Новини
Колонка автора

Надія Вірна, журналістка, громадська активістка:

"Халабуда" по-чернівецьки. Незаконне підприємництво на паркових землях "Халабуда" по-чернівецьки. Незаконне підприємництво на паркових земляхОтримати поза конкурсами і законними процедурами 0,4 га паркової охоронної землі поблизу самого центру в Чернівцях за копійки. Провадити протягом двох років там господарську діяльність, вирубувати дерева і почати будівництво. Чхати на рішення судів двох інстанції, які зобов'язують звільнити ділянку. “Переконати” виконавчу службу, що рішення суду виконане, і закрити виконавче провадження. А під кінець ще й вимагати від міської ради укладання договору. Так можна робити в комунальному парку “Жовтневий” в Чернівцях за практичної імпотенції влади. Деталі чернівецького ноу-хау.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Блокада БлокадаНещасна та нація, де патріотизм проповідують останні негідники.
Це стосується і влади, і олігархів, і партійних діячів України.

Ігор БУРКУТ, політолог:

А НАПРУГА ЛИШЕ ЗРОСТАЄ А НАПРУГА ЛИШЕ ЗРОСТАЄУкраїна відзначила треті роковини масових розстрілів на Майдані Незалежності. Але напруга в суспільстві досі не зменшується. Рядові громадяни розчаровані відсутністю видимих змін на краще, і цим користуються різні політичні сили як всередині країни, так і з-за її меж. Найрезонансніша подія останнього часу - блокада ветеранами АТО торгівлі з противником.
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Популярне за тиждень
Що, Де, Коли
в Ратуші ( каб.202) МКП "Притулок для тварин" презентує результати діяльності підприємства у минулому році та поділиться планами на 2017 рік, перспективами розвитку.


Календар
«    Лютий 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728 
Партнери

Інформація про жертв голодомору на Буковині розголошенню не підлягає

20-12-2013, 14:08 / Коментарів: 0
Нещодавно вся Україна вшанувала трагічну дату своєї історії — сумні 80-і роковини Голодомору — геноциду в Україні 1932-33 років. Молодь, до її честі, навіть писала звернення до тих, хто вшановуватиме 100-ліття цієї трагедії. У нашому краї, як відомо, голодними були 1946-47 роки. Не дивно, що всі свідомі буковинці хочуть більше знати про ці події, а ще — залишити ці відомості нащадкам. Але не поспішають чомусь з допомогою краянам нинішні працівники державних структур, котрі мали б сприяти їхньому бажанню не залишати «білих плям» в історії населених пунктів Буковини.

Інформація про жертв голодомору на Буковині розголошенню не підлягає


У цьому довелось пересвідчитися мешканцю села Рухотин Хотинського району, колишньому вчителю місцевої школи, а нині пенсіонеру, громадському активісту Степанові Івановичу Бранашку, якому односельці доручили очолити цю святу справу.

— Два роки тому ми виготовили хрест жертвам Голодомору цих років та встановили його на майдані посеред села, поруч з пам’ятником полеглим в роки війни односельчанам, — розповідає Степан Іванович. – Але імена полеглих викарбувані, а імен жертв Голодомору немає. Тобто пам’ятний хрест залишається безіменним, а ми дуже хочемо офіційно дізнатися про цих людей, аби, як годиться, поминати їх у церкві…

Звернення до районного відділу РАЦСу не дало бажаних результатів: там відповіли, аби рухотинці хіба що просили таку інформацію кожен за свого загиблого родича, бо ж вона є конфіденційною і розголошенню не підлягає. Хтось порадив звернутися до Головного управління юстиції в області від імені виконкому сільської ради та громади села. Активісти обійшли всіх односельців, зібрали 128 підписів. Разом з громадою виконком повідомляв, що в процесі дослідження трагічних сторінок минулого села постали труднощі зі встановленням прізвищ безневинних жертв того часу та просив дозволу юстиції на отримання інформації у Хотинському відділі РАЦСу. Коли минуло півтора місяця, а відповідь не надійшла, Степан Бранашко вирішив дізнатися про наслідки розгляду колективного звернення.

— З’ясувалося, ніхто й не думав висилати до Рухотина відповідь, — обурюється Степан Іванович. — Мало того, мене заледве не вигнали з приміщення державної установи, а згодом працівниця відділу реєстрації актів цивільного стану вийшла та звідкись винесла «відповідь» у запечатаному конверті…
Відповідь можна було передбачити – та ж конфіденційність. Та наполегливий громадський активіст прийшов за порадою до редакції…

Разом ми завітали до редактора Чернівецького обласного відділення пошуково-видавничого агентства «Книга пам’яті України», очевидця 2-х голодоморів - 1932-33 та 1946-47 р. р. Івана Петровича Фостія, офіс якого розміщений поряд з редакцією. Яким же було здивування Степана Бранашка, коли Іван Петрович подарував йому «Національну книгу пам’яті жертв Голодоморів 1932-33; 1946-47 рр. в Україні: Чернівецької області» 2008 року видання. Бо саме там розміщено список імен 22 рухотинців – жертв Голодомору 1946-47 р. р. Іван Петрович повідомив, що це дані місцевої сільської ради. Оскільки сам рухотинець стверджує, що цей список неповний та що у нього є інформація щодо 48 жертв-односельців, він отримав вичерпну консультацію, як діяти далі.

Тож є велика надія, що завіса конфіденційності стосовно безневинно загиблих від голоду односельчан Степана Бранашка відкриється вже невдовзі. Без оббивання ним та його земляками владних коридорів та кабінетів з байдужими чиновниками.

Наталія БРЯНСЬКА

СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"