 |
Ми нікому не потрібні...
Якщо подивитись на дідусів і бабусь, які часто приходять до редакції зі своїми проблемами, то спадає на думку, що красномовну фразу "Мої літа - моє багатство" вигадали далекі від сучасного життя оратори. Натомість з вуст стареньких часто можна почути інші слова: "Ми - старі і нікому не потрібні...".
Саме з такими словами зайшла до редакції 78-річна бабуся
Олена Михайлівна Гаврилюк
, яка мешкає по вулиці Руській, і розповіла про своє наболіле:
- Я в житті не звикла на когось скаржитись чи на щось жалітись, але сама ситуація просто штовхає на це. Вже кілька років наше з 92-річною сусідкою помешкання заливає водою з вулиці та з дахів сусідніх будинків. І ми нічого не можемо вдіяти. Я зверталась до сусідів у КП "Евробудсервіс", щоб вони хоча б зробили ринви на своїх будівлях, бо вода стікає до нас просто в двір. Та вони обіцяють це зробити вже 5 років і не роблять. Крім цього, вода тече як з вулиці під час дощів, так і з'являється у підвалі будинку; як наслідок- вологі стіни, а на них - грибок. Навіть не можу піти у підвал, щоб забрати відро картоплі, яке там залишилось. Інші наші сусіди відкрили піцерію, уклали тротуар плиточкою. Тепер під вікнами мого будинку стоять калюжі, у які вода стікає навіть з даху піцерії.
Господиня піцерії-бару Олена Михайлівна Безушко:
- Біда з брудними потоками води, які під час дощів стікають з прилеглих до Руської вуличок і по самій Руській, згори - від Фастівської і з протилежного боку, існує вже давно. Колись було поруйновано тротуар, а зараз біля наших будинків - яма, у якій утворюється величезна калюжа. Каналізаційні стоки, очевидно, засмічені. Вода нікуди не проходить. Куди тільки ми не звертались. Побачили, що все даремно, і взялись за справу самі, бо ж за фахом - будівельники. Уклали плиточку, зробили дренаж, щоб у підвалі не було води... А наша сусідка дійсно страждає, але ж що ми можемо зробити?
Заступник директора фірми "Евробудсервіс":
- Цього тижня все зробимо...
Начальник ЖРЕПу № 13 Мацак Анатолій Васильович:
- Якщо це приватний будинок, то дану проблему вирішуємо не ми, а "Водоканал" і "Міськшеп"...
Далі, замість вирішення проблеми, в телефонну слухавку кореспонденту довелось почути... байдужість..., бо, бачте, немає ніякої вигоди з стареньких людей - залишають майно дітям, а не державі...
І тут стало зрозуміло, в чому справа. А бабусині слова "ми нікому не потрібні..." запеклися жорстокою правдою на скрижалях сьогоденної реальності...
Галина ДРОБОТ
|
|
|
|
|
