Вл. інф.

Останніми днями в Україні багато говорять про створення так званої „широкої коаліції”. При цьому дехто з політиків вимовляє це слово як „кАоліція”, іноді можна навіть почути варіант „каЛоліція”. Адже потенційні члени „ширки” один одного стільки й так довго обкалювали, що і сам термін у них почав нагадувати похідне від слів „кал у лице”. Бютівці звинувачували „реґіоналів” у різних гріхах, навзаєм отримували не менш серйозні звинувачення. Себе кожна зі сторін змальовувала „ангелами світла”, опонентів же – „породженням темряви”. А бідні виборці деякий час вірили у все те, що лунало з уст політиків. Поступово віра слабшала, нині вже її майже не лишилося. Тому люди спокійно ставляться до розмов про об’єднання двох найбільших фракцій Верховної ради – БЮТ і Партії реґіонів – у нову коаліційну більшість.       

Вл. інф.

"Наші сусіди з вулиці Латвійської, 4 нещодавно перекрили нам водопостачання та відрізали телефонний кабель, який провисав над кутом їхнього двору, і ми, двоє пенсіонерів, батьки яких загинули на фронті (ми — діти війни), залишилися без елементарних людських зручностей, — крик душі чернівчан Тамари Григорівни та Костянтина Васильовича Софронюків. — Наша родина (уже не перше покоління) проживає по вул. Сторожинецькій, 36. Сорок років тому ми з дозволу тепер вже покійної сусідки тьоті Ані, що мешкала поруч за адресою Латвійська, 4, провели воду, труби було встановлено вздовж паркана, що розділяв будинковолодіння."  
 

Підготувала Наталія Брянська

Буковина стала батьківщиною чи не для сотні представників різних етносів та національних меншин. Щороку кількість представників різних народів у краї зростає. На вулицях міста можна зустріти і корейців, і кенійців, і китайців, і арабів тощо. «У нас набагато більше спільного, аніж ми думаємо», — стверджують організатори акції «Жива Бібліотека». І зібрали вони в «Юності Буковини» учнів ліцею № 2, аби ті «почитали» представників різних національних меншин, що проживають в Чернівецькій області. Завітали на відкриття «Живої Бібліотеки» й студенти-медики з африканського континенту.
Метою такої зустрічі було формування та зміцнення доброзичливого сприйняття буковинцями представників різних народів та суспільств, привернення уваги до позитивного внеску людей різних національностей в повсякденне життя краю.     

Надія Вірна

Вижниччина – край чистих гірських рік, цілющих джерел, чарівної гірської природи та багатющої історичної спадщини. Оспіваний в піснях Вижницький ра-йон розташований у передгір’ї Карпат по течії річок Черемош і Сірет в 70 кілометрах від обласного центру.
Кожен, хто вирішив помилуватися красою Вижницького району, потрапляє сюди різними стежками – комусь лікарі рекомендують гірське повітря, хтось прагне активного відпочинку, для когось наймиліший відпочинок у приватній садибі сільського туризму в колі сім’ї , а хтось просто хоче провести в Карпатах відпустку чи канікули.       
 

Оксана ЛЕЛЮК

…16-літній Іванко з села Ревно Кіцманського району того дня мав повну хату друзів-однолітків. Вони зібралась погомоніти, поспівати, потанцювати. Раптом до оселі зайшли молоді люди «з лісу» (так називали в селі повстанців). Вони просто посиділи зо 15 хвилин, послухали, як дівчата співають, і пішли. Цього вистачило, аби наступного дня прийшли енкаведисти і забрали Іванка. Потім були допити, засудження до смертної кари. Її дивом вдалося уникнути, однак молоді роки були скалічені каторгою…
Івану Дмитровичу Ганчерюку вже за 80 років. 1 черв-ня минуло рівно 63 роки від того жахливого дня, як його заарештували совєти. Та спомин про ті 8 років та 23 дні справжньої муки, проведені на каторжних роботах, змушує серце пана Івана битися частіше, гіркі сльози образи на совєтську владу та зрадників поволі скочуються старечою щокою. Спливли роки, але пам’ять тримає, не відпускає всі ті жахіття. І як допитували, і як кидали ним об стіну, вибиваючи зізнання… Він би хотів знати правду, всю правду. Конкретні імена тих, хто здавав, так само й тих, хто карав. І щоб знав не тільки він, щоб знали всі. 

Арбітри: М. Митровський (Ужгород), Я. Біць, Ю.Суряк (Львів). Резервний арбітр – Ю. Мосейчук (Чернівці), делеґат ФФУ – І. Павленко (Вінниця).
«Буковина»: Юрій Бахтіяров, Олександр Маковійчук (Леонід Українець, 84), Сергій Жижиян (Олександр Лисюк, 64), Петро Климус, Богдан Скибінський, Вадим Петришин (Олександр Темерівський, 46), Валерій Блажко (Олександр Георгійчук, 58), Михайло Рябий, Олег Керчу, Олександр Лакуста, Олександр Семенюк. Тренер – Віктор Мглинець.
МФК «Миколаїв»: Андрій Бобко, Євген Гончаренко, Олександр Хлапонін (Василь Рибак, 88), Максим Можаєв, Денис Войцеховський, Артем Жоров (Фарамаз Велієв, 84), Роман Довжик (Павло Горобець, 89), Юрій Комягін, Андрій Білоус (Євген Криворучко, 83), Костянтин Чаус (Олександр Шимко, 87), Олексій Ротань (Артем Охріменко, 90+1). Тренер – Михайло Калита.

Підготував Олексій Мамчук

Серед численних захворювань шкіри одним з найпоширеніших є дерматит. Ця хвороба має гостру і хронічну форми перебігу та в залежності від причини виникнення — кілька різних видів.
Гострий контактний дерматит виникає відразу після контакту з подразником і зникає невдовзі після припинення його дії. Хронічна ж форма цієї недуги розвивається після повторних контактів, має доволі тривалий перебіг з періодами загострення.
Симптоми простого контактного дерматиту з’являються одразу або невдовзі після першого контакту з подразником. При простому контактному дерматиті відбувається пряме ураження тканин шкіри: це можуть бути температурні чи хімічні опіки, обмороження і т.п. Прикладом простого дерматиту є так зване ужалення кропивою, відоме, мабуть, кожному з нас, що не завдає шкоди, ба навіть певною мірою корисне.

Алла Маєвська