Новини
Колонка автора

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна» Ольга Кобевко: «Депутати – це не раби на фазенді Івана Мунтяна»Депутат Чернівецької обласної ради Ольга Кобевко виступила на сесії з різкою критикою буковинської влади. Однаково дісталося як Фищуку, голові ОДА, так і Мунтянові, голові облради.

Петро КОБЕВКО, журналіст:

Сміття політичне у Чернівцях Сміття політичне у ЧернівцяхПолітика в Україні – це велике і смердюче сміття. Воно одних виносить на вершини, інших кидає у політичну безодню. Ще недавно мер Львова Андрій Садовий вважався єдиним конкурентом Порошенкові на виборах президента України. І тут з’явилося сміття. Воно не тільки у Львові, а й по всій Україні похоронило рейтинги Садового і викинуло його на маргінал політики.

Ігор БУРКУТ, політолог:

МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮ МАНІПУЛЮЮТЬ ІСТОРІЄЮВпродовж багатьох років Польща виступала в Європі адвокатом України. Нині ситуація різко змінилася: низка польських політиків почала вимагати від нашої держави змінити політику національної пам'яті й прийняти той варіант історії українсько-польських відносин, який сучасна Варшава вважає "єдино вірним". А цей варіант дивним чином майже збігається з історичними стереотипами, що проповідує путінська Москва...
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
в приміщенні обласної державної адміністрації (каб. 301, мала зала засідань) відбудеться круглий стіл на тему: "Асоціація Україна - ЄС: що далі?" для громадськості, місцевої влади та бізнесових кіл області.
20 листопада о 15:00 в читальному залі Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка відбудеться історико-просвітницька година «Не підлягає забуттю».
в приміщенні Чернівецького обласного військового комісаріату за адресою м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 32 буде проведено брифінг обласного військового комісара. з наступних питань:
в Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей відбудеться обласний конкурс юних читців до дня народження М. Івасюка;
о 14.00 в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Івасюка буде проведено Міжрегіональну інтернет-конференцію «Творчість Михайла Івасюка – духовний орієнтир поколінь».
в області відбудеться низка заходів [b]з нагоди Дня Гідності та Свободи[/b].
[b]о 14.00[/b] на Центральному кладовищі Чернівців відбудеться[b] панахида та покладання квітів і лампадок до могил Героїв Небесної Сотні та загиблих в АТО[/b].
[b]О 18.00[/b] на Центральній площі відбудеться [b]молебень за загиблими під час Революції Гідності, віче та мистецька акція за участю громадських діячів, митців області «Україна гідна свободи».[/b]
Також в районах області буде проведено цикл тематичних круглих столів.
в Чернівецькому національному університеті імені Ю.Федьковича (червона зала) планується проведення науково-практичної конференції «Михайло Івасюк і український літературний процес ІІ половини ХХ ст.»;
з 12.00 по 13.00 в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (червона зала) відбудеться презентація збірника спогадів про М.Івасюка;
о 18.00 у Чернівецькому академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. Ольги Кобилянської буде проведено творчий вечір за участю провідних майстрів театру і філармонії, науковців та письменників.
у сесійній залі міської ради скликається 43 позачергова сесія Чернівецької міської ради.
На розгляд позачергової сесії вноситься одне питання: Про обрання секретаря Чернівецької міської ради УІІ скликання.
на території Чернівецької дирекції Укрпошти відбудеться погашення поштової марки, присвяченої 100-літтю М. Івасюка;
впродовж цього дня в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї діятиме пересувна виставка «Михайло Івасюк - громадянин, письменник, вчений, наставник»;
о 14.00 в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.Івасюка заплановане проведення презентації бібліографічного покажчика «Михайло Івасюк. 100 років від дня народження».
на території кладовища на вул. Зеленій відбудеться покладання квітів та панахида на могилі Михайла Івасюка;
о 13.00 в Чернівецькому обласному меморіальному музеї В.Івасюка буде проведено виставку робіт учнів Кіцманської художньої школи «Світлішає листопад».
в сесійній залі міської ради скликається 44 сесія Чернівецької міської ради VІІ скликання.
На розгляд засідання виноситься 66 питань. Серед них, зокрема, такі:


Календар
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 
Партнери

ІМПЕРСЬКА СПАДЩИНА

22-09-2011, 11:19 / Коментарів: 0
Кожна імперія переживає періоди зародження, розквіту і наступного занепаду. З часом вона гине, залишаючи по собі чималий спадок, в тому числі культурний. Так, Західна Римська імперія остаточно припинила своє існування півтори тисячі років тому, але вплив її культури на сучасну Європу відчувається й дотепер. У Римі концентрувалися величезні багатства, які використовувалися для демонстрації імперської величі – будівництва розкішних палаців, заповнених скульптурами і картинами. Придворні поети створювали літературні шедеври, які щедро оплачували імператори, що хотіли прославитися навіки. Не лише Рим хизувався величною культурою.

