Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Шатун-2. Папієв і його гоп-команда Шатун-2. Папієв і його гоп-командаНапередодні річниці закінчення Другої світової війни в Європі Папієв і його команда з кількох підстаркуватих псевдоветеранів та членів «Опозиційного блоку» з викликом для міста і області розмалювали танк Нікітіна, котрий своїм дулом лякає всіх, хто приїжджає на залізничний вокзал Чернівців.

Ігор БУРКУТ, політолог:

РОЗЛУЧЕННЯ З РОСІЄЮ? РОЗЛУЧЕННЯ З РОСІЄЮ?За лічені тижні українці матимуть змогу їхати до країн ЄС без віз. Надання громадянам України цього довгоочікуваного права президент Порошенко назвав "розлученням з Росією". Гарна фраза, але що за нею стоїть? Адже безвіз вже мають наші сусіди з Республіки Молдова, а президента собі обрали проросійського. І він навіть з'їздив до Путіна на парад 9 травня - єдиний лідер іноземної держави, що взяв участь у нинішньому московському "побєдобєсії". Розлучитися з Росією дуже непросто, і це ми відчуваємо на собі з новою силою...

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Чернівці облуплені (фото) Чернівці облуплені (фото)Мудрі буковинці казали: «Хай сніг зійде, і буде видно хто й де накакав».

Зійшов сніг, вже весна йде до літа, прилетіли птахи до рідних гнізд… А до Чернівців злітаються туристи. Місто стає активним туристичним центром навіть тоді, коли влада його робить повністю депресивним.
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
в Чернівцях відбудеться Міжнародний симпозіум «Теорія і практика репродукції людини». У рамках форуму запланована прес-конференція буковинських фахівців та провідних репродуктологів України і світу, а також урочисте відкриття, низка пресимпозіумів та симпозіумів.
25 травня о 16.00 у приміщенні Чернівецької ОДА (каб. 418) відбудеться прес-конференція організаторів симпозіуму: ректора БДМУ Бойчука Т. М., головного акушер-гінеколога України Камінського В. В., директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Андрієць О. А., президента УАРМ Юзька О. М. та іноземних спікерів.
25 травня о 18.00 в Палаці «Академічний» вул. Шиллера, 11 відбудеться урочисте відкриття заходу.
26 травня о 08.30основний день симпозіуму, коли зі своїми доповідями виступатимуть світила репродуктології. Місце проведення: мармурова зала Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.
26 травня в Чернівцях очікується виступ американського вченого доктора медицини, директора Центру «Нова надія» Джона Джанга (John Zhang), який спільно зі своїми колегами-українцями застосував нову репродуктивну технології «пронуклеарного перенесення», або народження «дитини від трьох батьків».
у каб.202 Ратуші відбудеться зустріч журналістів з різних регіонів України: Одеси, Луганська, Полтави, Києва, Харкова, Кишинева з Чернівецьким міським головою Олексієм Каспруком в рамках Міжнародного журналістського проекту загальноосвітнього конкурсу "Українська мова - мова єднання".
в каб.202 міської ради відбудеться брифінг заступника міського голови Володимира Середюка на тему: "Про нові умови визначення перевізників пасажирів на окремих міських автобусних маршрутах".
26 травня о 19.00
у фойє 2-го поверху відбудеться прес-конференція з нагоди участі театру у Всеукраїнському театральному фестивалі «ART-UKRAINE».
в смт Путила на стадіоні «Карпати» ім. А.Гусіна за участі керівництва обласної державної адміністрації відбудеться традиційне свято виходу на полонину «Полонинська ватра».
В програмі заходів:
У приміщенні обласного військкомату відбудеться брифінг Чернівецького обласного військового комісара.
3 червня о 15.30
4 червня о 12.00


Календар
«    Травень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 
Партнери

Буковинці відзначають Старий Новий рік

13-01-2014, 14:21 / Коментарів: 0
У ніч з 13 на 14 січня відзначається Старий Новий рік. Традиція відзначати Старий Новий рік пов'язана з розбіжністю двох календарів: юліанського календаря "старого стилю" і григоріанського - календаря "нового стилю". Ця розбіжність у XX-XXI століттях становить 13 днів, тому Новий рік за старим стилем відзначається в ніч з 13 на 14 січня.

14 січня (1 січня за старим стилем) християнська церква вшановує пам'ять святого Василія Великого, архієпископа Кесарії Капподакійської. У давнину цей день мав назву Василіва дня і мав вирішальне значення для всього року. Вечір напередодні (нині 13 січня) називався Василівим вечором.

Вечір напередодні 14 січня називають "щедрим", оскільки прийнято готувати "щедру кутю" багатий стіл після різдвяного посту.

У Василів вечір їли все найкраще і найсмачніше, що було в хаті: пироги, ковбасу, м'ясо, млинці, пили пиво, вино, горілку. Обов'язковими для новорічного столу були кутя, порося чи якісь страви зі свинини, тому що Святий Василь вважався покровителем свиней. Існувало повір'я, що якщо в ніч перед Василія вдень на столі буде багато свинини, то ці тварини будуть плодитися в достатку і приносити господарям гарний прибуток.

Також на святковий стіл подавали страви, приготовані з зайця і півня: м'ясо зайця їли, щоб бути спритними, як заєць, а півня - щоб бути легкими, як птах.

Ще однією обов'язковою святковою стравою у Василів день була каша. Її приготування супроводжували особливими обрядами, після чого за якістю каші судили про благополуччя в наступаючому році.

