Новини
Колонка автора

Ігор БУРКУТ, політолог:

ОТРУЙНА ЗБРОЯ ПРОПАГАНДИ ОТРУЙНА ЗБРОЯ ПРОПАГАНДИНамагаючись підірвати Україну зсередини, Кремль постійно удосконалює пропагандистську зброю. На жаль, київське чиновництво своєю зажерливістю лише сприяє успіхові ворожої пропаганди, підриваючи віру простих українців у неминучість нашої перемоги. Масове розчарування у діях нинішньої влади є не менш небезпечним, ніж поразки на фронтах неоголошеної війни з Росією. Досить успішною для Кремля є ставка на використання в антиукраїнській пропаганді проросійських публіцистів з числа громадян України.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Буковинська Маланка перетворилася у вульгарно-комічне дійство з кривляннями, ревіннями та непристойними жестами Буковинська Маланка перетворилася у вульгарно-комічне дійство з кривляннями, ревіннями та непристойними жестамиУже вкотре у Чернівцях відбувається велике дійство, яке досі чомусь називають «Маланкою». Цього разу воно повністю і остаточно загубило свою автентичність, народність і самобутність.
Маланка перетворилася у вульгарно-комічне дійство з кривляннями, ревіннями та непристойними жестами перебраних чоловіків і жінок.

Ігор БУРКУТ, політолог:

КОРУПЦІЯ РУЙНУЄ ДЕРЖАВУ КОРУПЦІЯ РУЙНУЄ ДЕРЖАВУНайстрашнішим ворогом Української держави нині є навіть не російський агресор, а корумпованість вітчизняної псевдо-еліти. На цьому постійно наголошують наші західні партнери, вимагаючи від офіційного Києва справжньої боротьби проти цього потворного явища, а не звичної імітації антикорупційних заходів. Відсутність такої боротьби ставить під сумнів саме існування нашої держави, а відтак є смертельно небезпечним для подальшої долі українського народу. До чого призводить масове невдоволення продажністю влади, демонструють приклади Ірану, де прокотила кривава хвиля народних виступів, і сусідньої Болгарії - де готується сепаратистський референдум.
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
в обласній державній адміністрації (каб. №418) відбудеться брифінг директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації Оксани Андрієць, заступника директора Департаменту охорони здоров’я ОДА – начальника управління організації та розвитку лікувально-профілактичної допомоги населенню Марії Поліщук та в. о. директора Державної установи «Чернівецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» Наталії Гопко на тему: «Кір та інші інфекційні захворювання».
Журналістів поінформують про епідемічну ситуацію в області щодо захворюваності на кір, засоби профілактики та протидії захворюванню, які здійснюють в краї для ліквідації спалаху, рівень охоплення щепленнями від кору, стан наявності вакцини, надання медичної допомоги захворілим тощо. Крім того, керівники системи охорони здоров’я поінформують про те, які ще інфекційні захворювання загрожують буковинцям вже найближчим часом, і розкажуть, як від них можна вберегтися.
в сесійній залі міської ради скликається 48 сесія Чернівецької міської ради VІІ скликання. На розгляд засідання виноситься 52 питання.


Календар
«    Січень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 
Партнери

Українські чиновники стануть невиїзними? Від них відберуть нерухомість, гроші та майно за кордоном

6-02-2012, 13:40 / Коментарів: 0
Українські чиновники стануть невиїзними? Від них відберуть нерухомість, гроші та майно за кордономЗахід знову заговорив про санкції для української влади. Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер просить уряд Сполучених Штатів обмежити контакти з керівництвом України на вищому рівні та скласти списки українських чиновників, яким слід заборонити в’їзд до США і країн ЄС.

"Можливо, настав час для посадовців США та ЄС провести консультації щодо запровадження списків українських громадян, яким буде відмовлено у візах до Сполучених Штатів та держав-членів ЄС. Навіть загроза цього може стати потужним месиджем для Києва та серйозно вплинути на президента Януковича та еліту навколо нього", – переконаний Пайфер.

Чи втілиться ідея “чорних списків” для українських посадовців у життя?

Тарас Чорновіл, народний депутат, позафракційний:

ПАЙФЕР ОЗВУЧИВ МЕСИДЖІ, ЯКІ ЛУНАЮТЬ В КОРИДОРАХ ДЕРЖДЕПУ

У 2002-му чи 2003 році я виступав на українсько-американському форумі в Вашингтоні, і моя основна теза доповіді зводилася до того, що потрібно вводити санкції не проти держави, а проти корумпованих чи злочинних керівників цієї держави. Про це говорилося в контексті справи Гонгадзе, плівок Мельниченка тощо.

Під час цієї зустрічі у мене відбулося два конфлікти. Перший – з представником тодішнього президента Кучми, а потім Ющенка – Юрієм Павленком, який виступав категорично проти запровадження таких списків. Другий конфлікт з цієї ж причини – з паном Пайфером, який і в публічній дискусій наголошував, що Америка не виділятиме окремих корумпованих чиновників, бо вони вважають, що держава і народ відповідають за тих, кого обрали. Й українці мали очікувати певних економічних обмежень.

