Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Провокація «Шатун-urs» на Буковині не відбулась Провокація «Шатун-urs» на Буковині не відбуласьАнонсована провокація під назвою «УРС на Буковині» («Шатун» на Буковині») не відбулася у понеділок, 20 березня 2017 року.
Відомий у вузьких колах федераліст Олег Хавич зумів розвести довкола себе всіх: активістів, СБУ, представників національних меншин, консулів і дипломатів.

Ігор БУРКУТ, політолог:

ПІДХОДИМО ДО КРАЮ ПІДХОДИМО ДО КРАЮСитуація в Україні погіршується. За все доводиться платити, і нині українці платять за те, що в країні замість проведення справжніх реформ в основному імітувалися глибинні зміни, а суть олігархічно-феодальної держави залишалася тією ж самою. Не зроблено головного - судової реформи. А без наявності справедливого суду, що послуговується довірою і повагою в суспільстві, розвитку позитивних тенденцій годі й очікувати.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Ніч гніву, або Як Мунтян з людьми брехнею мірявся Ніч гніву, або Як Мунтян з людьми брехнею мірявсяСиловий розгін блокади торгівлі на крові у Торецьку не залишив байдужим нікого з українських людей. Одні різко і однозначно засудили застосування сили проти блокадників. Інші підтримують владу і силовиків. Ті, хто засудили силу і владу та стали на бік блокадників уночі, пішли з шинами до приміщення ОДА та обласних рад. Ті, хто з владою, відразу назвали їх агентами Кремля, «шатунами» та іншими гидотними словами.
У Чернівцях не потрібно було ні захоплювати ОДА, ні палити шини. Мітингувальників серед ночі впустили до приміщення ОДА. Там вони склали вимоги для депутатів.
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
у Літературному целанівському центрі (м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 51) триватиме тиждень «Видавництва Старого Лева». Захід відбувається у рамках нового проекту Міжнародної літературної корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ та Літературного целанівського центру «Тиждень видавництва». Його ідея полягає в тому, що в Чернівцях щомісяця проходитимуть презентації нових книжок одного з провідних українських видавництв. Першим стало «Видавництво Фоліо» з Харкова, на черзі – «Видавництво Старого Лева» зі Львова. Наступними будуть «Vivat», «Основи» та інші.
ПРОГРАМА ЗАХОДІВ:
відбудеться позачергова сесія міської ради, на якій обговорюватимуть результати службового розслідування щодо затримання чиновника-хабарника з управління освіти.
Цетральна площа (біля пам'ятника Т. Шевченку) відбудеться презентація проекту «Безпечні вулиці».
У рамках заходу чернівчани спілкуватимуться з представниками Патрульної поліції міста просто неба, щоб з’ясувати чи готова громада почати співпрацю заради безпечних вулиць і якою вона бачить цю взаємодію. Мета проекту: налагодити взаємодію відповідальних громадян з представниками Патрульної поліції Чернівців заради безпеки на дорогах. Представляти та реалізовувати проект буде Буковинська агенція регіонального розвитку за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Програма заходу включатиме:
в конференц-залі Українського Народного Дому (м.Чернівці, вул. Якова Петровича, 2 – колишня вулиця Ломоносова) відбудеться громадське обговорення на тему оренди комунального майна політичними партіями. Захід організовано Чернівецькою обласною громадською організацією «Комітет виборців».
Під час заходу обговорюватимуть:
в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Івасюка за адресою: м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 47 (ІІ поверх) відбудеться година поетичного спілкування «І слово стало піснею» з Галиною Мельник із м. Новодністровська.
У програмі заходу: виступи колег, друзів.
26 травня о 19.00


Календар
«    Березень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 
Партнери

Новорічні традиції Румунії

1-01-2014, 21:28 / Коментарів: 0
Новорічні традиції РумуніїВ румунській традиції Новий рік називали в давнину Малим Різдвом, тому що всі обряди цього періоду відбувалися насправді весною.

Прихід Нового року є однією з найочікуваніших подій у світі. Хоча й для декого він є простою календарною конвенцією, Новий рік святкується по всіх континентах як момент перетворення часу. В румунській традиції Новий рік називали в давнину Малим Різдвом, тому що всі обряди цього періоду відбувалися насправді весною. Більше того, багато елементів, які залишилися в сьогоднішніх новорічний ритуалах були перейняті, наприклад, колядка з плугом. Мале Різдво мало роль реінтегрувати людину в повсякденне життя, в історичний час, тому що саме завершується період пошуку себе, відзначений включно Різдвяним постом.



