Новини
Колонка автора

Ігор БУРКУТ, політолог:

ПЕКЕЛЬНА ВАТРА ПЕКЕЛЬНА ВАТРАБагато людей пам'ятає, що у романі М.Булгакова "Майстер і Маргарита" візити диявола та його супутників завжди завершувалися великими пожежами. У сучасному світі також палають пекельні ватри - то в одній країні, то в іншій. Декілька днів поспіль горіли ліси в Ізраїлі, з різних країн пожежні спішили на допомогу, намагаючись загасити полум'я. Українські та турецькі пожежні літаки працювали у гірських районах, де було найважче. Що ж сталося в Ізраїлі, який диявол наробив там великої біди?

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Хто переможе у Вашківцях? Може, Беня? Хто переможе у Вашківцях? Може, Беня?Вибори, котрі відбудуться 18 грудня у Вашківській об‘єднаній територіальній громаді, з перших днів кампанії набирають гостроти. Вісім партій зголосилися взяти участь у них. І розпочали активну роботу на округах.

Ігор БУРКУТ, політолог:

В ОЧІКУВАННІ ЗМІН В ОЧІКУВАННІ ЗМІНСучасний світ поринає у непростий період, що має ознаки глибокої і всебічної духовно-моральної кризи. Населення планети наблизилося до 7,5 млрд. осіб, але в нормальних умовах проживає лише восьмеро із кожної сотні землян. Природні ресурси вичерпуються, необхідні кардинальні зміни для елементарного збереження того, що вже є. Зростає небезпека широкомасштабної війни. І тут багато залежить від провідної держави сучасного світу - Сполучених Штатів Америки. А там до влади приходить 45-й президент, який обіцяє провести дуже серйозні зміни.
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
в приміщені Будинку офіцерів Збройних Сил України, за адресою : Театральна площа 6, відбудуться урочисті збори до 25-ї річниці Дня Збройних Сил України.
в обласній державній адміністрації (каб. №418) відбудеться прес-конференція начальника Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Ігоря Гаха на тему: "Стан виконання робіт на дорогах загального користування Чернівецької області у 2016 році".
у Літературному Целанівському центрі за чашкою кави можна поговорити про результати реалізації проекту “Сталий розвиток громади”, який втілювали Буковинська агенція регіонального розвитку та Глибоцька об’єднана територіальна громада.
Що ж ми робили? Маркували велосипедні маршрути, встановлювали велосипедні парковки, проводили навчання для учнів з правил дорожнього руху, одним словом все для того, щоб громада Глибоцької ОТГ використовувала велосипеди для щоденного пересування.
відбудеться продовження 18 сесії Чернівецької міської ради VII скликання .
у конгрес - холі готельно-туристичного комплексу «Буковина» відбудеться десяте ювілейне вручення міжнародної літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської.
Цьогорічним лауреатам, науковцям і письменникам Богданові Мельничуку, Світлані Кирилюк, художникові Оресту Криворучку, директорові Ботошанського театру Трояну Апетрей, громадській діячці Тамарі Мінченко.
у Червоній залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбудеться офіційна презентація студентського документального фільму про переселенців «Втеча і Батьківщина».
7 грудня о 11:30
в Мармуровій залі Чернівецького найіонального університету ім. Ю. Федьковича (вул. Коцюбинського, 2) відкриється бізнес-форум для малого та середнього бізнесу «Буковина – край підприємців».
(реєстрація учасників розпочнеться вже о 10:00). Участь у форумі безкоштовна. Попередня рРеєстрація – на kub.pb.ua/forums.
в палаці «Академічний» (вул. Шіллера, 11) відбудеться ярмарок професій «Робота для молоді».
Ярмарок професій здійснюватиметься у форматі презентацій компаній – потенційних роботодавців у різних сферах діяльності Чернівецької області.
Метою проведення ярмарки є сприяння працевлаштуванню молоді та налагодження діалогу між роботодавцями та студентами.
в міському Палаці культури (Театральна площа, 5) відбудуться громадські слухання з обговорення проекту міського бюджету .
Ініціатор громадських слухань – міський голова Олексій Каспрук.
в сесійній залі міської ради (площа Центральна, 1) скликається позачергова сесія міської ради, на якій депутати зможуть підтвердити свої рішення стосовно тарифу на тепло або залишити вето міського голови.
у Чернівцях відбудеться презентація книжки відомого літературознавця і критика, директора Українського інституту книги Ростислава Семківа «Як писали класики». Видання підсумовує рецепти успіху визнаних у всьому світі письменників. На презентації автор розкаже основні секрети письменницької майстерності класиків.
Місце проведення – Літературний целанівський центр (вул. Кобилянської, 51). Вхід на презентацію – вільний.


