Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна» Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна»Депутат Чернівецької обласної ради Ольга Кобевко виступила на сесії з різкою критикою буковинської влади. Однаково дісталося як Фищуку, голові ОДА, так і Мунтянові, голові облради.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Сміття політичне у Чернівцях Сміття політичне у ЧернівцяхПолітика в Україні – це велике і смердюче сміття. Воно одних виносить на вершини, інших кидає у політичну безодню. Ще недавно мер Львова Андрій Садовий вважався єдиним конкурентом Порошенкові на виборах президента України. І тут з’явилося сміття. Воно не тільки у Львові, а й по всій Україні похоронило рейтинги Садового і викинуло його на маргінал політики.

Ігор БУРКУТ, політолог:

МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮ МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮВпродовж багатьох років Польща виступала в Європі адвокатом України. Нині ситуація різко змінилася: низка польських політиків почала вимагати від нашої держави змінити політику національної пам'яті й прийняти той варіант історії українсько-польських відносин, який сучасна Варшава вважає "єдино вірним". А цей варіант дивним чином майже збігається з історичними стереотипами, що проповідує путінська Москва...
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
у сесійній залі міської ради скликається 43 позачергова сесія Чернівецької міської ради.
На розгляд позачергової сесії вноситься одне питання: Про обрання секретаря Чернівецької міської ради УІІ скликання.
24 листопада о 10:00 у приміщенні обласної державної адміністрації (каб. 301) відбудеться круглий стіл на тему: «Регіональний етап Всеукраїнської акції „16 днів проти насильства”.
на території Чернівецької дирекції Укрпошти відбудеться погашення поштової марки, присвяченої 100-літтю М. Івасюка;
впродовж цього дня в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї діятиме пересувна виставка «Михайло Івасюк - громадянин, письменник, вчений, наставник»;
о 14.00 в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.Івасюка заплановане проведення презентації бібліографічного покажчика «Михайло Івасюк. 100 років від дня народження».
на території кладовища на вул. Зеленій відбудеться покладання квітів та панахида на могилі Михайла Івасюка;
о 13.00 в Чернівецькому обласному меморіальному музеї В.Івасюка буде проведено виставку робіт учнів Кіцманської художньої школи «Світлішає листопад».
в приміщенні відділу освіти Кіцманської РДА (вул. Шевченка, 7) з нагоди 100-річчя з дня народження видатного буковинського письменника, літературознавця, педагога Михайла Івасюка за сприяння голови Чернівецької територіальної організації Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», народного депутата України Івана Рибака у м.Кіцмань відбудеться відкриття меморіальної дошки Михайлові Івасюку на будівлі колишньої школи, де він викладав з 1946 по 1964 р.р.
у Чернівецькому обласному художньому музеї ( вул. Центральна площа, 10) відбудеться фотовиставка «Жнива розпачу».
25 листопада о 15:00
в сесійній залі міської ради скликається 44 сесія Чернівецької міської ради VІІ скликання.
На розгляд засідання виноситься 66 питань. Серед них, зокрема, такі:


Календар
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 
Партнери

Вартість землі зросте до 300 еврів за га

2-03-2012, 09:59 / Коментарів: 0
Вартість землі зросте до 300 еврів за гаДивовижна річ — дитяча пам’ять! Через сорок років проніс я батьківську науку, що зав’язь на «калачиках» можна їсти, з акацієвого цвіту треба випивати лише нектар, а самі квіти — отруйні, як качати молочай, що молодий очерет — «шпичаки» — теж їжа… Дитина запам’ятовує не розмірковуючи, тільки в зрілості, коли батько показав дві братські могили, прості пагорби без ознак і хрестів, де упокоїлися понад п’ятсот моїх земляків, я зрозумів і його науку і чому старі люди заходячи в хату замість «добридень», віталися — «Є хто живий?»

Українське село пережило роки нищення заради кращого майбутнього, доживає роки нищення заради виживання, та стоїть перед вибором — чи прийняти останнє нищення: — заради наживи? Як завжди в нашій історії все робиться заради людей, їх блага. Політологи, юристи, економісти — відстоюють право власників вільно продавати землю, та розписують блага які впадуть на голови обезземелених Українців. В чому ж лукавство аргументів цих «агітаторів»?

