Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Буковинська Маланка: видовища без хліба Буковинська Маланка: видовища без хлібаГолова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян і голова Сучавської повітової ради Георге Флутур стояли на сцені у Чернівцях, ніби патриції у Римі. Вони приймали парад Маланок. Плебс радів. Видовища вдалися. Голови задоволені…

Ігор БУРКУТ, політолог:

ГАРЯЧКА ГОЛОВИ, КРИЖАНЕ СЕРЦЕ, БРУДНІ РУКИ ГАРЯЧКА ГОЛОВИ, КРИЖАНЕ СЕРЦЕ, БРУДНІ РУКИКолись чекісти дуже любили, щоб про них говорили: "Лицарі з холодною головою, гарячим серцем і чистими руками". Наскільки цей ідеалізований образ відповідав дійсності, нині суспільство знає дуже добре. А сучасні путінські чекісти роблять усе, щоб перевершити у підлості та безсердечності навіть тих сталінських "лицарів". Гібридну війну з цивілізованим світом, яку вони розв'язують послідовно і невпинно, могла вигадати лише хвора голова, а для втілення задуманого необхідні брудні руки. І зовсім крижане серце...

Петро КОБЕВКО, журналіст:

З Івана зробили пана З Івана зробили панаГолова обласної ради Іван Мунтян і його осередок ВО «Батьківщина» на Буковині діють в унісон з партіями «Опозиційний блок» та «Наш край». Ці дві сили є відгалуженням партії регіонів і її останнім прихистком в Україні.
Як так сталося, що БЮТ з регіоналами у Чернівецькій області не тільки знайшли спільну мову, а й активно співпрацюють на користь не Україні?..
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
в сесійній залі Ратуші відбудеться громадське обговорення проекту модернізації електротранспорту Чернівців за рахунок залучення кредитних ресурсів ЄБРР та грантових ресурсів ЄС.
в області відбудуться заходи з відзначення Дня Соборності України.

о 14.30 на Центральный площі міста відбудеться покладання квітів до пам'ятника Тарасу Шевченка.

О 15.00 в обласній філармонії пройдуть урочистості за участі представників крайової влади та громадськості.
Програмою передбачено святковий концерт та вручення державних нагород, почесних грамот обласної державної адміністрації, обласної та міської рад.
Від учасників святкового зібрання представники учнівської молоді покладуть квіти до могил Героїв Небесної Сотні та загиблих в АТО.
В 207 кабінеті міської ради відбудеться засідання архітектурно-містобудівної ради.
в приміщенні ЦНАПу (вул.Героїв Майдану,7) Центр надання адміністративних послуг публічно прозвітує перед громадою міста Чернівці про результати своєї роботи за 2016 рік.
в офісі ОПОРА Чернівці (Головна, 27) відбудеться громадська майстерня щодо роботи з реєстрами, Системою публічних електронних закупівель ProZorro, e-data та ін. ділитись знаннями буде журналістка Надія Вірна.
в школі №24 м.Чернівці відбудеться захід присвячений до Дня Соборності України – «Єдина Соборна Україна»
В межах заходу буде проведено конкурс дитячого малюнку в режимі скайп-конференції між учнями школи №24 та учнями школи з м. Лисичанськ Луганської обл.
Під час заходу буде проведено патріотичний флешмоб «Ланцюг єдності». А також пролунає національний гімн України.
22 січня о 12.00
у залі учбово-методичного центру культури Буковини відбудеться відкриття обласної виставки творчих робіт образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва учнів художніх шкіл та шкіл мистецтв ІІІ обласного туру Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!»
24 січня о 16.00
24 січня о 18.30
1 лютого о 19.00


Календар
«    Січень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
Партнери

Суспільство готове до спротиву, якби опозиція не стримувала – Юрій Шухевич

18-01-2014, 11:51 / Коментарів: 0
Суспільство готове до спротиву, якби опозиція не стримувала – Юрій ШухевичЛьвів – Політв’язні радянських таборів кажуть, що ухваленими законами парламентарі нагадали їм старі часи. Зокрема закон, згідно з яким передбачена відповідальність за участь у масових акціях, за наклепи і збирання інформації про правоохоронців, суддів і членів їхніх родин. Нинішня влада намагається повернути країну у радянські часи, наголошують дисиденти.

