Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Провокація «Шатун-urs» на Буковині не відбулась Провокація «Шатун-urs» на Буковині не відбуласьАнонсована провокація під назвою «УРС на Буковині» («Шатун» на Буковині») не відбулася у понеділок, 20 березня 2017 року.
Відомий у вузьких колах федераліст Олег Хавич зумів розвести довкола себе всіх: активістів, СБУ, представників національних меншин, консулів і дипломатів.

Ігор БУРКУТ, політолог:

ПІДХОДИМО ДО КРАЮ ПІДХОДИМО ДО КРАЮСитуація в Україні погіршується. За все доводиться платити, і нині українці платять за те, що в країні замість проведення справжніх реформ в основному імітувалися глибинні зміни, а суть олігархічно-феодальної держави залишалася тією ж самою. Не зроблено головного - судової реформи. А без наявності справедливого суду, що послуговується довірою і повагою в суспільстві, розвитку позитивних тенденцій годі й очікувати.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Ніч гніву, або Як Мунтян з людьми брехнею мірявся Ніч гніву, або Як Мунтян з людьми брехнею мірявсяСиловий розгін блокади торгівлі на крові у Торецьку не залишив байдужим нікого з українських людей. Одні різко і однозначно засудили застосування сили проти блокадників. Інші підтримують владу і силовиків. Ті, хто засудили силу і владу та стали на бік блокадників уночі, пішли з шинами до приміщення ОДА та обласних рад. Ті, хто з владою, відразу назвали їх агентами Кремля, «шатунами» та іншими гидотними словами.
У Чернівцях не потрібно було ні захоплювати ОДА, ні палити шини. Мітингувальників серед ночі впустили до приміщення ОДА. Там вони склали вимоги для депутатів.
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
у Літературному целанівському центрі (м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 51) триватиме тиждень «Видавництва Старого Лева». Захід відбувається у рамках нового проекту Міжнародної літературної корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ та Літературного целанівського центру «Тиждень видавництва». Його ідея полягає в тому, що в Чернівцях щомісяця проходитимуть презентації нових книжок одного з провідних українських видавництв. Першим стало «Видавництво Фоліо» з Харкова, на черзі – «Видавництво Старого Лева» зі Львова. Наступними будуть «Vivat», «Основи» та інші.
ПРОГРАМА ЗАХОДІВ:
відбудеться позачергова сесія міської ради, на якій обговорюватимуть результати службового розслідування щодо затримання чиновника-хабарника з управління освіти.
Цетральна площа (біля пам'ятника Т. Шевченку) відбудеться презентація проекту «Безпечні вулиці».
У рамках заходу чернівчани спілкуватимуться з представниками Патрульної поліції міста просто неба, щоб з’ясувати чи готова громада почати співпрацю заради безпечних вулиць і якою вона бачить цю взаємодію. Мета проекту: налагодити взаємодію відповідальних громадян з представниками Патрульної поліції Чернівців заради безпеки на дорогах. Представляти та реалізовувати проект буде Буковинська агенція регіонального розвитку за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Програма заходу включатиме:
в конференц-залі Українського Народного Дому (м.Чернівці, вул. Якова Петровича, 2 – колишня вулиця Ломоносова) відбудеться громадське обговорення на тему оренди комунального майна політичними партіями. Захід організовано Чернівецькою обласною громадською організацією «Комітет виборців».
Під час заходу обговорюватимуть:
в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Івасюка за адресою: м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 47 (ІІ поверх) відбудеться година поетичного спілкування «І слово стало піснею» з Галиною Мельник із м. Новодністровська.
У програмі заходу: виступи колег, друзів.
26 травня о 19.00


Календар
«    Березень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 
Партнери

21 січня - Різдвяний день

21-01-2014, 13:30 / Коментарів: 0
21 січня - Різдвяний деньДвадцять першого січня - Різдвяний день, в народі його ще називали Пів-Івана. Крім того, цей празник відомий ще як «Виряджання (Проганяння) свят», що пов'язано із завершенням усіх свят.

Відзначається рівно через два тижні після Різдва Христового. В цей день вшановують пам'ять Григорія Чудотворця, ченця Києво-Печерського монастиря, який вживав у їжу лише неварене зілля, яким зціляв хворих.

Останній святковий день різдвяно-новорічного циклу був повністю присвячений гостинам, бо «Пів-Івана полоще ложки». Хаті надавали буденного вигляду, доїдали святкові страви. Також був звичай пригощати цього дня кума з кумою. У цей день ще утримувались від виконання звичайних господарських робіт, але ця заборона вже наприкінці XIX ст. діяла не дуже суворо.

У деяких місцевостях занесення до хати інструментів ткацького ремесла мало обрядовий характер. Заміжні жінки, прив'язавши вірьовку до днища із гребенем і волочачи їх від хати до хати, гостювали по черзі в кожній, оповіщаючи, що сьогодні ввечері будуть «свята проганяти», тобто збиратися на останні складчини. Цей звичай називався «виряджати святки», або «роз'їзди», «гребені».

Чоловіки в минулому сторіччі брали в’язанки гречаної соломи, яку молотили в пилипівський піст, і розносили їх по сусідах. А зайшовши до хати, гість казав: "Нате вам ковбаси!" Після цього в цій хаті починалося «частування», якщо його там не було від самого ранку.

Наведемо один із прикладів того, як на Різдвяний день селяни збиралися всім селом на Київщині «Проганяти свята». За обрядовим столом виголошували різноманітні тости, побажання, примовляння. Як і годилося, першим робив це господар:

— Померлим душам,— казав він,— царство небесне: батькам, матерям, братам, сестрам та діткам маленьким. Нехай легенько згадається і нашому синові, де він у світі повертається, а нам пошли, Боже, вік і здоров'я, щоб цей празник одпровадити та в мирі-покої і з вами, здоровими, щастя діждати. Сподоб, Господи, Боже наш, щоб Бог родив жито, пшеницю і всяку пашницю, а нам діждати жати, спочивати та людям честь віддавати!

Присутні відповідали:

— Дай, Боже!

— Хай Бог хліб родить та скотину плодить!

— Роди, Боже, хліб, а до хліба опеньки!

— Приспоряй, Господи, Божу росу, щоб корівка доїлась!

— Роди, Боже, жито, пщеницю, а в запічку дітей копицю!

До речі, подібний обряд, який називався «Проганяти кутю», влаштовували й парубки. Для молоді також закінчувалися святки, бо вже, як казали з цієї нагоди,— «Тік і притік причинок приволік», себто пора братися за роботу.

Як ми знаємо, наші предки вміли не тільки працювати, але й розважатися. Щоправда, організовували колективні гуляння не будь-коли, як це робиться нині. Вчиняли празники і колективні застілля переважно взимку, коли було вдосталь вільного часу. З настанням хліборобського сезону припинялися будь-які розваги і, насамперед, вживання спиртних напоїв. Це вважалось аморальним і суворо засуджувалося звичаєвим правом. Натомість взимку селянин мав змогу відпочити і сповна використовував таку можливість.
Народні прикмети:

21 січня стеж за вітром: подме з півдня - на грозове літо.

Джерело
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"