Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна» Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна»Депутат Чернівецької обласної ради Ольга Кобевко виступила на сесії з різкою критикою буковинської влади. Однаково дісталося як Фищуку, голові ОДА, так і Мунтянові, голові облради.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Сміття політичне у Чернівцях Сміття політичне у ЧернівцяхПолітика в Україні – це велике і смердюче сміття. Воно одних виносить на вершини, інших кидає у політичну безодню. Ще недавно мер Львова Андрій Садовий вважався єдиним конкурентом Порошенкові на виборах президента України. І тут з’явилося сміття. Воно не тільки у Львові, а й по всій Україні похоронило рейтинги Садового і викинуло його на маргінал політики.

Ігор БУРКУТ, політолог:

МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮ МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮВпродовж багатьох років Польща виступала в Європі адвокатом України. Нині ситуація різко змінилася: низка польських політиків почала вимагати від нашої держави змінити політику національної пам'яті й прийняти той варіант історії українсько-польських відносин, який сучасна Варшава вважає "єдино вірним". А цей варіант дивним чином майже збігається з історичними стереотипами, що проповідує путінська Москва...
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
у сесійній залі міської ради скликається 43 позачергова сесія Чернівецької міської ради.
На розгляд позачергової сесії вноситься одне питання: Про обрання секретаря Чернівецької міської ради УІІ скликання.
24 листопада о 10:00 у приміщенні обласної державної адміністрації (каб. 301) відбудеться круглий стіл на тему: «Регіональний етап Всеукраїнської акції „16 днів проти насильства”.
на території Чернівецької дирекції Укрпошти відбудеться погашення поштової марки, присвяченої 100-літтю М. Івасюка;
впродовж цього дня в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї діятиме пересувна виставка «Михайло Івасюк - громадянин, письменник, вчений, наставник»;
о 14.00 в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.Івасюка заплановане проведення презентації бібліографічного покажчика «Михайло Івасюк. 100 років від дня народження».
на території кладовища на вул. Зеленій відбудеться покладання квітів та панахида на могилі Михайла Івасюка;
о 13.00 в Чернівецькому обласному меморіальному музеї В.Івасюка буде проведено виставку робіт учнів Кіцманської художньої школи «Світлішає листопад».
в приміщенні відділу освіти Кіцманської РДА (вул. Шевченка, 7) з нагоди 100-річчя з дня народження видатного буковинського письменника, літературознавця, педагога Михайла Івасюка за сприяння голови Чернівецької територіальної організації Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», народного депутата України Івана Рибака у м.Кіцмань відбудеться відкриття меморіальної дошки Михайлові Івасюку на будівлі колишньої школи, де він викладав з 1946 по 1964 р.р.
у Чернівецькому обласному художньому музеї ( вул. Центральна площа, 10) відбудеться фотовиставка «Жнива розпачу».
25 листопада о 15:00
в сесійній залі міської ради скликається 44 сесія Чернівецької міської ради VІІ скликання.
На розгляд засідання виноситься 66 питань. Серед них, зокрема, такі:


Календар
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 
Партнери

Не виштовхувати на узбіччя сучасності життя

24-02-2012, 11:44 / Коментарів: 1
17 лютого у Києві відбувся концерт всесвітньо відомого циганського симфонічного оркестру з Будапешта «100 скрипок». Всюди, де гастролює уславлений колектив, його вітають із захопленням – він насправді складається з віртуозів найвищого класу. Музиканти грають без нот і без диригента, але в унісон і безпомилково. Оркестр з Будапешта вважається втіленням найкращих традицій ромської музики. Сформувався колектив 1985 року на похороні знаменитого циганського скрипаля Шандора Ярока. Музиканти з усієї Угорщини заграли разом на могилі свого кумира, і раптом з’ясувалося, що вони є злагодженим оркестром, ще й таким, якого раніше ніхто не чув.

Можна лише порадіти за цих надзвичайно талановитих людей. До них прийшла світова слава і визнання, їхню музику прагнуть почути мільйони шанувальників. А скільки циганських музик опинилося на узбіччі сучасного життя? І не через брак таланту, а лише внаслідок несприятливих обставин. Здавна їхні мелодії справляли помітний вплив на музичні традиції іспанців та росіян, сербів та румунів, угорців та болгар. Про вільних циган писали француз Проспер Меріме, росіяни Олександр Пушкін та Лев Толстой, британець Редьярд Кіплінг та інші майстри слова. Багатьом шанувальникам творчості Л. Толстого відомі проникливі слова головного героя драми «Живий труп» про циганську волю, яка вища за свободу.

