Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Буковинська Маланка: видовища без хліба Буковинська Маланка: видовища без хлібаГолова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян і голова Сучавської повітової ради Георге Флутур стояли на сцені у Чернівцях, ніби патриції у Римі. Вони приймали парад Маланок. Плебс радів. Видовища вдалися. Голови задоволені…

Ігор БУРКУТ, політолог:

ГАРЯЧКА ГОЛОВИ, КРИЖАНЕ СЕРЦЕ, БРУДНІ РУКИ ГАРЯЧКА ГОЛОВИ, КРИЖАНЕ СЕРЦЕ, БРУДНІ РУКИКолись чекісти дуже любили, щоб про них говорили: "Лицарі з холодною головою, гарячим серцем і чистими руками". Наскільки цей ідеалізований образ відповідав дійсності, нині суспільство знає дуже добре. А сучасні путінські чекісти роблять усе, щоб перевершити у підлості та безсердечності навіть тих сталінських "лицарів". Гібридну війну з цивілізованим світом, яку вони розв'язують послідовно і невпинно, могла вигадати лише хвора голова, а для втілення задуманого необхідні брудні руки. І зовсім крижане серце...

Петро КОБЕВКО, журналіст:

З Івана зробили пана З Івана зробили панаГолова обласної ради Іван Мунтян і його осередок ВО «Батьківщина» на Буковині діють в унісон з партіями «Опозиційний блок» та «Наш край». Ці дві сили є відгалуженням партії регіонів і її останнім прихистком в Україні.
Як так сталося, що БЮТ з регіоналами у Чернівецькій області не тільки знайшли спільну мову, а й активно співпрацюють на користь не Україні?..
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
24 січня о 18.30
В сесійній залі Ратуші розпочнеться інформаційний день міжнародної програми Європейського союзу “Horizon 2020”
приміщенні ЦНАПу (вул.Героїв Майдану,7) Інспекція з благоустрою при виконавчому комітеті публічно прозвітує перед громадою міста Чернівці про результати своєї роботи за 2016 рік.
З нагоди відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років, з метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України, військової звитяги захисників рідної землі в малому залі Центрального Палацу культури міста Чернівців відбудеться вечір авторської пісні та співаної поезії пам’яті Героїв Крут за участі учасників Всеукраїнських конкурсів Любомира Равлюка, Марини Тимофійчук, Олександра Мадея та Лариси Бережан.
З нагоди відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років, з метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України, військової звитяги захисників рідної землі 25 січня 2017 року о 18.30 год. в малому залі Центрального Палацу культури міста Чернівців відбудеться вечір авторської пісні та співаної поезії пам’яті Героїв Крут за участі учасників Всеукраїнських конкурсів Любомира Равлюка, Марини Тимофійчук, Олександра Мадея та Лариси Бережан.

Національний Корпус міста Чернівці спільно з Правим Сектором Буковина проведе смолоскипну ходу в пам'ять про Героїв Крут
29 січня о 17:00
1 лютого о 19.00
в “Z club restaurant”, вул. Зелена, 6 відбудеться Чемпіонат серед кращих барменів України “Z-Club Flair Open 2017”
Мета заходу: Популяризація та підвищення якості обслуговування у рестораннному бізнесі на прикладі міста Чернівці


Календар
«    Січень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
Партнери

Новорічні традиції Румунії

1-01-2014, 21:28 / Коментарів: 0
Новорічні традиції РумуніїВ румунській традиції Новий рік називали в давнину Малим Різдвом, тому що всі обряди цього періоду відбувалися насправді весною.

Прихід Нового року є однією з найочікуваніших подій у світі. Хоча й для декого він є простою календарною конвенцією, Новий рік святкується по всіх континентах як момент перетворення часу. В румунській традиції Новий рік називали в давнину Малим Різдвом, тому що всі обряди цього періоду відбувалися насправді весною. Більше того, багато елементів, які залишилися в сьогоднішніх новорічний ритуалах були перейняті, наприклад, колядка з плугом. Мале Різдво мало роль реінтегрувати людину в повсякденне життя, в історичний час, тому що саме завершується період пошуку себе, відзначений включно Різдвяним постом.



