 |
РАДІСТЬ БАТЬКІВ, ГОРДІСТЬ ГІМНАЗІЇ,
ЧЕСТЬ ДЕРЖАВИ І НАДІЯ НАУКИ
Срібну медаль переможця і купу цікавих вражень привіз нещодавно з Туреччини чернівецький школяр Максим Соколов. На ХІ Міжнародній олімпіаді екологічних проєктів INEPO-2003 його наукова праця була визнана однією з кращих, а цими днями Максим долучив до срібної ще й золоту - за успішне закінчення гімназії № 2.
Зовні він мало чим вирізняється з-поміж своїх сімнадцятирічних ровесників і зовсім не схожий на стереотипний образ "молодого науковця" - худого та блідого Знайка в окулярах з грубим фоліантом під пахвою. Окрім наукової лабораторії і бібліотеки, цього стрункого й привітного хлопчину можна побачити на біговій доріжці стадіону (має ІІ розряд з легкої атлетики), за мольбертом (захоплюється малярством), у філармонії і театрі (цікавиться мистецтвом), на рок-концертах (любить важкий рок). Серед улюблених книжок - проза Буніна і Моема, поезії Лесі Українки і Ліни Костенко. Та найбільшою пристрастю все ж є біологія.
Починаючи з 8-го класу, Максим був переможцем 12-ти олім-піад усіх рівнів. Першу свою наукову працю про лактогенну передачу алюмінію виконав під керівництвом відомого вченого-фізіолога Олександра Кухарчука. На конкурсі учнівських робіт в Малій Академії Наук при Чернівецькому університеті вона була удостоєна найвищої оцінки. А на олімпіаді в Туреччині Максим представляв екологічний проєкт, розроблений на кафедрі загальної та експериментальної екології (науковий консультант - професор Світлана Руденко). Вперше було досліджено вплив кислотних дощів, котрі є однією з глобальних екологічних проблем людства, на продуктивність та акумулюючу здатність приорітетних сільгоспрослин України (яра та озима пшениця і кукурудза). Вивчались інтенсивність фотосинтезу та дихання аґрокультур, водна та сольова кислотність підземних вод, вміст і акумуляція нітратів та алюмінію, велись спостереження за змінами морфологічних ознак рослин. Для цього було сконструйовано штучні аґроекосистеми на кшталт мікрокосмів, створена комп'ютерна програма, яка дозволяє прогнозувати вплив кислотних дощів на рослини і планувати карту посівів.
Колись до Стамбулу україн-ську молодь вивозили силоміць - на галери і у гареми. Наші ж сучасники або наймаються на рабську працю добровільно, або невтомно курсують "човниками", перевозячи з турецьких до місцевих базарів тонни різносортного краму. Тому особливо приємно було зустрітися з тим, кого до заморських країв ваблять горизонти передовсім наукові та географічні.
- Конкуренція і рівень представлених проєктів були досить високі, - ділиться спогадами Максим. - Нас було близько 100 школярів із 40 країн світу. Турки вибороли золото, Україна - срібло, а росіянам дісталась бронза. Найскладнішими виявились перші два дні, коли довелося вісім разів захищати свій проєкт перед щоразу іншою комісією з п'яти незалежних експертів англійською мовою. Зате потім ми мали чудовий відпочинок. П'ятизірковий готель з басейнами та джакузі, цікаві екскурсії, водна прогулянка Босфором і, звичайно, спілкування з новими друзями. Як не дивно, але у Туреччині мало суто турецького, яскравих проявів національного. Багато пам'яток римської і єгипетської культури. Загалом, це країна контрастів - високотехнологічна і малокультурна. Наприклад, у трамваї з кондиціонером я поступився місцем вагітній жінці, а його відразу ж зайняв здоровенний турок. І коли я спробував обуритись, мене зупинили, посилаючись на місцеві традиції. Скрізь звучить характерна турецька музика, яка з часом набридає своєю монотонністю. А ось "танець живота" мені сподобався. Особливо гарно танцюють тамтешні діти.
- Перемога в міжнародній олімпіаді дає тобі право вступати до будь-якого вузу України без іспитів. А оскільки медицина є традиційною професією твоєї родини, питання "куди піти вчитися?" для тебе, мабуть, не актуальне?
- Майже всі мої рідні, вже у двох поколіннях, - лікарі. Батько - хірург, мама - психіатр, а дід - науковець-біохімік. Я ж маю намір поєднати практичну медицину з наукою.
Таїсія КИРИЛОВСЬКА
|
|
|
|
|