Календар
«    Грудень 2016    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Партнери

Новорічні традиції Румунії

1-01-2014, 21:28 / Коментарів: 0
Новорічні традиції РумуніїВ румунській традиції Новий рік називали в давнину Малим Різдвом, тому що всі обряди цього періоду відбувалися насправді весною.

Прихід Нового року є однією з найочікуваніших подій у світі. Хоча й для декого він є простою календарною конвенцією, Новий рік святкується по всіх континентах як момент перетворення часу. В румунській традиції Новий рік називали в давнину Малим Різдвом, тому що всі обряди цього періоду відбувалися насправді весною. Більше того, багато елементів, які залишилися в сьогоднішніх новорічний ритуалах були перейняті, наприклад, колядка з плугом. Мале Різдво мало роль реінтегрувати людину в повсякденне життя, в історичний час, тому що саме завершується період пошуку себе, відзначений включно Різдвяним постом.



Колядки є найважливішим ритуальним виміром Нового року. В етнофольклорній зоні Марамуреша (північ Румунії) новорічні побажання збереглися в їхній архаїчній формі. Послухаймо Делію Суйоган, фахівця в галузі етнології Північного університету міста Бая Маре: ”Дуже багато новорічних звичаїв Мараморощини пов’язані з явищем колядування, тому що колядування не завершується разом із власне Різдвом. В період між Різдвом та Новим роком найчастіше колядують в масках. Маска дуже важлива в традиційній свідомості, тому що вона є уявним відображенням потойбічного світу. Діди й прадіди, тотемічні тварини чи рослинний світ з тотемічними функціями приходять, щоб допомогти людині інтегруватися, належати знову до світу живих чи ”білому світу”, як його ще називають в етнологічній мові. В Мараморощині проходять дуже гарні процесії в масках, особливо в масках дідів та демонів. Маска діда має дуже давнє коріння в культі предків, баба й дід мали роль бути посередниками між двома світами. Гра дідів на Мараморощині є магічним колом, це постукування по землі палицями (”чомагами”), а також символічне вдаряння інших учасників ритуалу, що мало дуже багато стародавніх значень. Вони посилають до давнього культу предка роду, який будь-коли може виправити будь-який розлад. Також дуже давньою є й маска кози. Коза має фундаментальну роль, тому що вона помирає й відроджується. Вона є символом старого року, який помирає, та нового року, який повинен відродитися під знаком прибутку. Демони є знаком зла, про які зараз знову треба наголосити. Слід згадати, що не існує добра без зла і навпаки. Традиційна людина завжди вміла поєднати в ритуалах ці елементи.”



Іншим специфічним й унікальним звичаєм для зони Марамуреша є ”брондоші”. Вони колядують упродовж усього періоду між Різдвом та Новим роком, одягнені в костюми з масками, зробленими з овечих шкур. Ватага брондошів носить із собою дзвоники й батоги, і шум, який вони здіймають, має ритуальну функцію вигнання всього злого із громади в очікуванні нового року. За дохристиянськими віруваннями, в найдовшу ніч року проводилися різні ритуали, щоб відігнати злі духи та умилостивити сонце залишитися якнайдовше на небі. Зараз брондоші стали туристичною привабою для любителів традицій. Вони й сьогодні одягаються в костюми, успадковані з покоління в покоління, і вирушають колядувати в Новорічну ніч марамороським господарям.



У Молдові (схід Румунії) рівноцінною брондошам є гра ведмедя. Молоді хлопці села, одягнені у ведмежу шкуру та в супроводі ватаг колядників, музикантів та барабанщиків, рушають вулицями села, б’ючи батогами. Їх з радістю приймають, тому що вважається, що своїм танцем вони роблять родючою землю. Гра ведмедя має стародавнє коріння, гето-даки були тими, хто вважав ведмедя священним звіром.



По території Румунії побутує й низка інших ритуалів, специфічних Новому року, про які нам розповість Делія Суйоган: ”Соркова – це ритуал, специфічний усім румунам, це важлива форма вітання, тому що відбувається важлива передача енергії від рослинного світу до людського. Існують і дошлюбні ритуали, з ворожінням на судженого, тому що незабаром, після 7 січня, настане період весіль. Деякі ритуали існують по всій країні, інші є специфічними для зони Марамуреша. Наприклад, опівночі дівчина повинна була вийти на подвір’я, вилізти на дровітню й чекати там, поки не почує, як кличуть по імені хлопця. Звідки почує крик – звідти й буде її майбутній чоловік, і зватиме його так, як і почуте нею ім’я.”



Румуни з традиційних громад дотримувалися й певних забобон. Існувало вірування, що злі духи бояться голосних шумів та світла, і тому на Новий рік запалювали великі вогнища і здіймали великий галас, щоб відігнати їх. А для того, щоб прийняти належним чином рік, який народжується, ворота господарств та двері хат в цю ніч тримали відкритими.

Джерело
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"