 |
Село вигибає
РУЇНИ СЕЛЯНАМ НА МАЙНОВІ ПАЇ
АБО ЯК В СЕЛІ БОЯНЧУК ЗАСТАВНІВСЬКОГО РАЙОНУ "ҐАЗДУЮТЬ"
Катастрофічну ситуацію у сільському господарстві зараз розглядають, як наслідок складних погодних умов. Однак, як відомо, у кожної медалі є дві сторони. Погодні катаклізми - це одна сторона, а те, до якого стану довели і продовжують доводити господарство деякі "ґазди" - інша вагома причина нинішнього ажіотажу навколо основних продуктів харчування.
Так, в СВК "Боянчук" люди з березня цього року судяться з головою господарства Штефанчуком Манолієм Дмитровичем. Через те, що твориться з майном і землею, вони навіть подавали заяви на відкриття кримінальної справи, але в ній було відмовлено. Та поки тягнуться суди на цивільному ґрунті голова продовжує "ґаздувати". Про це розповіли "Часу" чимала ініціативна група селян і члени спостережної ради, які з одноосібним господарювання голови СВК "Боянчук" нічого спільного не мають. Адже збори не збиралися вже 3 роки. Спілкування з головою відбуваються через чутки. Щоправда, люди ініціювали зібрання зборів, проте голова жодного разу туди не з'явився, пояснюючи це зайнятістю.
Причин для її проведення було і є більш, ніж достатньо: земля облогує, майно колишнього колгоспу розграбоване, господарські будівлі майже знищені, техніка зникла невідомо куди, бухгалтерії, як такої, більше не існує, підозрілими є торгі вельні маніпуляції з худобою та ін.. Відповідно вартість майнових паїв зменшується. Зокрема, колишній працівник СВК Хортюк І. В. каже, що він пропрацював у господарстві 29 років. Йому було нараховано майнового паю на 1600 грн., а зараз залишилось лише- на 130 грн. Колишній працівник СВК Безручак С. І. працював у господарстві 43 роки. Мав одержати майновий пай на 8 тис. грн. Залишилось приблизно на 800 грн.
Люди поділилися цими й іншими бідами з цього приводу.
ХОРТЮК І. В., колишній тракторист:
- Почнемо з того, що голова Штефанчук М. Д. переробив статут СВК "Боянчук". Жодних зборів не збирав і з нами не погоджував. Підписи там стоять не наші, а підроблені. Договори оренди на землю з нами розривати відмовився. З цього приводу ми зверталися до прокуратури. Нам постійно дають відповідь, що складу злочину немає. Аналогічно нема і результатів від проведених ревізійної та аудиторської перевірки. Голова поводить себе досить вільно.
ГОЛЯК Григорій, колишній працівник СВК:
- Зараз у господарстві навіть немає бухгалтера. Всі документи пов'язані з торгівлею, у руках голови. Він і цар і король. Що хоче, те й робить. Продав баню, коней. Придбав худобу, яка зараз (за чутками) належить йому. Мене звільнив з роботи. Зарплату не виплатив, як і більшості пайо виків.
НАЙДИШ В. М., колишній працівник СВК:
- У нас є поле, яке повинно бути розпайоване, та голова на ньому не дозволяє нам навіть бур'ян для худоби косити. Земельних паїв ми навіть на папері не бачимо, не те, щоб у натурі, не кажучи вже про майно. Свою зарплату він, звичайно, забрав і зараз віддає борги господарства, а нам каже, що куди б ми не пішли, ніхто і ніщо не допоможе. Печатка господарства в його руках. Пайовикам (тобто нам) не видані свідоцтва про право на майновий пай. Не заключені договори оренди майна, що дає змогу голові кооперативу розпоряджатися ним на власний розсуд. Коли ми порушуємо питання про оренду, він нам каже: "оренда ваша там" (показуючи пальцем вгору).
ТИМИРІВСЬКИЙ Василь, колишній тракторист:
- Був у нас такий випадок. Ми відремонтували трактор. Голова не давав нам пального, а одного дня прийшов і зняв мотор. Я почав заперечувати, але він сказав, що я можу скаржитись куди хочу.
Крім господарських проблем у людей вистачає і соціальних.
ГОМЕНЮК Марія Василівна, колишній бухгалтер:
- Село знелюдніло, а поле облогує. Люди їдуть працювати у сусідні Добринівці, Рингач і Топорівку і ще бозна куди.
НАЙДИШ Василь:
- Чотири роки наш голова не сплачував внески до пенсійного фонду, і людям, що останнім часом йдуть на пенсію, вони не зараховуються до стажу. При цьому в районі нам кажуть, щоб ми знімали голову СВК "Боянчук". Але коли ми його знімемо, ніхто не відповідатиме за розграбоване.
ГАЛЯНОВСЬКА Ольга Степанівна:
- У мене троє дітей, але допомогу на них не виплачують, бо до доходів враховують земельний пай. Проте нікого не обходить, що реально він мені не належить (немає державного акту), а отже, доходів не приносить.
ГОЛИК Микола Васильович, голова Боянчуцької сільської ради:
- 14 березня 2002 року відбулася сесія сільської ради, на якій вирішувалося питання виділення земельної частки (паю). Шести пайо викам питання було вирішено позитивно, а 113 людей не розірвали договору оренди з головою СВК "Боянчук"- і через це спірне питання людям відмовлено у наданні земельного паю. Стосовно документів СВК "Боянчук" щодо майна, то вони подавались на розгляд аудиторської і ревізійної перевірки. В них виявлено багато абсурдного. Наприклад, збори пайовиків не скликались, а протоколи рішень є, що підтверджує їхню фіктивність.
Після розмови кореспонденту показали колись "першу в області" будівлю бригади. Зараз одеські катакомби виглядатимуть привабливішими, аніж руїна Боянчуцької бригади. Люди вже охрестили її "другим Чорнобилем": недорозграбовані деталі комбайна (в той час, як три роки тому їх було 3 цілком справних), жодного трактора (а було 12), скрізь бите скло, поламані віконниці, розібрані токарні верстати, видерті панелі, бита плитка, поруйновані стіни та гори сміття. Все це залишилось від колишньої сауни, кухні, столової, криниці, котельні, пекарні, гаражів та ін.
Просто на очах ініціативної групи і кореспондента "Часу" теперішній бригадир, (як потім з'ясувалось) розграбованої бригади забрав з бригади останній двигун від трактора. На прохання кореспондента представитись відповідав мовчанкою. Потім ледве спромігся себе назвати трактористом. На запитання, для чого він це робить і куди везе майно - відповіді не прозвучало. Кудись поїхав і голова СВК "Боянчук".
Судячи з численних звернень пайовиків СВК "Боянчук" у Заставнівську РДА, там також граються у мовчанку, а тим часом у кооперативі розграбовується нажите роками і важкою працею людське майно. І недаремно люди побоюються, що їм, на майновий пай у кращому випадку, образно кажучи, залишаться тільки крихти, а у гіршому після безкарного масового грабежу- взагалі нічого.
Галина ДРОБОТ
|
|
|
|
|
