Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна» Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна»Депутат Чернівецької обласної ради Ольга Кобевко виступила на сесії з різкою критикою буковинської влади. Однаково дісталося як Фищуку, голові ОДА, так і Мунтянові, голові облради.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Сміття політичне у Чернівцях Сміття політичне у ЧернівцяхПолітика в Україні – це велике і смердюче сміття. Воно одних виносить на вершини, інших кидає у політичну безодню. Ще недавно мер Львова Андрій Садовий вважався єдиним конкурентом Порошенкові на виборах президента України. І тут з’явилося сміття. Воно не тільки у Львові, а й по всій Україні похоронило рейтинги Садового і викинуло його на маргінал політики.

Ігор БУРКУТ, політолог:

МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮ МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮВпродовж багатьох років Польща виступала в Європі адвокатом України. Нині ситуація різко змінилася: низка польських політиків почала вимагати від нашої держави змінити політику національної пам'яті й прийняти той варіант історії українсько-польських відносин, який сучасна Варшава вважає "єдино вірним". А цей варіант дивним чином майже збігається з історичними стереотипами, що проповідує путінська Москва...
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Популярне за тиждень
Що, Де, Коли
18 листопада о 12.00
скликається 42 позачергова сесія Чернівецької міської ради.
у офісі Чернівецької територіальної організації Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (м. Чернівці, вул. Сімовича, 21а) відбудеться прес-конференція народного депутата України, голови Чернівецької територіальної організації Партії Івана Рибака щодо підсумків виборів до ОТГ 29 жовтня, результатів впровадження реформ в Україні та подальших планів роботи Партії.
20 листопада о 15:00 в читальному залі Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка відбудеться історико-просвітницька година «Не підлягає забуттю».
в області відбудеться низка заходів [b]з нагоди Дня Гідності та Свободи[/b].
[b]о 14.00[/b] на Центральному кладовищі Чернівців відбудеться[b] панахида та покладання квітів і лампадок до могил Героїв Небесної Сотні та загиблих в АТО[/b].
[b]О 18.00[/b] на Центральній площі відбудеться [b]молебень за загиблими під час Революції Гідності, віче та мистецька акція за участю громадських діячів, митців області «Україна гідна свободи».[/b]
Також в районах області буде проведено цикл тематичних круглих столів.
у сесійній залі міської ради скликається 43 позачергова сесія Чернівецької міської ради.
На розгляд позачергової сесії вноситься одне питання: Про обрання секретаря Чернівецької міської ради УІІ скликання.


Календар
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 
Партнери

Фільм про дитячу працю в нелегальних шахтах бояться показувати в Україні і головного героя били міліціонери? ВІДЕО ОНОВЛЕНО

27-03-2012, 12:29 / Коментарів: 0
Фільм про дитячу працю в нелегальних шахтах бояться показувати в Україні і головного героя били міліціонери? ВІДЕО ОНОВЛЕНОФільм естонського режисера про дитячу працю в нелегальних шахтах Донбасу, був заборонений до показу на фестивалі документального кіно в Києві.

Ініціатором заборони виступила український співпродюсер Олена Фетісова, повідомляє "Остров".

Фільм, знятий в 2008-2010 роках в місті Сніжне Донецької області.

Головний герой кінострічки - підліток з неблагополучної родини, змушений йти в шахту, щоб прогодувати сестер.

Стрічку Мар'яни Каат зняли з показу на фестивалі всього за кілька годин до презентації.

Такий хід, на думку естонської сторони, виглядає досить дивним, оскільки раніше нічого подібного Фетісова не заявляла, і навпаки, будучи продюсером, мала намір поширювати фільм в Україні.

Каат була шокована тим, що трапилося. Дії Фетісової вона вважає політичним замовленням.

Фетісова раптово назвала своє ж кіно "постановочним і невідповідним жанру".

"Фільм, в силу політичної ситуації в Україні, складно поширювати. Моя мета - показ зараз, індивідуальний показ поза фестивалем, щоб люди винесли самі свої рішення, що цей фільм собою являє, тому що ті звинувачення, які я отримала сьогодні, несподівані для мене , вони просто образливі ", - сказала Каат.

Мар'яні Каат вдалося показати фільм в Україні поза конкурсом, однак говорити про прокат після демаршу української сторони неможливо.

Фільм демонструвався на фестивалях в 30 країнах світу.

З ініціативи Олени Фетісової фільм вже одного разу був видалений з ютуба, однак тепер доступний знову.