Сьогодні Пайфер прийняв ту позицію, проти якої тоді дуже жорстко виступав. Я задоволений.

Наскільки реалістично запровадження таких списків?

Пан Пайфер не та людина, яка робитиме політологічні заяви. Він досить довго займав високу посаду в Держдепі. Це людина, яка звикла працювати в системі координат жорсткої американської бюрократії, де особливо в питаннях зовнішньої політики не може бути власних суджень. Там має бути максимально відпрацьована державна позиція. Тому що в такій важливій країні, як США, будь-яка заява з зовнішніх питань може починати війни чи оголошувати мир.

Тож Пайфер не просто запропонував якусь ідею, а озвучив ті месиджі, які лунають в коридорах Держдепу.

Тому думаю, що наслідки будуть.

Які? Сказати важко.

Це, на жаль, торкнеться всіх нас. Усім нам стане трошки гірше. Індивідуальні санкції вводяться дуже повільно й дуже довго. Згодом це реально зачепить прокурорсько-суддівський корпус – там будуть дуже серйозні проблеми. Але це буде нескоро. І тільки після того, можливо, це відіб’ється на Віктору Януковичу та найвищому керівництві країни. Їм, звичайно, не заборонятимуть в’їзд у Америку, але дуже жорстко обмежуватимуть контакти з ними.

У нинішньої влади на психологічно-внутрішньому рівні є два переконання. Перше – ми ж праві у випадку з Тимошенко, чому ми маємо поступатися? А друге – а як ми маємо тепер поступатися, коли ми вже її посадили? Якщо її зараз випустити – вона ж завтрашній президент. За цих обставин очікувати адекватної реакції на заяви Заходу від Януковича та його команди важко. Вони щось зрозуміють тільки тоді, коли будуть заблоковані перші рахунки. А рахунки заморожують, як правило, відразу після складання списків.

Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва:

НАШІ КЕРМАНИЧІ МОЖУТЬ ПОЖЕРТВУВАТИ ВИЇЗНИМ СТАТУСОМ ЗАРАДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВЛАДИ

Не існує спільної консульської політики США і ЄС. Тому ми повинні окремо говорити про США і про ЄС.

Що стосується США… Там є давно усталена й жорстка консульська політика, яка передбачає можливість заборони на в’їзд доволі широкому колу людей, список яких не розголошується. Тому людина може дізнатися, що вона в списку небажаних гостей, тільки коли звернеться по американську візу. Це рішення приймає міграційна служба Сполучених Штатів. Тут немає політичної процедури. Хоча ініціювати й подати відповідну інформацію можуть інші державні органи. Є практика заборони на в’їзд з певних політичних причин.

У США можна потрапити в “чорний список” навіть за підозрою, що в минулому людина, скажімо, здійснювала якісь фінансові оборудки.

В ЄС зовсім інші практика і процедури. У Шенгенській системі передбачено накладення санкцій на людей через ті чи інші порушення в минулому у вигляді 5-річної заборони на в’їзд. Це поширюється переважно на осіб, котрі нелегально перебували на території ЄС або подавали про себе неправдиву інформацію. Таке рішення про санкції приймається суто міграційними органами, прикордонними, і людина заноситься до так званого шенгенського “чорного списку” громадян, яким заборонено в’їзд.

Зовсім інша процедура застосовується до тих, кому з політичних причин забороняють в’їзд. Це рішення приймається на політичному рівні – Радою міністрів закордонних справ ЄС.

Такі прецеденти бували.

Існує великий список щодо Білорусі, який суттєво розширився після останніх виборів у грудні 2010 року. Кілька десятків чиновників, у тому числі і президент Білорусі та його найближче оточення, нині позбавлені права на в’їзд в ЄС. Донедавна було заборонено в’їзд в ЄС чиновникам самопроголошеної Придністровської Республіки. Лише кілька місяців тому ця заборона була призупинена за спільною ініціативою влади Молдови та ЄС.

Але введення таких списків застосовується у виключних випадках.

Проблеми з демократією в Україні справді відчутні, але не настільки критичні, щоб ЄС застосував такий крайній захід реагування, як заборона на в’їзд тим чи іншим чиновникам.

Є ще нюанс. Якщо приймається політичне рішення про заборону на в’їзд, то ЄС публічно оголошує про нього, і є доступним весь список людей. У США такі списки не оголошуються.

Ті керівники, які у своїй державі порушують принципи верховенства права, свідомо йдуть на ризики й розуміють ці ризики. Очевидно, що для того ж Лукашенка спосіб правління, який він реалізує, є значно важливішим, ніж поїздки до ЄС чи США.

Якщо перед деякими нашими керманичами ставити жорсткий вибір: або втрата влади, або невиїзний статус на Захід, то зрозуміло, що вони можуть пожертвувати виїзним статусом заради збереження влади.