Аргумент перший. Земля це звичайний товар, наприклад, такий же як квартира. І якщо людина може вільно розпоряджатися своїм житлом, то так само вільно вона повинна розпоряджатися і землею. Однак, земля ніколи не була звичайним товаром. Квартиру, будинок Ви можете самостійно збудувати, а от землю — ні. Зазначу, навіть не враховуючи зменшення земель сільськогосподарського призначення внаслідок урбанізації ми маємо справу з абсолютно нееластичною пропозицією. Яка б ціна не була запропонована за землю, величина її пропозиції не зміниться. Мораторій на продаж земель с/г призначення визначає офіційну відсутність землі до продажу. Навіть недолуга земельна реформа збільшить ринок до понад 40 млн. тис. га., але не зможе запропонувати ринку землі більше ніж її є фактично. Одним із очікуваних макроекономічних ефектів вільного ринку землі є укрупнення земельних наділів, а отже поява безземельних селян, скорочення сільського населення. Ось тут нам пред’являють другий і третій аргумент:

Аргумент другий. Сучасні аграрні технології вимагають на порядок менше працівників, а отже зменшення сільського населення — благо.

Аргумент третій. Продавши землю селянин може на отримані кошти переселитися до міста та вести більш заможне життя. Розглянемо ці аргументи. Дійсно, в сільському господарстві США працює біля 3-х відсотків населення. Але, по-перше: навіть по мірках розвиненої економіки в сільському господарстві США використовується понад в два рази більше капіталу в формі матеріальних активів (машин та споруд) на одного працівника, ніж в економіці США в цілому. Схожа картина і в Канаді. Юрій Снісаренко перебуваючи в відрядженні в провінції Квебек потрапив в кумедну ситуацію в розмові з місцевим фермером запитавши: «З якої сої — ранньої чи пізньої він починає посів». Спершу фермер довго не міг зрозуміти питання, зрештою розібравшись чого від нього хоче гість, відповів: «Без різниці». Тепер здивувався пан Юрій, сам знаний агроном, — «цього не може бути». Зрештою, фермер повів пана Юрія до майданчика з технікою: два трактора по 300 кінських сил, 16-ти рядкова сівалка, інший реманент. На 150 га належної йому землі фермер вирощує сою та кукурудзу — стандартна сівозміна в Канаді. Потрібні сімдесят-вісімдесят гектарів сої він засіває менш ніж за день. Дійсно немає ніякої різниці з якої сої ранньої чи пізньої починати посівну. Констатуємо, забезпеченість технікою в країнах з розвиненим агросектором в рази перевищує аналогічні показники вітчизняних аграріїв. Чи встигнуть Українські агровиробники компенсувати знелюднення сіл сучасною технікою?

По-друге: окрім американців на фермах США працює величезна кількість іноземних робітників. П’ять доларів на годину готівкою (дані за 2008 рік) приваблюють в сезон необхідну кількість некваліфікованих працівників. Зазначу, в Україні некваліфікований працівник на сезонних роботах розраховує максимум на 200 грн. в день. За рік в середньому набігає скромна сума в 10 тис. грн., прожити на ці гроші не займаючись підсобним господарством — неможливо. В Полтавській області за звичайного розміру паю 3-4 га пайовик отримує приблизно 1,5 тони зерна та безоплатний обробіток присадибної ділянки. Це забезпечує кормами, за раціональної відгодівлі, пару свиней, сотню бройлерів та 2-3 десятки голів курей-несучок і качок, на присадибній ділянці додатково можна виростити 5-10 тон картоплі. Такий варіант ведення господарства хоч і не є над прибутковим, однак забезпечує принаймні мінімальний життєвий рівень.

Зрозуміло, не кожний власник паю має охоту та можливість займатися підсобним господарством. Що ж отримає власник земельного паю який вирішить продати його? За оціночної вартості близько 20 тис. грн.. за га вартість тіньової купівлі-продажу коливалися на позначці 3-4 тис. га. Зазначу, спеціалісти Держкомзему прогнозують на 2012 рік ціну продажу землі на рівні 300 євро за га, що набагато нижче не лише від вартості землі в Європейських країнах, а і від кадастрової оцінки. Чому Українські чорноземи в сотню разів дешевші Французьких суглинків? Дозволю навести власний аргумент. По робочих потребах я досить часто бував в Польщі, причому поїздки припали на період від входження до Євросоюзу і на декілька років потому. Згадую свої враження, країна перетворилась на зону суцільного ремонту: дороги, тротуари, розмітка, освітлення. Фермери з задоволенням розказували про свої досягнення: один — купив нову техніку і отримав п’ятдесяти відсоткове відшкодування її вартості, другий — переписав ферму на сина, і той як молодий фермер отримав значну субсидію, третій — отримав такий кредит і на таких умовах про які українські колеги і мріяти не могли. Але за декілька років оцінки вигоди євроінтеграції дещо змінилися — зросли витрати на заробітну плату найманих працівників та в рази! виросла вартість землі. Яке економічне підґрунтя цього ефекту? Оскільки земля не створена людьми, ціна землі не відображає виробничі затрати, а служить лише для фіксації факту переходу права власності і використання від одного власника до іншого. Оскільки умови господарювання для польських аграріїв різко покращились, то і вартість земель закономірно зросла. Зазначу, таке зростання в значній мірі знівелювало отримані конкурентні переваги, та привело аграрну економіку Євросоюзу до стану рівноваги.

