 |
СВОБОДА СЛОВА
ЯКЩО НЕ МИ, ТО ХТО?!
У вівторок, 10 червня в Києві проходив форум журналістів України "Правовий самозахист". Його організаторами були Інститут масової інформації, комітет верховної ради з питань свободи слова та інформації і громадська рада з питань свободи слова та інформації.
Журналісти і причетні до боротьби за свободу слова люди ділилися досвідом і проблемами тонкої справи, яка визначає демократію або її відсутність у суспільстві. Виступаючі на форумі зазначали, що осінньо-зимовий наступ журналістів на владу мав свої позитивні наслідки. Влада трохи відступила. Вона все ж обмежила цензуру у своїх ЗМІ. Але, на жаль, повністю від неї не відмовилася. Якщо на столичному рівні вже можна констатувати правдивий наступ демократії, то на місцевому панує зворотній процес. Провінційні владці не можуть досі усвідомити, що вони повинні жити у цивілізованому европейському суспільстві, де панує справедливість, закон, демократія. Губернатори уявили себе удільними князьками, яким дозволено все. Підім'яли під себе пресу, радіо і телебачення. Змушують журналістів прославляти їхні "подвиги" , яких не було і нема. Тих, хто не бажає говорити і писати неправду, залякують, б'ють, вбивають, судять, розорюють ґазети. Як середньовічні феодали ведуть себе намісники президента в реґіонах.
Тому журналісти України з гідністю і обуренням дали справедливу оцінку негідним діям новоспечених поміщиків. І як говорив головний редактор ґазети "Свобода" Олег Ляшко, не ми їх повинні боятися, а вони нас. Бо крадуть вони, злочини роблять вони, беззаконня творять також вони. І не відповідають за вчинене. Поки що... Саме журналісти карають цих чиновників словом. До прокурора справа дійде трохи згодом.
При нинішньому беззаконні у стосунках влади і преси є тільки один найрезультативніший метод боротьби. Це - згуртованість журналістів у відстоюванні права людей на правдиву інформацію. Така корпоративна єдність приносить конкретну користь. Головний редактор ґазети "Час" Петро Кобевко поділився на форумі досвідом боротьби Чернівецьких журналістів і першими трофеями у війні з владою. Представники ЗМІ України вітали перші перемоги буковинських працівників медіа. Аби не перебільшувати наші успіхи виступаючий наголосив, що боротьба далеко не припинена. Адже на посаді залишився лютий ворог преси на Буковині - начальник управління по пресі (!) Валерій Унгуряну. Сам губернатор і його звернення до журналістів не викликають довіри. Тому на його звернення ЗМІ і дали своє звернення, в якому вимагають відставки Теофіла Йозефовича. Далі горезвісний позов чиновника Семенка проти ґазети "Час" оцінений Першотравневим судом на суму 50000 гривень. Саме остання сума викликала дискусію на форумі. Суддя Верховного суду України Іван Домбровський ні з юридичного, ні з логічного боку не зміг обґрунтувати рішення цього суду.
- Якщо честь і гідність простого чиновника була оцінена в 50000 гривень, то губернатора повинна би бути в десятки разів вищою, - сказав пан Домбровський. - Тому суди повинні враховувати всі обставини, долучати всі критерії, тільки не оціночні.
Отож, на прикладі такого співжиття влади і преси вся Україна вчиться, як можна боротися з чиновниками, котрі погано себе поводять.
Голова національної спілки журналістів України Ігор Лубченко, розповідаючи про конфлікт на Буковині дав однозначний рецепт всім журналістам:
- Для перемоги ми всі повинні бути згуртованими. Поодинці - вони нас, разом - ми їх. І насамкінець пам'ятаймо: сподіватися ні на кого: тільки спільними силами ми можемо себе захистити і захистити свободу слова в Україні.
Вл. інф.
|
|
|
|
|