Справді, волелюбність є визначальною рисою характеру цього народу, який називає себе «рома» – тобто «чоловіки». А слова «циган» вони не люблять, бо асоціюється воно з дурисвітством, злодійкуватістю та іншими поганими звичками. Життєва філософія ромів таке засуджує: ідеалом вона вважає того, хто досягає висот у своїй професії, все робить для зміцнення власної сім’ї, поважає старших і допомагає членам громади. За важкі злочини (убивство, зґвалтування тощо) ромська громада рішуче відторгає своїх членів, й вони перетворюються на огидних ізгоїв. Це вважається найстрашнішим покаранням. Ізгої ж швидко криміналізуються і стають небезпечними для оточуючих. Суспільство повинно докласти чималих зусиль для боротьби з такими асоціальними елементами. Але ж відомо, що біду легше попередити, ніж потім боротися з нею.

На жаль, сучасне життя породжує чимало спокус, що руйнують традиційну мораль багатьох народів, у тому числі й ромів. Попри існуючий у деяких народів стереотип «п’яного циганського розгулу», роми завжди засуджували п’яниць, їхня молодь не мала права споживати спиртних напоїв, доки не досягне повноліття. Засуджувалася й наркоманія. Але в умовах розкладу традиційних цінностей такі пороки почали розповсюджуватися і серед ромів, породжуючи інші біди. Проблема вимагає вирішення.

Впродовж століть роми кочували, стверджуючи: якщо іншим народам Господь нарізав клаптики землі, то їм дав увесь світ. Своїм символом обрали прапор, де посередині – червоне колесо, яке котиться під голубим небом по зеленій траві. Співом, танцями і музикою звеселяли людей, а циганські ремісники виготовляли необхідні селянам речі – сапи, казани, дешеві жіночі прикраси, плетені корзини. Роми люблять і вміють працювати руками, але терпіти не можуть фабричної дисципліни – роботи від дзвінка до дзвінка. Їхня душа вимагає вільної творчості. Проте індустріальний світ такі можливості звузив до мінімуму, дискримінуючи всіх, хто не бажав існувати за його жорсткими правилами. Сучасне інформаційне суспільство створює більше сприятливих умов для творчості, але вимагає від своїх членів високої освіченості. Роми же через кочовий спосіб життя не могли дати своїм дітям гідної освіти, хоча їхня молодь дуже здібна до навчання.

Щоби ромські громади інтегрувалися у сучасне життя, необхідні значні зусилля з двох боків. Насамперед, з боку самих ромів. Ще більших зусиль повинно докладати суспільство тих країн, де вони проживають. Є чудове ромське прислів’я: «Який ліс, такі й зайці; яке село – такі й цигани». Угорське суспільство здавна багато уваги приділяло інтеграції ромів, тож і має позитивний результат. Будапештський симфонічний оркестр, створений угорськими ромами, прославляє Угорщину по всьому світу. Недарма його музиканти виступають у прекрасних угорських національних строях – цим вони підкреслюють свою належність до суспільства, яке ставиться до них прихильно і з повагою.

На жаль, у деяких інших суспільствах ромів відторгають. Недавно тисячі румунських та болгарських ромів були депортовані з країн Західної Європи. Замість спроб інтегрувати їх в розвинуте суспільство, людей грубо викинули на узбіччя сучасного життя. До речі, в СРСР щодо ромів також застосовували насильницькі методи. Так, наприкінці 20-х – на початку 30-х рр. їх силою заганяли в колгоспи, забороняли кочувати. З Підмосков’я до Сибіру у 1933 р. насильно виселили близько п’яти з половиною тисяч ромів. Але крім насильства, в СРСР застосовували і м’які методи інтеграції. Наприклад, з 1931 р. в Москві діє циганський театр «Ромен», з середини 20-х почала розвиватися циганська література, виходити журнали мовою ромів.

У сучасній Україні роми також мають свої видання, а також театр «Романс», виконавські колективи. Де представникам цієї етнічної громади створюють умови для реалізації їхніх творчих здібностей, де вони мають можливості здобувати освіту, там суспільство отримає чималу користь. Коли ж виштовхують на узбіччя сучасного життя, отримують складні проблеми.
СХОЖІ НОВИНИ:
24 лютого 2012 19:49 - mysliwy з написав(ла): в матеріалі
Подяка авторові за цікаву статтю!
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"