В Україні вартість землі прямо залежить від сучасних реалій: четверта за ефективністю — з кінця — економіка, 152 місце в світовому рейтингу легкості ведення бізнесу, незрозуміла державна аграрна політика приводять до знецінення права власності на землю. На початку 2008 року в очікуванні закінчення мораторію потенційні покупці озвучували ціну в півтори тисячі Доларів США за гектар. В 2011 році вартість цієї ж землі впала приблизно втричі. В кращому випадку власник земельного паю може розраховувати на тисячу-півтори Євро. Яке житло за такі гроші можна придбати навіть в звичайному райцентрі, чи про яке забезпечене життя можна говорити? Звісно, окрім того, що прийнято називати «бізнес-середовищем» на ціну ділянки впливають і об’єктивні чинники — один пай не представляє особливої цінності для сучасного товарного агровиробництва. Цікаві великі масиви, але на практиці навіть членам однієї родини земельні паї рідко виділяють підряд, отже біль-менш нормальну ціну отримає перекупщик, а аж ніяк не власник.

І ось тут на сцену виходить четвертий аргумент. Економічні проблеми сільських громад після введення продажу земель вирішаться за рахунок росту оподаткування власників землі. Це єдиний аргумент абсолютно коректний з точки зору економіки. Дійсно, держава може визначити податок на землю настільки великим наскільки побажає, не побоюючись, що зростання податкового тиску зменшить предмет оподаткування. В Сталінські роки українці майже повністю вирубали фруктові дерева біля садиб, оскільки кожне дерево обкладалося податком. З тих років залишилась приказка — «голуб вгору, кріль у нору», єдина «худоба» тодішніх селян яка не оподатковувалась. Так і сьогодні, можна закрити, наприклад, ресторан, можна в кінці кінців спалити його, але землю неможливо ліквідувати в односторонньому порядку, її можна лише передати іншому власнику. Зазначу, з 2012 року оціночна вартість землі зросте в 1,756 раз. Навряд чи від цього виграють орендодавці, а от платежі в бюджет разом зростуть на 75,6%. Не здивуюся, якщо за пару років в газетах з’являться оголошення: — «Продам земельний пай, доплату гарантую».

Чи потрібна Україні земельна реформа, сумнівна за економічними вигодами та соціальними наслідками? Потрібна, але біда в тому, що проводитиметься вона за правилами і в інтересах обмеженої групи «наближених» які в будь-якому випадку не нестимуть за всі негаразди ніякої відповідальності.

Адже навіть в разі повного провалу реформи — наготові п’ятий аргумент: реформа не вдалася через заборону продавати землю іноземним покупцям,а отже не вдалося залучити кошти достатні для успіху реформи. Не сумніваюся, після консолідації земель в «правильних» руках ця норма закону буде або прямо відмінена, або ж найдений юридичний механізм, що дозволить «законно» обходити її.

В 2002 році в травневому номері газети «Бізнес» вийшла моя стаття:«Проверено: земля «уходит» в якій я обстоював ідею вільного продажу землі. І зараз моя позиція принципово не змінилася, однак змінилися зовнішні обставини. У всі часи фальшування грошей було одним з найтяжчих злочинів. В даний момент саме емісія, а фальшивомонетники фактично і є незалежними емітентами, — це основний засіб яким світові держави прагнуть перемогти активну фазу кризи світової економіки. Проводити земельну реформу зараз, це віддавати незамінний ресурс — Українську землю в обмін на брязкальця і намиста. Замість загального еквівалента гроші все більше перетворюються на звичайний високоліквідний (поки-що) товар з абсолютно еластичною пропозицією, як казав Попандопуло: «Бери, бери, я себе еще нарисую». Несправедливість сучасної фінансової системи усвідомлює все більше людей — акція «Захопи Уолл-Стріт» пройшла, за даними ВВС, в 951 місті 82 країн, лише липова національна «еліта» на основі таких же аргументів тупо проштовхує земельний дерибан. Хоча за таких обставин навіть бездоганна земельна реформа — економічна авантюра та як наслідок — соціальна катастрофа.

Олексій Харсун


ДжерелоMy Webpage
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"