Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Шатун-2. Папієв і його гоп-команда Шатун-2. Папієв і його гоп-командаНапередодні річниці закінчення Другої світової війни в Європі Папієв і його команда з кількох підстаркуватих псевдоветеранів та членів «Опозиційного блоку» з викликом для міста і області розмалювали танк Нікітіна, котрий своїм дулом лякає всіх, хто приїжджає на залізничний вокзал Чернівців.

Ігор БУРКУТ, політолог:

РОЗЛУЧЕННЯ З РОСІЄЮ? РОЗЛУЧЕННЯ З РОСІЄЮ?За лічені тижні українці матимуть змогу їхати до країн ЄС без віз. Надання громадянам України цього довгоочікуваного права президент Порошенко назвав "розлученням з Росією". Гарна фраза, але що за нею стоїть? Адже безвіз вже мають наші сусіди з Республіки Молдова, а президента собі обрали проросійського. І він навіть з'їздив до Путіна на парад 9 травня - єдиний лідер іноземної держави, що взяв участь у нинішньому московському "побєдобєсії". Розлучитися з Росією дуже непросто, і це ми відчуваємо на собі з новою силою...

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Чернівці облуплені (фото) Чернівці облуплені (фото)Мудрі буковинці казали: «Хай сніг зійде, і буде видно хто й де накакав».

Зійшов сніг, вже весна йде до літа, прилетіли птахи до рідних гнізд… А до Чернівців злітаються туристи. Місто стає активним туристичним центром навіть тоді, коли влада його робить повністю депресивним.
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
в каб. 202 відбудеться брифінг міського голови Олексія Каспрука.
вул. Б. Хмельницького, 68 (поруч з Департаментом містобудування) відбудеться презентація нового муралу, створеного членом Національної спілки художників України, художником із світовим ім’ям, чернівчанином Олегом Любківським.
 23 травня о 11:00
в Червоній залі (центральний корпус ЧНУ) відбудеться форум: "Державні закупівлі. PROZORRO" .
Спікерами будуть Проданюк Микола та Бабінська Надія, тож запрошуємо усіх бажаючих і небайдужих не тільки відвідати цікаву лекцію, але й відкрити нові важелі ефективного контролю за державною владою.
у сесійній залі міської ради розпочнеться позачергова сесія міської ради.
на Центральній площі міста за ініціативи Чернівецької обласної організації ВО «Свобода» та профспілки «Студентська Свобода» відбудеться народне віче та смолоскипний марш приурочені до «Дня героїв України» за участі голови ВО «Свобода» Олега Тягнибока.
у «Literatur Café» Культурно-мистецького центру «Українська книга» (Центральна пл., 10, 2 поверх) відбудеться відкрита дискусія «Стоп-кран у Ратуші: чи є шанс уникнути конфлікту?»
Організатор: Громадська організація «Буковинський центр».
26 травня о 19.00
в смт Путила на стадіоні «Карпати» ім. А.Гусіна за участі керівництва обласної державної адміністрації відбудеться традиційне свято виходу на полонину «Полонинська ватра».
В програмі заходів:
4 червня о 12.00


Календар
«    Травень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 
Партнери

Новорічні традиції Румунії

1-01-2014, 21:28 / Коментарів: 0
Новорічні традиції РумуніїВ румунській традиції Новий рік називали в давнину Малим Різдвом, тому що всі обряди цього періоду відбувалися насправді весною.

Прихід Нового року є однією з найочікуваніших подій у світі. Хоча й для декого він є простою календарною конвенцією, Новий рік святкується по всіх континентах як момент перетворення часу. В румунській традиції Новий рік називали в давнину Малим Різдвом, тому що всі обряди цього періоду відбувалися насправді весною. Більше того, багато елементів, які залишилися в сьогоднішніх новорічний ритуалах були перейняті, наприклад, колядка з плугом. Мале Різдво мало роль реінтегрувати людину в повсякденне життя, в історичний час, тому що саме завершується період пошуку себе, відзначений включно Різдвяним постом.