Прямого зв’язку між санкціями щодо окремих осіб і загальною візовою політикою в країні немає. Приклад Білорусі це підтверджує. Наприклад, у Білорусі значно менший, ніж в Україні, відсоток відмов у заявках на шенгенську візу. І кількість отриманих віз, якщо розраховувати на душу населення, у Білорусі більша. В Україні за 2010 рік було видано приблизно 1 мільйонів 200 тисяч віз, а в Білорусі – близько 500 тисяч. Тож політична ізоляція уряду Білорусії жодним чином не заважає громадянам цієї країни отримувати велику кількість шенгенських віз.

Іван Попеску, народний депутат, ПР:


НА ДАНОМУ ЕТАПІ НЕМАЄ НІЯКИХ ПІДСТАВ ГОВОРИТИ ПРО СПИСКИ

Це форма певного політичного тиску.

Більш того, Пайфер зараз не займається питаннями України.

Я не вірю в це.

В усякому разі, на даному етапі немає ніяких підстав говорити про якісь ті чи інші списки.

Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ:

ПОРІВНЮВАТИ УКРАЇНУ І БІЛОРУСЬ НЕ МОЖНА

Усі попередження, які робилися експертами раніше, починають втілюватися в життя.

Знаючи пана Пайфера в різних іпостасях, зокрема й на роботі в Раді безпеки та на посаді посла в Україні, розумію, що він добре усвідомлює те, що каже. Думаю, це черговий сигнал нашій владі з метою подумати над доцільністю продовження курсу, який явно веде в глухий кут.

Мені здається, що запровадження списків не відбудеться. Усе-таки порівнювати Україну і Білорусь не можна. Хоча останні два роки ми спостерігаємо дуже негативний тренд у внутрішній політиці України, який не може не позначитися на нашому міжнародному іміджі.

Погано те, що ця тема, яка ще півроку тому тихенько обговорювалася в колі експертів, сьогодні стала публічною і вийшла назовні. Це черговий удар по іміджу держави.

Я не думаю, що будь-які санкції відіб’ються на пересічних громадянах. І США, і ЄС прекрасно розуміють, що є різниця між тими, хто приймає рішення, і пересічними людьми. Навіть теоретично не можна говорити про те, що це рішення в якийсь спосіб погрішить умови для українців у отриманні віз.

Олександр Палій, політолог:

УСЕ НАБАГАТО СЕРЙОЗНІШЕ, НІЖ ПРОСТО ВИДАЧА ВІЗ ЧИНОВНИКАМ

Це набагато серйозніше, ніж когось не будуть пускати до Європи на свої дачі.

Якщо влада збирається йти тим шляхом, який пройшла Білорусь, то треба подивитися на санкції, які зараз введені чи в процесі введення щодо Білорусі.

Санкції, які стосуються переміщення чиновників, – це найслабкіші з тих, що існують. Є ще арешти рахунків чиновників за кордоном, у тому числі – наближених до Лукашенка, заарештовують їхні активи. Діє ембарго на торгівлю критичними групами товарів. У Білорусь не продають обладнання, яке може бути застосоване для поліцейських чи будь-яких силових структур.

Нинішня влада перебуває в ілюзії, що Україна значно більша, ніж Білорусь, і значно важливіша для Заходу. Це правда. Але вони роблять з цього неправильний висновок, що, мовляв, санкції неможливі.

США зараз зайняті трошки іншими речами – Іран, Афганістан… Їм справді не до України. Вони, як на мене, можуть швидше запропонувати, ніж застосовувати санкції.

У ЄС інші мотиви. Це структура, яка вважає демократію ядром і серцевиною своєї легітимності у світі. І Євросоюз вважає абсолютно неприйнятним, якщо на Європейському континенті буде демонстративно порушуватися демократія. І тут величина й потужність країни не може перебити вроджені інстинкти Євросоюзу.

Незважаючи на те, що “Донбас порожняк не гонить”, нинішня влада насправді ставиться до слів як до засобу маскування, що категорично неприйнятно в ЄС.

Міністр закордонних справ Швеції чітко сказав у Давосі: ми нічого нового від президента України не почули. Якщо перекласти з дипломатичної мови, то це означає, що європейці просто втомилися від постійних слів, які ніяк не збігаються з реальністю.

ЄС дуже довго намагався говорити дипломатично і з Кучмою, і з Ющенком. Це ні до чого не призводило. Намагалися говорити і з Януковичем – теж нічого не виходить. Зараз із нашою владою говорять дуже прямо і не надто дипломатично. І думаю, у нинішньої влади не буде можливості зробити вигляд, що вони не почули

Для влади самої корисна демократія. Бо в умовах демократії не відбувається того, що трапилося нещодавно в Лівії чи колись з багатіями в Російській імперії.

У нас є дві можливості: або влада пристосується до країни, або цієї влади в історичній перспективі – близькій чи трішечки віддалений – не буде.

Опитувала Анна Ященко
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"