Новини
Колонка автора

:

ПРО НАШІ ПЛАНИ: ЯРОШ ПРИГОЛОМШИВ СОЦМЕРЕЖІ ПРИТЧЕЮ ВІД ГЛАВИ СБУ. ТАКОГО ВИ ЩЕ ТОЧНО НЕ ЧУЛИ! ПРО НАШІ ПЛАНИ: ЯРОШ ПРИГОЛОМШИВ СОЦМЕРЕЖІ ПРИТЧЕЮ ВІД ГЛАВИ СБУ. ТАКОГО ВИ ЩЕ ТОЧНО НЕ ЧУЛИ!Про наші плани: Ярош приголомшив соцмережі притчею від глави СБУ. Такого ви ще точно

Ігор БУРКУТ, політолог:

ПУТІНУ КАРИ НЕ УНИКНУТИ ПУТІНУ КАРИ НЕ УНИКНУТИОстанніми днями відбулося декілька важливих подій, які засвідчили: президенту Росії не вдалося безкарно перетнути "червону лінію". Захід завдав першого удару по кремлівських маріонетках у Сирії. Ті застосували хімічну зброю проти мирного населення, у відповідь отримали залп американських крилатих ракет по аеродрому, з якого піднімалися їхні літаки зі зброєю масового ураження на борту. Путіна попередили відкрито: далі йому не вдасться безкарно порушувати міжнародне право.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Вибори у Буковинських Карпатах (Конятин і Селятин) Вибори у Буковинських Карпатах (Конятин і Селятин)30 квітня відбудуться вибори депутатів та голів об`єднаних територіальних громад Путильщини. Зокрема, до Конятинської та Селятинської ОТГ.
До Конятина будуть входити, окрім Конятинської, ще й Довгопільська та Яблуницька сільські ради. А до Селятина - ще й Шепітська із селами Нижній і Верхній Яловець, Плосківська та ін.
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
в 202 кабінеті міської ради відбудеться щотижневий брифінг міського голови Олексія Каспрука.
24-27 березня о 15.00
в приміщенні конференц-залу Чернівецької міської поліклініки №2 (вул. Лесі Українки) відбудеться круглий стіл на тему: "СТОП МЕЛАНОМА. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ" за участю: Ольги Денисенко , доктора медичних наук, професора, завідувача кафедрою дерматовенерології БДМУ, тема доповіді: "Передракові захворювання шкіри (Преканкрози); Олександа Куцака, провідного спеціаліста відділення голови і шиї Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру, тема доповіді: "Меланома - інформація для роздумів та дій"; Олега Чорного, головного позаштатного онколого Чернівецького міського управління охорони здоров'я, кандидата медичних наук, тема доповіді: "Сучасні підходи лікування меланоми".
Чернівецький обласний благодійний Фонд допомоги дітям, хворим на рак та лейкемію спільно з Чернівецьким прес-клубом реформ запрошує на прес – конференцію приурочену 10-річчній діяльності Фонду та обговоренню нагальних проблем дитячої онкології в області.
Місце проведення: актовий зал Обласної дитячої клінічної лікарні вул. Руська, 207 А, (в корпусі приймального відділення)


на стадіоні «Буковина» ФСК «Буковина» проведе «Зірковий урок футболу».
Цьогоріч у «Зірковому уроці футболу» візьмуть участь гравці 2007-2009 р.н. з ДЮСШ міськспортуправління та ДЮФК «Спарта». Діти отримають можливість зустрітися з гравцями першолігової «Буковини» Олегом Мозілем, Артемом Тєрєховим, Ігорем Бойчуком, Андрієм Шишигіним і Максимом Ілюком.
Чернівецьким обласним військовим комісаріатом2017 року буде здійснено урочисту відправку військовозобов'язаних з числа оперативного резерву у кількості 40 чоловік на навчальні збори, які будуть проходити у 128 окремій гірсько-штурмові бригаді (Закарпаття).
Місце проведення ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ КЛУБ ТСО УКРАЇНИ Адрес: 58023, м. Чернівці, вул. Фастівська, 30а
у Літературному целанівському центрі (вул. О. Кобилянської, 51) відбудеться публічна дискусія на тему «Анатомія літературного процесу». Участь у ній візьмуть: Олександр Бойченко, Інга Кейван, Христя Венгринюк, Максим Дупешко, Валерія Чорней і Андрій Тужиков. Модератор: Лілія Шутяк.
Центральна площа 7, конференц - зала КНТЕІ, ІІ поверх відбудеться засідання круглого столу на тему: «Імплементація Національного плану дій з виконання Резолюції ради Безпеки ООН 1325 «Жінки,Мир, Безпека» у місцеві програми Хмельницької і Чернівецької областей.
біля адмінбудівлі Чернівецької обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, 1 м. Чернівці) відбудеться фестиваль-конкурс «Розквітай, писанко!» серед загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів Чернівецької області.
Будуть представлені 38 писанкових дерев, виставка великодніх рушників та літератури; національна кухня, концертна програма, майстер-класи з писанкарства та кондитерського мистецтва, благодійна акція «Врятуй життя!» (збір коштів для онкохворих дітей). У концертній програмі візьмуть участь буковинський дует «Писанка», фольклорний театр-студія «Ґердан» та учнівські художні колективи Чернівецької області.
в дворику Ратуші відбудеться публічний звіт міського голови Олексія Каспрука перед територіально громадою.
Мова йтиме про виконання передвиборчої програми, концептуальні засади розвитку міста, проблемні питання, які турбують чернівчан.
Захід є відкритим, транслюватиметься он-лайн.
ЦСМ «Bunker» (вул. Героїв Майдану, 3) відбудеться концерт німецького саунд артиста Dr. Nexus та українського електронного проекту Motoblok.
26 травня о 19.00


Календар
«    Квітень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Партнери

Новорічні традиції Румунії

1-01-2014, 21:28 / Коментарів: 0
Новорічні традиції РумуніїВ румунській традиції Новий рік називали в давнину Малим Різдвом, тому що всі обряди цього періоду відбувалися насправді весною.

