Новини
Колонка автора

Ігор Буркут, політолог:

ЯКІ РЕФОРМИ БЕЗ СКАНДАЛУ? ЯКІ РЕФОРМИ БЕЗ СКАНДАЛУ? Завершилися парламентські канікули, і нардепи з новими силами взялися за роботу. Найближчим часом вони повинні прийняти важливі документи для проведення в Україні реформ в освіті, медицині й у пенсійній сфері. Новий Закон про освіту Верховна Рада схвалила на диво оперативно, але тут же виник серйозний скандал, який негайно отримав значний міжнародний резонанс.

Ігор Буркут, політолог:

ДЕКОМУНІЗАЦІЯ ЙДЕ ВГЛИБ ДЕКОМУНІЗАЦІЯ ЙДЕ ВГЛИБ Коли в Україні в травні 2015 р. було прийнято пакет законів про декомунізацію, від колишніх компартійних активістів можна було почути: "А як нас збираються декомунізувати? Розстріляють?".

Ігор Буркут, політолог:

"ГЕНОЦИД ПЕНСІОНЕРІВ В УКРАЇНІ" ? "ГЕНОЦИД ПЕНСІОНЕРІВ В УКРАЇНІ" ? Переважна більшість українських пенсіонерів отримує найнижчу пенсію в Європі. Вижити за такі злиденні гроші вкрай складно, люди дуже невдоволені своїм майже жебрацьким станом. Час від часу в їхньому середовищі починаються розмови про "геноцид пенсіонерів".
Реклама
ЧАС у соцмережах

ОПИТУВАННЯ
Чи підримуєте ви АТО?
Так
Ні
Утримуюсь
Що, Де, Коли
21 вересня о 19.00
у сесійній залі Чернівецької обласної ради (м. Чернівці, вул. Грушевського, 1) відбудеться засідання 16-ї позачергової сесії обласної ради VIІ скликання.
На розгляд сесії вноситься питання «Про схвалення змін до перспективного плану формування територій громад Чернівецької області».
в приміщенні обласної державної адміністрації (каб. 418) відбудеться Круглий стіл на тему: «Напрацювання механізмів щодо реалізації регіональних програм із забезпечення житлом молоді, учасників АТО та вимушених переселенців».
1 жовтня о 13.00


Календар
«    Вересень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Партнери

Атестат по-французьки

8-07-2013, 09:43 / Коментарів: 0
Атестат по-французькиПро недоліки в системі освіти сьогодні говорять не тільки в малорозвинутих, а й у провідних країнах світу. В Україні теж давно тривають суперечки про те, якою бути школі. Цікавий досвід Франції, де навчання чітко структуроване, а діти ще задовго до підсумкових іспитів визначаються з тим, які предмети їм ближчі, й гризуть граніт науки в цьому напрямку. Отож, якими є школи у країні Вольтера та Дідро?

Малятам – материнські школи

Французька система освіти – одна з кращих. Більшість дітей уже з 2-3 років відвідують так звані материнські школи (на зразок наших дитсадків). Тут педагоги та психологи ретельно готують їх до подальшого навчання. Адже щоб вступити у французьку школу, необхідно пройти співбесіду й тестування. У такий спосіб визначають, чи потрібна дитині додаткова допомога педагогів.

З шести років малеча навчається у початковій школі. Спершу – у підготовчому класі, згодом у двох початкових і двох середніх. В одинадцять років французьке дитя переходить у коледж. Навчання там триває чотири роки й теж має різні цикли. Під час першого, адаптаційного, учень звикає до нових предметів – метематики, історії… Далі поступово додають фізику, хімію та другу іноземну мову. Останній клас французького коледжу називають «циклом орієнтації». На цьому етапі дитині доводиться вибирати спеціалізацію, за якою здобуватиме знання в ліцеї та університеті.

За спробу списати – у "чорний список"

Навчання у ліцеї юний громадянин Республіки починає у 15 років. Такі заклади бувають двох типів – професійної та загальної освіти. У перших паралельно з основною програмою навчають різних професій. А от якщо учень хоче надалі вступати в університет, йому – у ліцей загальної освіти, який відкриває шлях до вишів.

