Logo Випуск № 26 (4031)
26 червня 2003

Головна

Написати листа

Форум

Перегляд відгуків

Архів

Попередній номер

 
 
       Події. Аналітика  Медіа депо
   
     Ласкаво
 просимо
 в гості
 до правди
 
   
 

ПАХОЩІ РІДНОГО


    Переконана, що розмова з цією шляхетною пані на сторінках ґазети буде справжнім святом як для читачок-ку-лінарок, так і для їхніх родин, які творіння своїх дружин, мам,сестер, бабусь за її рецептами із задоволенням смакують. Бо ця жінка - патріарх (чи, радше, матріарх) української кулінарії. Мало в якій родині українців нема її книжки. Одні господині виростали на її рецептах і порадах, інші значно збагачували свій уже чималий досвід. Сотні ґазетних статей про неї побачили світ у різних виданнях, 10 її книг загальним тиражем, що перевищив мільйон примірників, є на всіх континентах нашої планети, де живуть українці… Сьогодні з "Часом" спілкується насправді народна майстриня кулінарних справ, орденоносна ДАРІЯ ЦВЄК.
    - Пані Даріє, щиро вітаю Вас з відзначенням орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. Що означає для Вас ця нагорода?
    - Нагорода, що я дістала - це нагорода для всіх жінок-галичанок. То вони пекли, варили, гостей приймали, весілля справляли, а я тільки збирала рецепти - за намовою Ірини Вільде.
    - Ви товаришували з Іриною Вільде?
    - Вона ходила до гімназії з моєю стрийчиною сестрою (дочкою брата мого батька), знала нашу родину, знала наші страви і звичаї. Спонукала мене про все писати. Все мені казала: "Ти, Дарко, як говориш, так і пиши". Бо хотіла, щоб вийшла книжка укра-їнською мовою.
    - Але видання книжок зібраних Вами рецептів - це не єдина Ваша діяльність?
    - Так, я займалася квітникарством, читала лекції з кулінарії. Па-м'ятаю, читала лекції дружинам совєтських офіцерів. Розповідаю про те, що зрази можуть бути з грибами, м'ясом, яйцями, а мене питають, чи потрібно яйця для цього від шкаралупи очищати. Або прошу принести мені запечену качку, щоб показати, як господиня має правильно і гарно її розділити за столом, а мені приносять запечену разом з тельбухами… І сміх, і гріх.
    - Пані Даріє, Ви маєте такий патріотизм і таку працьовитість, що про них треба писати книжки, -цих рис дуже бракує сьогоднішній молоді.
    - Пам'ятайте, що мені вже 94-й рочок. Захворіла дуже поважно на очі. Заборонили мені писати, читати, дивитися телевізор і багато дечого (любити хлопців!!!) Люблю жартувати, щоб тільки не плакати.
    - Що для Вас означає Україна?
    - Хоча мені вже давно за 90, я намагаюся бути обізнаною з політичним життям нашої держави, бо її доля мене дуже хвилює. За долю України кожен бореться, як може. Я впродовж свого життя прикладала всі зусилля, щоб зберегти народні традиції, обряди. Щоб кожен українець знав запах рідних національних страв і свят. Саме так, запах, бо кожне з них має свою неповторну красу і традицію, свій кольорит, свої пахощі рідного. По них одразу можна пізнати українську родину.
    - Що нового можуть чекати найближчим часом ґурмани від Дарії Цвєк, яких нових книжок і рецептів?
    - Нещодавно вийшла у світ впорядкована Мар'яною Савкою книга "Малятам і батькам"- рецепти страв у поєднанні з релігійними обрядами і вкрапленнями з моєї біографії. Є у мене вже готовий рукопис під умовною назвою "Українські свята", в котрім я описую, як святкували в давнину наші свята, що подавали на стіл та рецепти приготування страв. Коли вона вийде у світ - не знаю, шукаю спонсора. А ще мрію видати узагальнену збірку рецептів, котрі виходили у світ півстоліття тому. Хочу, щоб молода українська сім'я знала українську культуру харчування, бо це також відбивається на здоров'ї нації. Все, що я видала, побутувало у наших батьків і дідів. Подібно тому, як фольклорист записує народні пісні, а етнограф збирає елементи втраченого народного костюма, я все життя збирала народні рецепти страв і дуже хотіла б цю збірку залишити моїм нащадкам.
    - Дякую Вам, пані Даріє, за розмову!
    - Будьте здорові, щасливі! Хай кожний день несе Вам радість!
    

Маріанна АНТОНЮК-ХОДИКІНА,
кореспондент "Часу"


Design © O2 Project