Прихід Нового року є однією з найочікуваніших подій у світі. Хоча й для декого він є простою календарною конвенцією, Новий рік святкується по всіх континентах як момент перетворення часу. В румунській традиції Новий рік називали в давнину Малим Різдвом, тому що всі обряди цього періоду відбувалися насправді весною. Більше того, багато елементів, які залишилися в сьогоднішніх новорічний ритуалах були перейняті, наприклад, колядка з плугом. Мале Різдво мало роль реінтегрувати людину в повсякденне життя, в історичний час, тому що саме завершується період пошуку себе, відзначений включно Різдвяним постом.



Колядки є найважливішим ритуальним виміром Нового року. В етнофольклорній зоні Марамуреша (північ Румунії) новорічні побажання збереглися в їхній архаїчній формі. Послухаймо Делію Суйоган, фахівця в галузі етнології Північного університету міста Бая Маре: ”Дуже багато новорічних звичаїв Мараморощини пов’язані з явищем колядування, тому що колядування не завершується разом із власне Різдвом. В період між Різдвом та Новим роком найчастіше колядують в масках. Маска дуже важлива в традиційній свідомості, тому що вона є уявним відображенням потойбічного світу. Діди й прадіди, тотемічні тварини чи рослинний світ з тотемічними функціями приходять, щоб допомогти людині інтегруватися, належати знову до світу живих чи ”білому світу”, як його ще називають в етнологічній мові. В Мараморощині проходять дуже гарні процесії в масках, особливо в масках дідів та демонів. Маска діда має дуже давнє коріння в культі предків, баба й дід мали роль бути посередниками між двома світами. Гра дідів на Мараморощині є магічним колом, це постукування по землі палицями (”чомагами”), а також символічне вдаряння інших учасників ритуалу, що мало дуже багато стародавніх значень. Вони посилають до давнього культу предка роду, який будь-коли може виправити будь-який розлад. Також дуже давньою є й маска кози. Коза має фундаментальну роль, тому що вона помирає й відроджується. Вона є символом старого року, який помирає, та нового року, який повинен відродитися під знаком прибутку. Демони є знаком зла, про які зараз знову треба наголосити. Слід згадати, що не існує добра без зла і навпаки. Традиційна людина завжди вміла поєднати в ритуалах ці елементи.”



Іншим специфічним й унікальним звичаєм для зони Марамуреша є ”брондоші”. Вони колядують упродовж усього періоду між Різдвом та Новим роком, одягнені в костюми з масками, зробленими з овечих шкур. Ватага брондошів носить із собою дзвоники й батоги, і шум, який вони здіймають, має ритуальну функцію вигнання всього злого із громади в очікуванні нового року. За дохристиянськими віруваннями, в найдовшу ніч року проводилися різні ритуали, щоб відігнати злі духи та умилостивити сонце залишитися якнайдовше на небі. Зараз брондоші стали туристичною привабою для любителів традицій. Вони й сьогодні одягаються в костюми, успадковані з покоління в покоління, і вирушають колядувати в Новорічну ніч марамороським господарям.



У Молдові (схід Румунії) рівноцінною брондошам є гра ведмедя. Молоді хлопці села, одягнені у ведмежу шкуру та в супроводі ватаг колядників, музикантів та барабанщиків, рушають вулицями села, б’ючи батогами. Їх з радістю приймають, тому що вважається, що своїм танцем вони роблять родючою землю. Гра ведмедя має стародавнє коріння, гето-даки були тими, хто вважав ведмедя священним звіром.



По території Румунії побутує й низка інших ритуалів, специфічних Новому року, про які нам розповість Делія Суйоган: ”Соркова – це ритуал, специфічний усім румунам, це важлива форма вітання, тому що відбувається важлива передача енергії від рослинного світу до людського. Існують і дошлюбні ритуали, з ворожінням на судженого, тому що незабаром, після 7 січня, настане період весіль. Деякі ритуали існують по всій країні, інші є специфічними для зони Марамуреша. Наприклад, опівночі дівчина повинна була вийти на подвір’я, вилізти на дровітню й чекати там, поки не почує, як кличуть по імені хлопця. Звідки почує крик – звідти й буде її майбутній чоловік, і зватиме його так, як і почуте нею ім’я.”



Румуни з традиційних громад дотримувалися й певних забобон. Існувало вірування, що злі духи бояться голосних шумів та світла, і тому на Новий рік запалювали великі вогнища і здіймали великий галас, щоб відігнати їх. А для того, щоб прийняти належним чином рік, який народжується, ворота господарств та двері хат в цю ніч тримали відкритими.

Джерело
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"