ДОПОВНЕНО:

Як повідомляє ТСН, у Києві показали документальний фільм "Шахта №8" про важке життя 15-річного хлопця, який працював у нелегальних копанках.

Головний герой документального фільму "Шахта №8" про важке життя людей в донбаському містечку Сніжне розповів, що з ним трапилося після зйомок. Фільм "Шахта № 8", знятий естонською журналісткою Мар'яною Каат, показує життя 15-річного хлопця Юри, який один утримує двох сестер і батьків, працюючи на нелегальних шахтах-копанках.

Фільм показали на фестивалях у 30 країнах. Але в Україні фільм знято з конкурсної програми "Docudays" на вимогу українського співпродюсера Олени Фетісової. Режисерці Мар'яні Каат вдалося показати його в Україні поза конкурсом, однак говорити про прокат після демаршу української сторони неможливо.

Після фільму життя Юри і його родини не стало легшим. Його матір позбавили батьківських прав. Молодшу сестру Юлю забрали до дитячого будинку. Щоб не потрапити в інтернат, Юра спочатку переховувався від міліції. Однак пізніше його таки ловлять і жорстоко б'ють. "Мене прищепили наручниками до батареї, просидів так усю ніч. А за що? Не знаю, може розізлив. Хоча вони не мають права так робити", - каже він.

Після цього Юру відправляють в училище. Минулого року він його закінчив і став електрозварником. Але лише на папері, бо зварювальний апарат він тримав у руках лише кілька разів. На питання, чи працює він зараз, Юра відповідає неохоче. Каже, перебивається випадковими заробітками, але вже не на копанці – у Сніжному їх майже не лишилося, бо все вугілля вже вибрано. Наразі він живе з мамою у будинку, який під час зйомок фільму придбали для його сім'ї журналісти. Однак ситуація нестабільна – хата от-от може провалитися... у копанку. Але сталися у житті хлопця і хороші події – його мама перестала пити і проходить навчання у центрі зайнятості, щоб отримати спеціальність кухаря. Молодша сестра Юля досі перебуває в дитячому будинку. Юра мріє забрати її додому, але поки не знайде стабільної роботи, це неможливо. "Щоб її забрати, потрібен свій дім, своя квартира. Мене поставили на облік на квартиру, коли я випустився.

Але ви ж знаєте, скільки її чекати", - каже Юра. Старша сестра Уляна нещодавно переїхала до Севастополя. "Юля хоче бути фотографом, а щодо Уляни не знаю... Ми з нею лише по телефону спілкуємось. Вона восени поїхала, вийшла заміж за людину, яка сиділа... Тому за неї всі переживають", - розповідає Юра. Чи не єдиною реакцією влади на проблеми, показані у фільмі, стало відкриття кримінальних справ проти власників нелегальних шахт, де працювали Юра і його друзі. "Коли фільм по Інтернету дійшов до уряду, прийшов лист з прокуратури у наше місто, щоб прокуратура розібралась, як це малолітки працюють у шахтах. Міліція нас викликала, брала свідчення. А ті, на кого ми працювали, зараз під слідством. Виходить, що через нас.

А ми у цій справі йдемо як потерпілі", - розповів Юра. Хлопець не розуміє, чому саме директори шахт виявилися "крайніми" у глибоких соціальних проблемах. "Я не знаю, чому цих начальників шахт зараз звинувачують. На той момент вони нас виручили. А якби не було цієї роботи на шахті? Ми б що, пішли красти? І зараз сиділи би не на фестивалі, а другу чи третю ходку парились...", - каже він.

У фільмі Юра по-дорослому каже, що в нього немає часу на мрії – він хоче лише працювати і утримувати сім'ю. Як і тоді, він говорить про те, що хотів би відкрити власне кафе. На питання, чи не думав він поїхати на заробітки закордон, Юра відповідає: "Продюсер пропонував... У Канаді, Німеччині. Не знаю, Україна - все таки є Україна... Я там нікого не знаю".

Юра зізнається, що таким самостійним і дорослим він став через маму: вона змалку привчала дітей до роботи. "Мама у нас дуже хороша. Просто коли помер батько, вона запила, а потім знайшла вітчима, який її споював. А так мама привчала нас з дитинства до праці. Ми жили в селі, працювали на городі. Менша сестра ще тоді була маленька, а зі старшою ми дуже дружили і нам не треба було казати, щоб ми пішли поприбирали, чи посапали на городі. Все робили самі. У селі навіть казали, що ми, як бджілки".

Джерело

СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"