Колядки є найважливішим ритуальним виміром Нового року. В етнофольклорній зоні Марамуреша (північ Румунії) новорічні побажання збереглися в їхній архаїчній формі. Послухаймо Делію Суйоган, фахівця в галузі етнології Північного університету міста Бая Маре: ”Дуже багато новорічних звичаїв Мараморощини пов’язані з явищем колядування, тому що колядування не завершується разом із власне Різдвом. В період між Різдвом та Новим роком найчастіше колядують в масках. Маска дуже важлива в традиційній свідомості, тому що вона є уявним відображенням потойбічного світу. Діди й прадіди, тотемічні тварини чи рослинний світ з тотемічними функціями приходять, щоб допомогти людині інтегруватися, належати знову до світу живих чи ”білому світу”, як його ще називають в етнологічній мові. В Мараморощині проходять дуже гарні процесії в масках, особливо в масках дідів та демонів. Маска діда має дуже давнє коріння в культі предків, баба й дід мали роль бути посередниками між двома світами. Гра дідів на Мараморощині є магічним колом, це постукування по землі палицями (”чомагами”), а також символічне вдаряння інших учасників ритуалу, що мало дуже багато стародавніх значень. Вони посилають до давнього культу предка роду, який будь-коли може виправити будь-який розлад. Також дуже давньою є й маска кози. Коза має фундаментальну роль, тому що вона помирає й відроджується. Вона є символом старого року, який помирає, та нового року, який повинен відродитися під знаком прибутку. Демони є знаком зла, про які зараз знову треба наголосити. Слід згадати, що не існує добра без зла і навпаки. Традиційна людина завжди вміла поєднати в ритуалах ці елементи.”



Іншим специфічним й унікальним звичаєм для зони Марамуреша є ”брондоші”. Вони колядують упродовж усього періоду між Різдвом та Новим роком, одягнені в костюми з масками, зробленими з овечих шкур. Ватага брондошів носить із собою дзвоники й батоги, і шум, який вони здіймають, має ритуальну функцію вигнання всього злого із громади в очікуванні нового року. За дохристиянськими віруваннями, в найдовшу ніч року проводилися різні ритуали, щоб відігнати злі духи та умилостивити сонце залишитися якнайдовше на небі. Зараз брондоші стали туристичною привабою для любителів традицій. Вони й сьогодні одягаються в костюми, успадковані з покоління в покоління, і вирушають колядувати в Новорічну ніч марамороським господарям.



У Молдові (схід Румунії) рівноцінною брондошам є гра ведмедя. Молоді хлопці села, одягнені у ведмежу шкуру та в супроводі ватаг колядників, музикантів та барабанщиків, рушають вулицями села, б’ючи батогами. Їх з радістю приймають, тому що вважається, що своїм танцем вони роблять родючою землю. Гра ведмедя має стародавнє коріння, гето-даки були тими, хто вважав ведмедя священним звіром.



По території Румунії побутує й низка інших ритуалів, специфічних Новому року, про які нам розповість Делія Суйоган: ”Соркова – це ритуал, специфічний усім румунам, це важлива форма вітання, тому що відбувається важлива передача енергії від рослинного світу до людського. Існують і дошлюбні ритуали, з ворожінням на судженого, тому що незабаром, після 7 січня, настане період весіль. Деякі ритуали існують по всій країні, інші є специфічними для зони Марамуреша. Наприклад, опівночі дівчина повинна була вийти на подвір’я, вилізти на дровітню й чекати там, поки не почує, як кличуть по імені хлопця. Звідки почує крик – звідти й буде її майбутній чоловік, і зватиме його так, як і почуте нею ім’я.”



Румуни з традиційних громад дотримувалися й певних забобон. Існувало вірування, що злі духи бояться голосних шумів та світла, і тому на Новий рік запалювали великі вогнища і здіймали великий галас, щоб відігнати їх. А для того, щоб прийняти належним чином рік, який народжується, ворота господарств та двері хат в цю ніч тримали відкритими.

Джерело
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"