Прес-служба обласної ради

Перед виборами всілякі дійства відбуваються у Чернівцях. До нас як до Криму влітку з’їжджаються, сходяться, злітаються політичні туристи. Вони хочуть нас мати. Тобто мати наші голоси. А оскільки Буковина у своїй природній (і географічній, і політичній) структурі відображає Україну, то можна дешево і швидко сфокусувати майбутній результат. Розумний політолог, по-літик чи соціолог це зробить без проблем.
Буковина, як Україна має свій Захід - Вижниця, Путила, Кіцмань, Заставна; свій Схід - Бессарабія; свій Центр - Чернівці; навіть свій Крим - Герца.
Отож, найменша в Україні область на період виборів стає полігоном найзапекліших політичних битв. На Буковині випробовуються першими політпроекти і нові незвіданні ще стратегії та тактики ведення виборчих перегонів.

Петро Кобевко

«До нас днями надійшло повідомлення про те, що потрібно перевірити достовірність даних у списках виборців, - розповідає пенсіонерка з Чернівців Ольга Річкенда. - Я пішла за зазначеною адресою і з’ясувалось, що в тих списках було допущено помилку. Зокрема, у прізвищах моєї доньки, зятя та онука, з котрими ми прописані за однією адресою: Шипинська,5, замість Дрогомерецькі записано Драгомерецькі. В відділі ведення Державного реєстру виборців, що по вул.Червоноармійській, 176 мені сказали, що такі дані їм надав ЖРЕП. Тому я вирішила піти до нашого ЖРЕПу №6 і з’ясувати, чому була допущена помилка. Коли я прийшла до ЖРЕПу, то паспортистка підняла документи і сказала, що дійсно, то Дрогоморецькі, і сказала дослівно наступне: «З ними раніше ще жила мама, але вона вже померла» - ?!. Тобто, виходить, що я, Річкенда Ольга Павлівна, за твердженням паспортистки, вже померла?! Я спершу втратила дар мовлення...».  

Підготувала Надія Вірна

Туберкульоз, ВІЛ/СНІД, рак, цукровий діабет. Усі ці хвороби на слуху. Їх вже не може не помічати ні держава, ні бізнес, ні суспільство. Створені центри, благодійні фонди, проводяться різноманітні акції на підтримку хворих. Діють національні програми. У державному бюджеті закладаються хоча й незначні, але кошти на боротьбу та попередження цих хвороб.
Та є хвороби, котрих держава не помічає, й, наче страус, ховає голову в пісок. Адже визнання проблеми передбачає необхідність пошуку шляхів вирішення, фінансування і т.п.
До таких хвороб належить гепатит С. Високий відсоток смертності, високий відсоток хронізації цієї недуги (в 80-85% випадків хвороба переростає у хронічну), стрімке її поширення. А без своєчасного діагностування та лікування вона призводить до цирозу печінки, раку печінки… та навіть смерті.

Надія ВІРНА

“Червона рута” - найбільший і найпрестижніший в Україні україномовний фестиваль сучасної молодіжної музики.
Перший фестиваль «Червона Рута» відбувся 18-24 вересня 1989 року у м. Чернівці. Попередні відбіркові конкурси відбувалися у кількох містах, не обов’язково обласних центрах.
Легендарна «Червона рута» у Чернівцях здійснила справжню музичну революцію. Фестиваль відкрив нову епоху української популярної музики, став місцем народження бага-тьох яскравих зірок, змінив свідомість цілого покоління людей. У Чер-нівцях конкурсні програми у жанрах поп- та рок-музики проходили у Літньому театрі, а конкурс авторської (бардівської) пісні та співаної поезії організатори винесли далеко від центру міста, у низину парку, де практично не було глядачів, крім самих учасників та журі.
Цікавим є те, що дипломанти першої «Червоної рути» так і не отримали від Дирекції та Оргкомітету своїх дипломів. А на час фестивалю був спеціально запрошений мольфар з Карпат пан Михайло Нечай для розгону дощових хмар. Запросили ж його особи із ЦК ЛКСМ(У).
 

З маслом... Про цей рецепт повідомила в редакцію газети «Час» читачка з Коломиї.
- Чи знаєте, - мовила, - ще дуже смачне і довго зберігається сливове повидло з маслом.
- З маслом? – перепитав кореспондент.
- Так, із звичайним вершковим маслом.
Повидло швидко загущується і має смак неповторний.
То як зварити таке повидло?
Галя розповіла, що бере відро – півтора слив, видаляє кісточки і ставить у миску на вогонь. Влити трошки води, щоб не приго-ріли поки пустять свій сік.
- Хай закиплять і з годину посмажаться.
Це зранку, а ввечері ще годину щоб побулькали. 
 

У документальних джерелах Заставна вперше згадується у 1589 році. Назву населеного пункту пов’язують з історією Галицько-Волинської держави. «Заставна» — місце у верхів’ї річки Совиця, на торговому шляху від давнього міста Василів до Чернівців. У цьому місці стояла «застава», де брали з проїжджих купців мито.
На території району протікає 3 річки — Совиця, Чорний Потік, Дністер. З півночі, зокрема, Заставнівщину огинає Дністер, протяжність якого в межах ра-йону становить майже 65 км.

Оксана ЛЕЛЮК