотоапаратом-лійкою і «Зенітом» гордо походжав вулицями Путили. Він знав характер і норов гуцулів. Вони дуже люблять фотографуватися. Особливо тоді, коли файно вбрані. А на свята гуцули всі файно вбрані. Василя кличуть то до однієї компанії, то до іншої. Він фотографує. Десь з відкритим об’єктивом, а більше з закритим. Бо знає, що гуцулам не фотографія більше потрібна, а процес знимкування.
Отож, ідемо з Василем Путилою. Повз нас їдуть святкові фіри, коні, люди. Дивлюся, а на одній фірі їде файна гуцулка зі своєю сім’єю: жінка, п’ятеро дітей і два коники. Хустка-павунка цвіте на голові і грудях гуцулки, горботка біліє, ніби крила ангела. Вона така файна, рум’яна і запишнена. Діти у вишиванках, коні у квіточках, чоловік у капелюсі з пір’ям павича.
Проїхали повз нас. Чую крик гуцулки: «Стій! Тпру-пру!» - гуцул коням.
Біжить гірська красуня і просто до Василя. Бере його за руку і тягне до фіри.
- Ой, вуйку, як файно, що ви тутка є, - скоромовкою випалює гуцулка. – Йой, Міську, дивиси. Та це ж варґулес.
- Пане варґулес, файно просю вас: відварґульте мене і мою сім’ю.
Василь стояв, мов вкопаний. Він ніяк не міг зрозуміти, що від нього хотіла ця красуня.
- Що поробиш, - кажу. – Назвався варґулесом, мусиш відварґулити цю гуцулку.
- Коней не буду, - ледь не закричав Василь.
… Потім він рився у різних словниках і таки знайшов значення слова «варґулес». Це так колись у горах називали фотографів. А що, цікаво, тоді уявив собі Василь Бабух, поет з Вікна?
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"