У новорічну ніч найстарша з жінок приносила з комори крупу (зазвичай гречку), а найстарший чоловік - воду з колодязя або річки. Чіпати крупу і воду доти, поки піч не стопиться, було не можна. Потім всі сідали за стіл, і найстарша з жінок починала розмішувати кашу у горщику, вимовляючи при цьому певні ритуальні слова. Потім всі вставали з-за столу, а кашу господиня ставила у піч - з поклоном. Готову кашу діставали з печі і уважно розглядали. Якщо горщик був повним, а каша наваристою і розсипчастою, то можна було чекати щасливого року і багатого врожаю - таку кашу ранок з'їдали. Якщо каша вилазила з горщика, або горщик тріскався - це не обіцяло господарям будинку нічого хорошого, таку кашу не їли, а кидали в ополонку, що було свого роду шансом змінити долю.

Обряди першого дня нового року було направлено на забезпечення благополуччя як в окремих сферах селянської діяльності, так і у всьому народному господарстві в цілому. Обряд посівання, який проводився вранці у Василів день, проводився для отримання хорошого урожаю в новому році. Цей давній обряд відомий також під іншими іменами: авсень, овсень, усень. Сутність його полягала в тому, що діти, зібравшись разом перед обідньою, ходили по хатах сіяти з рукава або з мішка зерна вівса, гречки, жита та інших хлібів і при цьому співали засівальну пісню.

Господарі давали посипальнику що-небудь у подарунок, а розкидане ним зерно ретельно збирали, зберігали до весни і при посіві ярих змішували з іншими насінням.

Василів вечір вважався в народі часом найбільш точних і вірних ворожінь, які проводилися протягом усього святочного періоду. Особливо на нього чекали незаміжні дівчата. Вони вірили, що у Василів день наворожиш, то обов'язково здійсниться. Найбільш характерними новорічними ворожіннями були ворожіння на врожай, сімейні ворожіння про долю і ворожіння на страва (засновані на принципі витягування жереба).

В ніч на Старий Новий рік традиційно ліпили вареники з сюрпризами. У кожній місцевості значення таких сюрпризів могли відрізнятися.

До 1918 року прихід Нового року потрапляв на період святок, тому всі народні новорічні прикмети більш застосовують саме до Старого Нового року.

Люди вірили, що якщо вранці в день Нового року першою в будинок прийде жінка, то це неминуче принесе нещастя, якщо чоловік - щастя. Якщо у день Нового року в будинку є гроші - весь рік будеш ти їх потребувати, але тільки за умови, якщо нікому не даси борг. Відомі й інші прикмети: "Якщо перший день у році веселий (щасливий), то і рік такий"; "Випав на Новий рік сніг або туман віщує врожай"; "Повна ополонка води і туман на Новий рік віщують великий розлив"; "Якщо ніч після Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік"; "Якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо гарним буде садовий врожай"; "Якщо іній рясно вкриває дерева, урожай зернових та гарний медозбір; а коли тепло, то літо буде дощовим; який перший день у Новому році, такий і рік буде"; "Якщо відлига, то чекають теплого літа".


Традиція зустрічати Старий Новий рік збереглася не тільки в Україні, але і в низці країн СНД - Білорусі, Росії, Грузії та Абхазії.

В Абхазії 13 січня офіційно називається Ажьирнихуа або Хечхуама - День створення світу, оновлення. Він є святковим і неробочим. Свято бере свій початок в язичницькому минулому країни і пов'язане з шануванням божеств Шашви - покровителя ковалів. Традиційно в цей день ріжуть півнів і кіз у жертву Шашві. Свято збирає під дах сімейного святилища - "кузні" - всіх родичів по батьківській лінії. Представники дружини і невістки залишаються вдома.

Зустрічають Старий Новий рік і в деяких європейських країнах. У колишній Югославії (Сербії, Чорногорії та Македонії) в ніч з 13 на 14 січня відзначають Старий Новий рік, оскільки Сербська православна церква, як і російська, продовжує жити за юліанським календарем. Серби називають це свято "Сербський Новий рік" або Мале Різдво. У Чорногорії прийнято називати це свято "Права Нова Година" ("Правильний Новий Рік").

В ніч на 14 січня збираються за святковим столом, щоб відзначити прихід Нового року, і в Греції. Грецьке свято називається Днем Святого Василя. В очікуванні цього святого грецькі діти залишають біля камінів свої черевики, щоб Святий Василь поклав у них подарунки.

У Румунії Старий Новий рік зустрічають частіше у вузькому колі сім'ї, рідше з друзями. Для святкового столу роблять новорічні пироги з сюрпризами: монетками, фарфоровими статуетками, кільцями, гірким перцем. Велику удачу обіцяє знайдене там кільце.

Старий Новий рік відзначають також на північному сході Швейцарії в деяких німецькомовних кантонах. Жителі кантону Аппенцель в XVI столітті не прийняли реформу Папи римського Григорія XIII і досі відзначають свято у ніч з 13 на 14 січня. 13 січня вони святкують день Святого Сильвестра, який за легендою, у 314 році спіймав жахливого монстра. Вважалося, що в 1000 році монстр вирветься на свободу і знищить світ, але цього не сталося. Відтоді в передноворічний день жителі Швейцарії вбираються у маскарадні костюми, на голову надягають химерні споруди, що нагадують лялькові будинки або ботанічні сади і називають себе Сильвестр-клаусами. Прогулюючись вуличками, місцеві жителі галасують і кричать, тим самим, виганяючи нечисту силу і запрошуючи добрих духів.
За матеріалами інтернет-видань
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"