Колядки є найважливішим ритуальним виміром Нового року. В етнофольклорній зоні Марамуреша (північ Румунії) новорічні побажання збереглися в їхній архаїчній формі. Послухаймо Делію Суйоган, фахівця в галузі етнології Північного університету міста Бая Маре: ”Дуже багато новорічних звичаїв Мараморощини пов’язані з явищем колядування, тому що колядування не завершується разом із власне Різдвом. В період між Різдвом та Новим роком найчастіше колядують в масках. Маска дуже важлива в традиційній свідомості, тому що вона є уявним відображенням потойбічного світу. Діди й прадіди, тотемічні тварини чи рослинний світ з тотемічними функціями приходять, щоб допомогти людині інтегруватися, належати знову до світу живих чи ”білому світу”, як його ще називають в етнологічній мові. В Мараморощині проходять дуже гарні процесії в масках, особливо в масках дідів та демонів. Маска діда має дуже давнє коріння в культі предків, баба й дід мали роль бути посередниками між двома світами. Гра дідів на Мараморощині є магічним колом, це постукування по землі палицями (”чомагами”), а також символічне вдаряння інших учасників ритуалу, що мало дуже багато стародавніх значень. Вони посилають до давнього культу предка роду, який будь-коли може виправити будь-який розлад. Також дуже давньою є й маска кози. Коза має фундаментальну роль, тому що вона помирає й відроджується. Вона є символом старого року, який помирає, та нового року, який повинен відродитися під знаком прибутку. Демони є знаком зла, про які зараз знову треба наголосити. Слід згадати, що не існує добра без зла і навпаки. Традиційна людина завжди вміла поєднати в ритуалах ці елементи.”



Іншим специфічним й унікальним звичаєм для зони Марамуреша є ”брондоші”. Вони колядують упродовж усього періоду між Різдвом та Новим роком, одягнені в костюми з масками, зробленими з овечих шкур. Ватага брондошів носить із собою дзвоники й батоги, і шум, який вони здіймають, має ритуальну функцію вигнання всього злого із громади в очікуванні нового року. За дохристиянськими віруваннями, в найдовшу ніч року проводилися різні ритуали, щоб відігнати злі духи та умилостивити сонце залишитися якнайдовше на небі. Зараз брондоші стали туристичною привабою для любителів традицій. Вони й сьогодні одягаються в костюми, успадковані з покоління в покоління, і вирушають колядувати в Новорічну ніч марамороським господарям.



У Молдові (схід Румунії) рівноцінною брондошам є гра ведмедя. Молоді хлопці села, одягнені у ведмежу шкуру та в супроводі ватаг колядників, музикантів та барабанщиків, рушають вулицями села, б’ючи батогами. Їх з радістю приймають, тому що вважається, що своїм танцем вони роблять родючою землю. Гра ведмедя має стародавнє коріння, гето-даки були тими, хто вважав ведмедя священним звіром.



По території Румунії побутує й низка інших ритуалів, специфічних Новому року, про які нам розповість Делія Суйоган: ”Соркова – це ритуал, специфічний усім румунам, це важлива форма вітання, тому що відбувається важлива передача енергії від рослинного світу до людського. Існують і дошлюбні ритуали, з ворожінням на судженого, тому що незабаром, після 7 січня, настане період весіль. Деякі ритуали існують по всій країні, інші є специфічними для зони Марамуреша. Наприклад, опівночі дівчина повинна була вийти на подвір’я, вилізти на дровітню й чекати там, поки не почує, як кличуть по імені хлопця. Звідки почує крик – звідти й буде її майбутній чоловік, і зватиме його так, як і почуте нею ім’я.”



Румуни з традиційних громад дотримувалися й певних забобон. Існувало вірування, що злі духи бояться голосних шумів та світла, і тому на Новий рік запалювали великі вогнища і здіймали великий галас, щоб відігнати їх. А для того, щоб прийняти належним чином рік, який народжується, ворота господарств та двері хат в цю ніч тримали відкритими.

Джерело
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"