На славу будь-якої імперії працювали її різноетнічні піддані. Так, більшість українців колись жила в Російській імперії. Взагалі в цій державі проживали представники понад 100 різних етносів, і неросіяни складали більше половини її населення. Помітним є їхній внесок у культуру, яку за традицією називають «російською». Втім, і нам не варто відмовлятися від цієї спадщини, адже вона посідає важливе місце в історії культури всієї Європи. Можна на цю тему говорити дуже багато, але обмежимося лише однією простою цариною – популярною музикою.

Мабуть, всі чули найвідоміший російський романс «Очи черные». Проте не всі знають, що його слова написав українець Євген Гребінка, а музику німець Флоріан Герман. Обробку музики здійснив Сергій Гердель (норвезького походження, на ім’я Софус Гердаль), автор низки російських музичних творів. Слова популярного романсу «Ямщик, не гони лошадей» належать обрусілому німцеві Ніколаю фон Ріттеру, а музика – єврею Якову Фельдману. Мелодію романсу «Милая, ты услышь меня» створив французький композитор Еміль Вальдтейфель, уродженець Страсбургу. А обрусіла француженка Марія Пуаре є авторкою відомого романсу «Я ехала домой». Цей список можна продовжувати, хоча не лише чимало вишуканих російських романсів створювалися неросіянами. Навіть серед відомих народних пісень наших сусідів є запозичені в інших народів.

Згадаємо одну з них – «Когда я на почте служил ямщиком». В її основі лежить балада «Поштар», якою дебютував у 1844 році талановитий білорусько-польський поет Владислав Сирокомля (справжнє ім’я та прізвище – Людвик Кондратович). Попри шляхетське походження він зазнав у своєму недовгому житті так багато поневірянь, що його назвали «білоруським Шевченком». А перекладена ярославським поетом Леонідом Трефолєвим (до речі, автором знаменитої «Дубинушки») польська балада взяла за серце простих росіян і дотепер співається ними як власна народна пісня.

Інший приклад. На початку ХХ ст. у російських шинках пролетарі хвацько ревли під гармошку «Где эта улица, где этот дом». А в єврейських містечках ніжно співали те саме мовою ідиш: «Ві із дус ґезелех, ві із дус штіб». І у поляків була лірична пісня «Ґдзє єст та уліца, ґдзє єст тен дом», правда, з іншою мелодією. Хто у кого запозичив, історики дискутують донині. Народи імперії спілкувалися тісно, тож і брали пісні один в одного.
Бувало, що запозичували музику десь за кордоном. Дотепер виконується «старовинний ро- сійський вальс «Дунайские волны». А чому «російський», коли написав його у 1880 р. капельмейстер 6-го піхотного полку румунської армії, румун сербського походження Й. Іванович? Запозичували і слова – наприклад, пісні «Варяг». Їхнім автором був німецько-австрійський поет Рудольф Грейнц, який написав антимілітаристський вірш, просякнутий глибоким співчуттям до загиблих за чужі інтереси ро- сійських матросів. Переклад же Є. Студенської мав зовсім інше, ультра-патріотичне забарвлення, і з цією героїчною піснею російські моряки потім неодноразово йшли у смертний бій.

У війні 1904-1905 рр. було чимало військових подвигів і великих людських трагедій. Одна з них породила російський національний вальс «На сопках Маньчжурии», написаний на честь загиблого у битві 214-го Мокшанського піхотного полку. Саме у цей полк було призначено капельмейстером молодого випускника Варшавського музичного інституту Іллю Шатрова. Під час боїв полк потрапив в японське оточення. Командир і більшість офіцерів загинули, а набої у солдатів скінчилися. Ситуація стала критичною. Тут керівник полкового оркестру взяв командування на себе. На світанку він вишикував залишки полку і під звуки військового маршу, розгорнувши полковий прапор, повів солдатів у штикову атаку. Прорвалися з усього полку лише 7 музикантів на чолі з капельмейстером, але знамено винесли. Пам’яті загиблих однополчан І.О. Шатров і присвятив свій безсмертний вальс, на мелодію якого написані щемливі слова.

До речі, 1967 року «На сопках Маньчжурии» російською мовою виконала видатна фінська співачка Лайла Кіннунен. Її платівка швидко розійшлася у Фінляндії. У країні, що з кров’ю вирвалася з Російської імперії 1917 року, а зі сталінською імперією воювала ще двічі. Сама співачка постраждала під час війни 1939-1940 рр.: «сталінські соколи» розбомбили мирне передмістя Гельсинки, де мешкала її родина. Мати з немовлям втекла до Швеції, і поневірялася десять років. Після повернення на батьківщину дівчина почала співати, стала відомою. Ро- сійською заспівала не з ностальгії за жорстокою імперією, а з любові до прекрасної музики. Кожна національна культура є частиною культури світової, її шедеври належать всьому людству. Дай Бог і нам такого розуміння спільної спадщини.
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"