Колядки є найважливішим ритуальним виміром Нового року. В етнофольклорній зоні Марамуреша (північ Румунії) новорічні побажання збереглися в їхній архаїчній формі. Послухаймо Делію Суйоган, фахівця в галузі етнології Північного університету міста Бая Маре: ”Дуже багато новорічних звичаїв Мараморощини пов’язані з явищем колядування, тому що колядування не завершується разом із власне Різдвом. В період між Різдвом та Новим роком найчастіше колядують в масках. Маска дуже важлива в традиційній свідомості, тому що вона є уявним відображенням потойбічного світу. Діди й прадіди, тотемічні тварини чи рослинний світ з тотемічними функціями приходять, щоб допомогти людині інтегруватися, належати знову до світу живих чи ”білому світу”, як його ще називають в етнологічній мові. В Мараморощині проходять дуже гарні процесії в масках, особливо в масках дідів та демонів. Маска діда має дуже давнє коріння в культі предків, баба й дід мали роль бути посередниками між двома світами. Гра дідів на Мараморощині є магічним колом, це постукування по землі палицями (”чомагами”), а також символічне вдаряння інших учасників ритуалу, що мало дуже багато стародавніх значень. Вони посилають до давнього культу предка роду, який будь-коли може виправити будь-який розлад. Також дуже давньою є й маска кози. Коза має фундаментальну роль, тому що вона помирає й відроджується. Вона є символом старого року, який помирає, та нового року, який повинен відродитися під знаком прибутку. Демони є знаком зла, про які зараз знову треба наголосити. Слід згадати, що не існує добра без зла і навпаки. Традиційна людина завжди вміла поєднати в ритуалах ці елементи.”



Іншим специфічним й унікальним звичаєм для зони Марамуреша є ”брондоші”. Вони колядують упродовж усього періоду між Різдвом та Новим роком, одягнені в костюми з масками, зробленими з овечих шкур. Ватага брондошів носить із собою дзвоники й батоги, і шум, який вони здіймають, має ритуальну функцію вигнання всього злого із громади в очікуванні нового року. За дохристиянськими віруваннями, в найдовшу ніч року проводилися різні ритуали, щоб відігнати злі духи та умилостивити сонце залишитися якнайдовше на небі. Зараз брондоші стали туристичною привабою для любителів традицій. Вони й сьогодні одягаються в костюми, успадковані з покоління в покоління, і вирушають колядувати в Новорічну ніч марамороським господарям.



У Молдові (схід Румунії) рівноцінною брондошам є гра ведмедя. Молоді хлопці села, одягнені у ведмежу шкуру та в супроводі ватаг колядників, музикантів та барабанщиків, рушають вулицями села, б’ючи батогами. Їх з радістю приймають, тому що вважається, що своїм танцем вони роблять родючою землю. Гра ведмедя має стародавнє коріння, гето-даки були тими, хто вважав ведмедя священним звіром.



По території Румунії побутує й низка інших ритуалів, специфічних Новому року, про які нам розповість Делія Суйоган: ”Соркова – це ритуал, специфічний усім румунам, це важлива форма вітання, тому що відбувається важлива передача енергії від рослинного світу до людського. Існують і дошлюбні ритуали, з ворожінням на судженого, тому що незабаром, після 7 січня, настане період весіль. Деякі ритуали існують по всій країні, інші є специфічними для зони Марамуреша. Наприклад, опівночі дівчина повинна була вийти на подвір’я, вилізти на дровітню й чекати там, поки не почує, як кличуть по імені хлопця. Звідки почує крик – звідти й буде її майбутній чоловік, і зватиме його так, як і почуте нею ім’я.”



Румуни з традиційних громад дотримувалися й певних забобон. Існувало вірування, що злі духи бояться голосних шумів та світла, і тому на Новий рік запалювали великі вогнища і здіймали великий галас, щоб відігнати їх. А для того, щоб прийняти належним чином рік, який народжується, ворота господарств та двері хат в цю ніч тримали відкритими.

Джерело
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"