Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

У селі Лашківка Кіцманського району відбуваються бойові дії з використанням вибухових предметів У селі Лашківка Кіцманського району відбуваються бойові дії з використанням вибухових предметівВійна між головою сільради Борисом Нечаєм, депутатами та підприємцями триває у Лашківці та Витилівці не один день і уже не перший рік. Бойові дії то загострюються, то стихають, але не зникають.
У ніч на 8 серпня Лашківському сільському голові спалили автомобіль «Мерседес-Віто».

Ігор БУРКУТ, політолог:

НАПЕРЕДОДНІ ВАЖЛИВИХ ЗМІН НАПЕРЕДОДНІ ВАЖЛИВИХ ЗМІНПутінські вибрики Заходу остаточно набридли, і він вдався до рішучих кроків. США запровадили нові санкції проти самого Путіна та всього його оточення. Їхнє майно і фінанси, що переховуються на Заході, можуть бути заарештовані, якщо власники не доведуть їхньої легальності. Велика Британія також запроваджує нову практику, яка дозволить конфісковувати нажите кримінальним шляхом майно іноземців. Час замислитися й українським олігархам.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Чернівецький міський голова Олексій Каспрук розкрив мафію у місті Чернівецький міський голова Олексій Каспрук розкрив мафію у містіНа прес-конференції для журналістів він так і сказав:
- У Чернівцях є мафія!
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
в каб.202 міської ради відбудеться брифінг для журналістів, в якому візьмуть участь італійські експерти, які перебувають в Чернівцях за ініціативи адміністрації Чернівецької ЗОШ №24 ім. О. Кобилянської в рамках міжнародного співробітництва і розвитку спільної роботи над пілотним проектом децентралізованого співробітництва «Добробут, виховання дітей і шкільна інклюзія: заходи для дітей з особливими потребами в Україні» з метою сприяння включенню інклюзивної системи в школу, підтримки сімей та покращення умов для дітей з обмеженими можливостями.
Засідання круглого столу на тему «Забезпечення інтересів людей з інвалідністю при паркуванні автотранспорту в м. Чернівці».
за адресою вул. С. Бандери 11
в каб.202 Ратуші відбудеться прес-конференція заступника міського голови Володимира Середюка, представників "Ощадбанку" та "Украгазбанку", голови ОСББ Тарас Кузика щодо реалізації урядової ініціативи "Теплі кредити", співпрацю з об"єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, ідшкодування з міського бюджету та державного бюджету за кредити, взяті на заходи з підвищення енергоефективності.
22 серпня о 8.00
вул. Героїв Майдану, 176, (конференц-зала колишньої Шевченківської районної ради (ІІ поверх) відбудеться безкоштовний семінар.
На семінарі розглядатимуться новації податкового законодавства (податок на прибуток, ПДВ, ПДФО, ЄСВ, єдиний податок, рентна плата, тощо).


Календар
«    Серпень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031 
Партнери

Плани «А», «Б», «В», «Г»...

26-11-2013, 13:42 / Коментарів: 0
Плани «А», «Б», «В», «Г»...Хоча після рішення уряду України призупинити роботу над підготовкою до підписання Угоди про асоціацію з ЄС все ще залишаються шанси на те, що Угоду у Вільнюсі таки буде підписано – особливо на тлі євромайдану – однак, побільшало і розмов на тему, що буде, якщо все ж Угоду таки не підпишуть. Більшає і спекуляцій: на який час може тоді бути відтерміноване підписання ключової для України та ЄС Угоди...

Чому взагалі таким важливим є час підписання Угоди? Як пояснють експерти, Угода про асоціацію з Євросоюзом може стати своєрідним геополітичним вибором, який на десятиліття закріпить Україну в європейській орбіті, а ЄС стане маяком, до якого Україна рухатиметься упродовж тривалого часу, а – і це найголовніше! – багато хто розглядає Угоду про асоціацію як надзвичайно серйозний крок до майбутньного членства України в ЄС.

Ну, і в психологічному сприйнятті Угода про асоціацію є своєрідною точкою неповернення, яка може підвести риску під пост-радянським періодом в історії України, і відкрити європейський етап. Тобто, Україна вже може претендувати на те, аби вже не називатися колишньою радянською республікою, як про неї часто пише світова преса.

Багато хто в Брюсселі говорить про певне вікно можливостей, яке існує нині і може не існувати пізніше...

ПЛАН «А»

Під Планом «А» мають на увазі те, про що говорять вже дуже довгий час і над чим Україна і Євросоюз так активно працювали – підписання п’ятикілограмової на вагу Угоди про асоціацію саме у Вільнюсі на саміті 29 листопада. Ще донедавна офіційні представники ЄС та України запевняли, що ніяких планів, окрім Плану «А», не існує, не дивлячись на не повне виконання Києвом критерієїв для підписання.

Ось як пояснює, скажімо, важливість саме Плану «А» експерт Центру європейської політики у Брюсселі Аманда Пол: «Якщо не у Вільнюсі, тоді Угода буде в такому підвішеному стані. Це не найкращий рецепт успішного розвитку подій. Непідписання у Вільнюсі – це найгірший варіант з усіх можливих і обидві сторони мають докласти усіх зусиль для підписання Угоди, щоб перейти до нової стадії стосунків».

Нині, з одного боку, шанси Плану «А» ніби зменшились наприкінці минулого тижня, але євромайдани і активністть опозиції – а про виступи опозиціонерів в разі проблем з Угодою Аманда Пол попереджала раніше – ніби залишають шанси на Вільнюс.


Та й президент Віктор Янукович ще не сказав свого останнього слова. Міністр головуючої в ЄС Литви Лінас Лінкявічус та й інші представники навіть після рішення уряду України підкреслюють, що не всі ще мости спалено і шанс у 29-го листопада ще є і багато чого залежить особисто від президента Януковича.