Перший судовий процес над Юрієм Шухевичем, сином головнокомандувача УПА Романа Шухевича, розпочався, коли йому було 15 років, а закінчились арешти, допити, тюрми, заслання і поневіряння у 1988-у, коли чоловікові було 55 років. Поміж 1948-м і 1988-м були лише невеликі перерви перед черговим ув’язненням «за наклеп». Ухвалені парламентарями закони, зокрема про наклеп, він сприймає як повернення до гірких прикладів сталінських часів.

«Влада не просто хоче залякати. Вони діятимуть, бо у них просто влади не візьмеш. Суспільство має це усвідомити. Лише невелика частина українського суспільства готова піти на спротив, але цього замало, щоб подолати перешкоди. Суспільство готове до спротиву, якби опозиція їх не стримувала», – каже Юрій Шухевич.

Духовний спротив – шлях українського суспільства

Саме духовний і громадянський спротив можуть зупинити процес повернення до радянського минулого, наголосив правозахисник, один із засновників Української Гельсінської групи Мирослав Маринович, який за статтею 72 (антирадянська пропаганда, тобто «за наклеп») просидів 7 років у тюрмі і 3 роки перебував у засланні. Колишній дисидент вважає, що у радянський час закон навіть був кращим, аніж той скандальний, під номером 3879, що ухвалила парламентська більшість.

Якщо влада забороняє одягати каски, то потрібно, щоб увесь Майдан, усе суспільство їх одягнули
Мирослав Маринович
«Порушено принцип парламентаризму. Закон брутально порушує низку конституційних прав громадян. Якщо президент підпише, то це означає, що він порушив Конституцію України. Найголовніше нині – це духовний спротив. Треба використати прийом хакерів, які зламують сайти. Якщо влада забороняє одягати каски, то потрібно, щоб увесь Майдан, усе суспільство їх одягнули. Якщо Автомайдан, то всі на машинах на вулицях. Важливо, щоб суспільство було солідарне і захищало кожного, кого карають», – зауважив правозахисник.

Парламент повернув радянський закон

«За антирадянську пропаганду» 9 років перебував в ув’язненні і на засланні поет, дисидент Ігор Калинець. Він гадає, що парламент повернув дві норми радянського закону, бо чимало дисидентів сиділи «за антирадянську пропаганду» і за статтею «наклеп».

Або ми готові йти до кінця – на жертовність, або прийшли побавитись
Вадим Колесніченко
«За наклеп» на владу тоді давали до 3 років ув’язнення, але за цією статтею сиділи лише російські дисиденти. З українськими обходились жорсткіше, і майже всі ми йшли за статтею «антирадянська пропаганда», а це ув’язнення від п’яти до семи років. Перший арешт В’ячеслава Чорновола був «за наклеп», а вже другий раз «за антирадянську пропаганду». Вчора у парламенті був зроблений перший крок для реставрації антигуманних недемократичних законів. Або ми готові йти до кінця – на жертовність, або прийшли побавитись. Ми у 60-х знали, на що йдемо, знали, що чекає ув’язнення», – порівняв поет сучасну ситуацію з минулою.

Натомість представники Партії регіонів кажуть, що готові внести зміни в ухвалений скандальний закон №3879, якщо будуть правові підстави або ж він буде надто жорстким. Хоча один із авторів документа, регіонал Вадим Колесніченко наголошує, що закон захищатиме мирних демонстрантів від дій провокаторів.

«Я хочу, щоб у нинішній державі Януковича ми жили так, начебто ми у Європі, як у цивілізованому світі. Звільнімось від страху, живімо так, як це відповідає Божому закону, відповідає сучасним принципам держави – і ми переможемо», – підсумував розмову громадський діяч Мирослав Маринович.
Галина Терещук

Джерело
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"