Упродовж трьох років учень такого ліцею штудіює не більше десяти предметів. Державну підсумкову атестацію випускники проходять з усіх предметів, які вивчали, але акцент – на профільних дисциплінах. Атестат про середню освіту (ВАС) має три різновиди: з орієнтацією на літературу, природничі науки або економіку.

Іспити організовані так, що ні вчитель учня, ні сам заклад не мають під час їх проведення прямих з ним стосунків. Так само й з оцінками – закодовані роботи, які не містять прізвищ дітей, перевіряє незалежна комісія. Середній бал атестата розраховують саме з цих показників.

Атестації письмові. Можливість залишити аудиторію не обговорюють: вихід з класу означає одне – робота закінчена. За спробу списати випускника вносять до загальнодержавної бази як такого, чиї документи не може прийняти жоден університет країни протягом п`яти років поспіль.

Випускні іспити зараховують не всім

Коли атестації завершені, освітнє відомство повідомляє, який середній бал є прохідним. Цей єдиний для всієї країни бал стає ключем до вищої освіти. Випускник ліцею, який успішно склав іспити, отримує право навчатися в університеті свого регіону за своїм профілем.

Місць вистачає всім, бо загальнодержавний прохідний бал до регіональних вишів формують залежно від наявних місць. За бажання вчитися в університеті, який входить до числа найбільш потужних наукових центрів світового рівня, абітурієнту треба додатково пройти конкурсні екзамени у цьому закладі.

До речі, навчання в ліцеї зовсім не гарантує отримання диплома BAC. Його видають лише справді успішним учням, які набрали не менше 10 балів за підсумками усних і письмових іспитів. Ті, кому не пощастило, складають другу серію екзаменів. Якщо набрати прохідний бал так і не вдається, видають лише свідоцтво про закінчення середньої школи. Щороку таких учнів – близько 25%.

З інших країн – у ліцеї Франції

Освіта у Франції практично безкоштовна. Більшість шкіл – державні. Щоправда, у приватних школах, яких близько 20 відсотків, батьки платять від 600 до 1000 євро у рік за додаткові заняття і послуги, а також за витрати на господарські потреби. Сума, за французькими мірками, невелика.

Іноземці (у Франції іноземцями вважають всіх тих, хто не живе в державі) теж можуть отримати там освіту. Діти з інших країн мають право вчитися в приватних ліцеях-інтернатах, а також у п'яти державних ліцеях. Якість викладання у них не гірша, ніж в інших. Наприклад, у приватному ліцеї у Страсбурзі успішно складають випускні іспити 94% учнів.

Домашні завдання відмінять?

Невдовзі французьких школярів чекають великі зміни. Про це, зокрема, свідчить така революційна пропозиція, як скасування домашніх завдань. Нинішнє керівництво країни вважає, що їх треба робити в школі, а не вдома. Мовляв, у шкільних стінах можна забезпечити кращу підготовку дітей до уроків і при необхідності ефективну допомогу з боку педагогів.

Реформа також передбачає поступову відмову від традиційної практики, коли школяра, який відстає у навчанні, залишають у тому ж класі для повторного проходження програми. На думку французьких урядовців, це не завжди корисно й економічно невигідно. Тож у майбутньому педагоги завчасно виявлятимуть таких учнів й надаватимуть їм необхідну допомогу.

Загалом у Франції на навчання дітей виділяють величезні кошти. У міністерства освіти найбільший бюджет – понад 60 мільярдів євро у рік. Крім того, чималі суми виділяє місцева влада. На 12 мільйонів школярів припадає мільйон викладачів. Система національної освіти – найбільший роботодавець у країні.

Французькі урядовці наголошують: від освіти залежить майбутнє, доля країни. Адже школа – це Франція завтрашнього дня.

Інна Матуш

Матеріал підготовлено за сприяння проекту «Українські студії європейської журналістики» за підтримки МФ «Відродження»
СХОЖІ НОВИНИ:
Додати коментар
Ім'я:*
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть код: *
comments powered by Disqus
Loading...
© 2002 - 2013, всі права захищені. Використання (повне чи часткове) матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови розміщення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на chas.cv.uа в першому або другому абзаці, відкрите для індексування. Чернівецька газета "ЧАС"