Євродепутат з Польщі Павел Кроваль взагалі вважає, що ЄС може підписати Угоду про асоціацію з Україною у Вільнюсі, а довиконання своїх умов зробити умовою ратифікації угоди. "ЄС має можливість підписання Угоди про асоціацію і впливу на ситуацію після підписання, але до ратифікації. Обидві сторони мають і надалі поле для гри", - написав пан Коваль у Twitter.

А Президент Литви Даля Грібаускайте попередила: зрив підписання угоди про асоціацію у Вільнюсі може призвести до "довготривалої паузи у відносинах України з ЄС". За її словами, немає гарантій, що цей документ може бути підписаний "через рік чи два". Тобто, аргументація прихильнпків Плану «А» - зараз найкращий час, стільки вже зроблено, і не відомо, як розгортатимуться події у майбутньому.

ПЛАН «Б»

Якщо раніше План «Б» взагалі не визнавався європейськими чиновниками – тим же комісаром з питань розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле, то нині сам пан Фюле за тиждень до Вільнюса в інтерв’ю журналістам у Брюсселі сам ніби окреслив наступну можливу дату – отже, йдеться про кінець зими-початок весни наступного року і Угоду про асоціацію може бути підписано на наступному після Вільнюса саміті ЄС.

В Євросоюзі у першому півріччі 2014-го року головуватиме Греція, яка ніби не занадто переймається «Східним партнерством», і якій, в силу географічних та іміграційних чинників, набагато ближчі Балкани, куди ЄС якраз має далі розширюватись в наступній хвилі чи двох.

З іншого боку, саме в Афінах десять років тому відбувся саміт ЄС, коли приймали Польщу, Чеську Республіку, Словаччину, Угорщину, балтійські держави та Словенію. І афінський Акрополь як символ демократії нагадував про демократизацію Центральної Європи після падіння Берлінського муру. І справді, чому Акрополь не може зіграти «символічно-демократизаторську» роль із українською Угодою про асоціацію?

Однак, колишній президент Польщі і співдоповідач Європарламенту по Україні Александр Квасневський – як і багато інших європейських політиків – вказують на те, що весною буде важко підписувати Угоду, бо мають відбутися вибори до Європейського парламенту і, мовляв, буде брак уваги до України.

ПЛАН «В»

Наступною датою називають осінь 2014-го року. Про неї говорив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, скажімо. Та й провідні індустріалісти і політики зі сходу України – напріклад, голова виробника холодильників «Норд» Володимир Ландик – просили президента відкласти асоціацію на рік, аби підготуватися для конкуренції з якісною європейською продукцією при створення зони вільної торгівлі з ЄС і краще захиститися від можливого економічного тиску з боку Росії.

В ЄС у другому півріччі головуватиме Італія, політична увага якої, радше, прикута до Середземномор’я і напливу – часом з трагічними наслідками – імігрантів з країн північної Африки та Близького Сходу. Хоча Італія і не має нічого проти України, а на Апенінах вже досить чисельна українська громада, однак не Україна, а італійський острів Лампедуза, як перший європейський плацдарм, до якого рвуться нелегальні імігранти, більше цікавить Рим.

З іншого боку, саме через рік хотіли би підписати після парафування у Вільнюсі Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі з ЄС Молдова та Грузія. Тобто ті, хто пропонує відкласти на рік, мають на увазі, що тоді Україна підписала б Угоду разом з двома іншими членами «Східного партнерства». Однак, тут втратиться тоді певний лідерський статус України у «Партнерстві», яка нині ніби веде за собою інших, менших в плані геополітчиної ваги партнерів.

Мінус кінця 2014-го року і в тому, що якраз будуть обирати новий склад Єврокомісії – і, як влучно хтось зауважив у Брюсселі, невідомо, чи на зміну чеху Фюле не прийде хтось з південної Європи, далекий від проблем Сходу констиненту.

ПЛАН «Г»

Наступною датою може бути перша половина 2015-го року. Про неї говорили деякі євродепутати і українські опозиціонери, підкреслюючи, що Україна вже буде після президентських вибоірв і що, мовляв, Віктор Янукович мав шанс у Вільнюсі і, втративши його, взагалі не має права бути на чолі євроінтеграційного процесу.

Тоді в ЄС буде головувати дуже приязна до України Латвія, і, якраз в Ризі, під час латвійського головування, планується наступний після Вільнюса саміт «Східного партнерства».

Україна вже буде після президентських виборів, які – багато хто має на це надію – пройдуть в демократичному дусі, який відповідатиме європейським стандартам. Опозиція, пропонуючи 2015 рік, вже вважає себе переможцем... А якщо опозіция програє? А якщо вибори будуть жорсткими і з порушенням правил? Як це вплине на євроінтеграцію?

ПЛАН «Ґ»...

Наступною датою називали 2016 рік – у другій половині року в ЄС головуватиме сусідка України Словаччина, учасник «Вишеградської групи», яка активно підтримує українську євроінтеграцію.

Про 2016 рік говорив євродепутат Павел Коваль польській газеті “Жеч Посполіта”: "Якщо тема асоціації повернеться, то лише в середині 2016 року. Це дуже багато втраченого часу. Не кажучи про те, що 2016 рік може бути уже зовсім іншою епохою у мисленні", - писала “Жеч Посполіта”.

***

Якщо ж найбільша парламентська фракція Партії регіоінів буде – як це було останнім часом – блокувати євроінтеграційні закони, то, нагадаємо, наступні парламенські вибори в Україні відбудуться аж восени в 2017-го року. Якраз у січні 2018-го в ЄС почне головувати Естонія...
Ростислав Хотин, Брюссель
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"