Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

З Івана зробили пана З Івана зробили панаГолова обласної ради Іван Мунтян і його осередок ВО «Батьківщина» на Буковині діють в унісон з партіями «Опозиційний блок» та «Наш край». Ці дві сили є відгалуженням партії регіонів і її останнім прихистком в Україні.
Як так сталося, що БЮТ з регіоналами у Чернівецькій області не тільки знайшли спільну мову, а й активно співпрацюють на користь не Україні?..

Ігор БУРКУТ, політолог:

ОСЬ І КАЗОЧЦІ КІНЕЦЬ! ОСЬ І КАЗОЧЦІ КІНЕЦЬ!Розпочався ще один важкий воєнний рік. Він обіцяє бути для українців особливим - роком прощання з ілюзіями. Чим раніше ми зрозуміємо, що сподіватися можна лише на себе і не чекати порятунку від Заходу, тим краще для нас.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Сепаратизм на Буковині. Вулиця Гоїв чи Героїв? ОНОВЛЕНО Сепаратизм на Буковині. Вулиця Гоїв чи Героїв? ОНОВЛЕНОУ Чернівцях діє кілька груп сепаратистів. І то різних. Одні - проти України, інші - проти Росії, а ще інші - проти Ізраїлю.
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
у Літературному Целанівському Центрі відбудеться презентація дуже очікуваного роману Максима Дупешка «Історія, варта цілого яблуневого саду», що вийшов у «Видавництві 21».
17 січня о 18.30
у Чернівецькому обласному центрі зайнятості (вул.Університетська 31) відбудеться засідання круглого столу на тему: «Розширення співпраці із роботодавцями та соціальними партнерами в контексті реформування служби зайнятості».
на площі Пресвятої Марії відбудеться ІІІ-й релігійний фестиваль «Майданівські колядки».
о 12.00 - освячення води.
в сесійній залі Ратуші відбудеться громадське обговорення проекту модернізації електротранспорту Чернівців за рахунок залучення кредитних ресурсів ЄБРР та грантових ресурсів ЄС.
в офісі ОПОРА Чернівці (Головна, 27) відбудеться громадська майстерня щодо роботи з реєстрами, Системою публічних електронних закупівель ProZorro, e-data та ін. ділитись знаннями буде журналістка Надія Вірна.
22 січня о 12.00
1 лютого о 19.00


Календар
«    Січень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
Партнери

2 січня - День святого Гната

2-01-2014, 12:08 / Коментарів: 0
2 січня - День святого ГнатаЦикл передріздвяних свят в Україні завершує день Ігната, в народі Гната — другого січня.

Гнат був учнем апостола і євангеліста Іоанна Богослова, єпископом Антіохії — давньої столиці Сирії. За переказами, його носив малюком сам Господь, але й Ігнатій носив у серці Бога, тому й одержав ім'я Богоносця. Страчений у Римі в 107 р. за проповідь християнської віри. Похований Ігнатій у Дальніх печерах Києво-Печерського монастиря. Був наділений даром зцілення хворих.

Головна ознака цього дня — забій свиней, призначених до різдвяного столу. На Закарпатті існувало прислів'я: «Браття, завтра Ігнаття. Хто має свині, най ріже нині». Тут вірили, що, якщо зарізати свиню в інший час, м'ясо зіпсується.

В українців, як і в інших європейських народів, поодиноко побутували ворожіння за нутрощами свині. Головна мета цих ворожінь — передбачення погоди та врожаю в наступному році. Слід зазначити, що гаруспіція — ворожіння за нутрощами тварин — належить до найдавніших прикмет релігійно-магічного походження.

Цього дня заборонялося прясти та прати. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, прибирали і мастили у хаті, чоловіки заготовляли дрова, лагодили сани. Хлопці, зібравшись окремо, розподіляли між собою ролі для вертепних дійств, ладнали зірку та костюми, вчили тексти і пісні.

А дівчата на вечорницях виготовляли хатні прикраси, адже їм належала особлива роль. Виготовляли «голубці» у вигляді птахів. Для цього брали шкаралупу з-під яйця, з обох боків проколювали два отвори та просовували кольоровий папір. Такі вироби підвішували до сволока. Як відомо, фігурка птаха ототожнювалась у наших давніх предків із небесним світилом — сонцем.


Робили також «павуків»: нарізали з житніх стебел соломинки, протягуючи через них нитку, і формували з них квадратики і ромби. У центрі «павука» розміщали найбільшу фігурку. З боків до неї долучали менші «павучки». Бокові стебла обмотували різнокольоровим папером. Напередодні Різдва «павуків» підвішували на довгі та міцній волосині з конячого хвоста до центрального сволока хати. Завдяки циркуляції повітря – холодного знадвору та гарячого з печі – великий «павук» разом з підвішеними до нього маленькими «павучками» повертався в різні боки, справляючи враження живого. Особливе захоплення такі прикраси викликали у дітвори. Однак ця зовнішня схожість не випадкова. Вона відбиває вірування народу про довколишній світ, а від так і символіку про павуків, котрі “приносять вість”. Тобто у такий спосіб ніби оповіщалось про Різдво Христове.

Поряд з «павуками» виготовляли «їжачків». Їх виготовляли з тіста та глини, надаючи їм форму справжнього їжачка. За колючки слугували невеличкі колоски. Фігурки сушили на комині.

На Бойківщині до нашого часу зберігся також звичай прикрашати застільні вікна (що виходять на вулицю). Для цього тонші стебла соломи пронизували у товстіші, так щоб сформувалися різноманітні ромбики, які вставляли між подвійні рами. Такі прикраси створювали особливий святковий настрій передусім увечері, коли через вікно пробивалось із хати світло.

На Покутті робили із соломи різьблені хрестики. Їх чіпляли біля вікон, обіч віконих рам і дверей. Вони використовували роль зберігачів од нечистої сили.


Однак найпопулярнішою традицією українською символікою на різдвяно-новорічні свята був Дідух. Виготовляли його з першого зажинкового снопа. Верхівка вінка нагадувала конусоподібний сніп з безліччю колосся. Гілки обвивали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами. Свою обрядову роль Дідух виконував упродовж різдвяних свят. Основна його роль – символізувати спільного предка – Діда. Одночасно з Дідом покутяни готували й Бабу – на різдвяний вечір вносили до хати оберемок соломи і застеляли нею долівку. Це був своєрідний атрибут, що засвідчував існування культу предків. Адже вважалося, що добрі душі предків оберігають врожаї від усіляких бід, повеней, граду, бурі, вогню тощо. На їх честь коло Дідуха обов’язково ставили кутю та узвар - коло, яке вважалося поминальною стравою.

Ці високомистецькі витвори створювали у хаті затишок, підносили святковий настрій і були нічим не гіршими за сучасні ялинки.

Як бачимо, клопотів для дівчат на передодні свят було достатньо. Томуй казали з цього приводу: «Гнат покваплює дівчат», нагадуючи, що от-от настане Різдво.
Народні прикмети:
Вечірня зоря має рожевий колір, а ранок сірий і похмурий - буде ясний день і вечір зі слабким вітром. Яскраво-жовтий, а також золотистий, рожевий, зеленкуватий кольори вечірньої зорі - на суху, часто вітряну погоду.
Хмари йдуть проти вітру - піде сніг.
Білі хмари - на вітер, сині - буде тепло.
Якщо до Різдва буде багато бурульок під стріхою, добре вродить ярина, особливо ячмінь.
Коли колють до Різдва кабана, звертають увагу на селезінку: як до заду товстішаа - ще зима буде товста, а як тонша, то і зима буде м'якша.

Джерело
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"