 |
Зерно і люди
СПОКІЙНО! НАБЛИЖАЄТЬСЯ ГОЛОД
Такої жвавої торгівлі борошном і макаронними виробами у Чернівцях не було ніколи. Всі, хто має можливість, скуповує вищевказані продукти дрібно-гуртовими партіями, тобто мова йде не про кілограми, а про десятки кілограмів.
Крупи, борошно, макаронні вироби зникають з шаленою швидкістю, особливо це відчувається на Калинівському ринку, де станом на 25 червня борошна вже не було взагалі. Пенсіонери обурено обговорюють новину №1 , яка їх з їхніми мізерними пенсіями хвилює більше всіх - передбачається й підвищення цін на хлібопродукти. Подейкують, що хліб буде коштувати 5 грн. за буханку. Відповідно до цього пішла реакція в народі, хоча на думку влади, реалізаторів та працівників гуртівень - така реакція абсурдна: є підвищений попит на борошно, олію, цукор, є підвищення цін на ці продукти, але тотального дефіциту ще нема. Тому не треба вимітати з прилавків геть усе, тим більше, що термін зберігання продуктів - обмежений.
Для людей постає досить важке питання: як сприймати цю дійсність і як планувати майбутнє? На початку року президент заколисував свідомість тим, що все буде добре. Ще не забувся зерновий скандал і ось - непередбачувана катастрофа. Маємо те, що маємо - ажіотаж навколо хліба зростає. Наразі в країні спостерігається підвищення цін. Станом на 23 червня роздрібні ціни на борошно вищого ґатунку в цілому по Україні зросли на 11,9%. За даними Мінекономіки, цей процес спостерігається у 22 реґіонах. Тим часом Мінекономіки підкреслює, що ситуація контрольована, зростання цін тимчасове. Отож....
Чернівецькі посадовці розлетілись, хто куди: хто в Київ, хто на наради.
Ярослав Храпко - начальник головного управління економіки ОДА - дав коментар "Часу". За його словами, тутешні спеціалісти прорахували ситуацію і дійшли висновку, що ціни мають бути сталі. Ажіотаж, який почався у Чернівцях, пішов з інших областей. На думку пана Храпка, підвищений інтерес до зерна створений штучно, на рівні зернових трейдерів, які мають за мету "скинути" товар, що залежався на складах. У перші дні осені, тобто з новим врожаєм, ціни на зерно мають знизитись. Також, за його словами, держава і Чернівецька ОДА робить все можливе, та, на жаль, вони не реґулюють ціни - їх диктує ринок, а він на Україні хаотичний. Адміністративно ОДА може вплинути лише на хлібокомбінат, що і робить. Та якщо на біржах ціни на зерно підвищаться, то підвищаться й ціни на хлібопродукти. Однак є надія, що в нашій області цього не трапиться - на місто виділено 2 тис. тонн готового борошна, якого буде достатньо, аби дожити до нового врожаю. Також невдовзі мають відкритись 9 магазинів, які відносяться до хлібокомбінату. Звісно, ситуація складна і є великі побоювання за місто, Путильський та Вижницький райони, де до всіх бід з погодою цього року ще й мало засіяли. Та, за словами пана Храпка, на серпень - вересень ціновий бум має знизитись, після нового врожаю зерно піде в продаж, а ті, хто зараз набрав його мішками, восени відчують надлишок.
Побачимо. 26 червня з Києва з новими даними має повернутись начальник управління контролю за цінами В. Васкан. Послухаємо, що він скаже.
Зрозуміло, що навіть попри величезне бажання - стабільною ситуацію назвати важко. Це визнають всі - від пересічних громадян до влади. На черговій сесії Чернівецької ОДА 24 червня до ВР було подане звернення стосовно зменшення податкового тиску на аґраріїв. Ситуація критична. Міністр аґрарної політики визнав, що цього року вродить десь 25 - 27 мільйонів тонн зерна. Прогноз Укргідрометеоцентру ще більш невтішний - 23- 25 мільйонів тонн. Цифри говорять самі за себе. Тому експортери зерна з країни невдовзі переорієнтуються на імпорт, тим більше, що їм дали "зелене світло". Прем'єр нещодавно офіційно заявив, що Україна буде закуповувати будь - яке, зерно за кордоном й імпорту має бути створений пільговий режим. Зараз у ВР розглядається законопроєкт схвалення пільгового імпорту без сплати мита та ПДВ. Судячи з цього, на державному рівні робиться все можливе, аби стримати цінову політику від зростання. Наразі ніхто з спеціалістів не говорить, до якої цифри вона може піднятись. Не будемо забігати наперед, адже у думки широкі шляхи. Доживемо -побачимо. Зрозуміло, що пересічні громадяни зі своїми мінімальними зарплатами та пенсіями бояться голоду, селяни почали масово вирізати свиней та худобу, бо нічим годувати - все вигоріло. Вже сьогодні до 28% знизився валовий доход молока. Що буде далі - важко уявити, але спокій зберігати все ж треба.
Вікторія ПАВЛЮК
|
|
|
|
|
